Сьогодні в Господарському суді Волинської області розглядалася справа, згідно якої Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Волинське головне регіональне управління» міста Луцька вимагає визнати місцеве Волинське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» банкрутом. Себто, повністю припинити діяльність підприємства. Про це повідомляє інтернет-видання «Під прицілом».

Судова тяганина між обома сторонами тягнеться уже п'ять років. А суті справи досі ніхто не дійшов.

Якщо коментувати суть справи вустами представника від луцького «Хліб України», то ситуація така. У 2001 році підприємство взяло кредит в «Приватбанку» на суму понад мільйон гривень. Строк погашення позики сторонами був обумовлений 2009 роком. До закінчення цього терміну кредит був погашений повністю – себто основне «тіло» плюс відсотки. Таким чином, усі кредитні умови договору ВОДП «Хліб України» виконав.

В свою чергу, ВРУ «Приватбанк» наводить свою версію. Позичальник боргу не повернув, тож кредит по сьогоднішній день «висить» на ньому. І оскільки, за п'ять років набігла чималенька пеня, то наразі фінансова структура вимагає виплатити 1 мільйон 540 тисяч гривень. І це ще не остаточна ціна. За словами представника банку, відбулися певні зміни в нарахуванні відсотків, тож незабаром вони оголосять позичальнику нову суму. І меншою вона навряд чи буде.

Оскільки, «Хліб України» не визнає себе боржником, «Приватбанк» вимагає оголосити це підприємство банкрутом, оскільки воно є неплатоспроможним.

В свою чергу, державна структура банкрутства не визнає. І виступає зі зустрічним позовом – визнати кредитний договір 2001 року недійсним.

Як зазначив представник підприємства Володимир Шевчук, насправді вони хочуть лише одного – аби від них відстали. А зустрічна вимога, це просто відповідь на зухвалий позов банку.

«За всі ці роки банк не надав документи, які б підтверджували нашу заборгованість. На попередніх слуханнях по справі, судді в сою чергу, теж вимагали ці документи у позивача, однак, цим наказом він відверто проігнорував», - прокоментував Володимир Шевчук.

На пропозицію судді стосовно укладення між сторонами мирної угоди, представник банку відповів так: «Мирна угода наразі є неможливою, оскільки боржник не визнає боргу. Щоправда, у нас змінився керівник нашої філії банку, тож було б добре, якби опоненти зустрілися».

На сьогодні ця справа не дійшла до розв'язки. Через прохання представника фінансової структури, суд перенесено на 6 березня. За цей час він обіцяв підготувати до озвучення  суми боргу з новим нарахуванням відсотків, а також пред'явити документи, які б підтверджували наявність боргу у позичальника.

Як стверджує юрист, а в даній справі – представник «Хліб України», у його практиці справи з банківськими махінаціями – річ аж надто поширена. «Розумієте, «Приватбанк» це така структура, яка буде тягнути у вас гроші доти, доки буде що тягнути. До мене звертаються ошукані люди, які довірились цій фінансовій структурі, взяли кредитні картки, і враз – невідомо звідки набігла пеня 8-9 тисяч гривень».

В свою чергу, пан Володимир дає пораду, як не стати ошуканим. «Якщо ви повернули банку борг, одразу звертайтеся, щоб вони надали вам документальне підтвердження погашення кредиту. Якщо вони відмовляються надати вам такий документ, не гаючи часу звертайтеся до суду. Він зобов’яже їх це зробити».

Варто зауважити, що представник фінансової структури на сьогоднішньому судовому засіданні повідомив, що дана справа відноситься до банківської таємниці, власне, тим самим, протестуючи проти відеозйомки. Дивна річ, особливо якщо враховувати менталітет українців. Адже, якщо тобі дійсно винні кругленьку суму, то розголос даної ситуації тільки спонукає боржника до того, аби якнайшвидше повернути гроші і не псувати собі репутацію.

З іншого боку, якщо врахувати, що «Хліб України» є державним підприємством і, оскільки воно успішно функціонує, то оголошення його банкрутом, означатиме не лише крах їхньої діяльності, а й втрату працівниками робочих місць, а відтак – засобів для існування.

А на чиєму боці правда цього разу – вже через два тижні вирішить суд.