Для занять з дітками, які мають певні вади зі здоров'ям, Луцька міська рада пропонує приміщення у … 18 квадратних метрів. Про це повідомляє інтернет-видання «Під прицілом».   

Громадській організації «Центр розвитку дитини», яка вже понад 10 років займається проблемами та потребами дітей з особливими потребами, міська рада надала приміщення в … 18 квадратних метрів. Приміром, якщо там встановити батут, який є просто необхідною складовою для занять з такими дітками, то він займе більшу частину такої кімнатки. А про те, щоб встановити столи з крісельцями, дошку, папки з дидактичним та ілюстративним матеріалом, мова вже навіть не йде. Як і про те, щоб в такому приміщенні займатися з дітьми-візочниками.

Варто зауважити, що попри те, що очільник області Борис Клімчук активно пропагує та на словах просуває інклюзивну освіту, однак, дотепер в місті немає жодного навчального закладу – ні дошкільного, ні шкільного, який би мав статус інклюзивного. Приміром, у інших містах України, таких як Київ, інклюзія вже діє і вже має позитивні результати. А у нас лише говорять, що вона потрібна, бо маємо багато хворих дітей, які або вимушені займатися за індивідуальною програмою вдома, а це постійно бути прикутими до чотирьох стін квартири, або навчатися у єдиному в місті навчально-реабілітаційному центрі, в якому нема жодного дефектолога, і аж… два логопеди на весь навчальний заклад. І це логопеди, які навіть елементарного – робити дитині масаж в роті для покращення мовлення – не вміють. Мовляв, це не входить в їхню компетенцію.

«Беріть, поки дають, бо і цього може не бути, а іншого приміщення вам точно не дадуть, бо в місті вже все зайняте», - так висловився один з чиновників облради.

А нещодавно Луцька міськрада виділили приміщення в центрі міста, а точніше на вулиці Лесі Українки, 25, для якоїсь невідомої громадської організації. То як це розуміти? Приміщень немає, чи їх немає для хворих дітей, а кому треба, то вони є? Не факт, що під грифом громадської організації, близькі до влади люди «крутять» свої справи. Хотілося б, що б це було не так.

До речі, приміщення яке міська рада пропонує виділити «Центру розвитку дитини» знаходиться… на бульварі Дружби Народів,7. Мами з дітками, які мають особливі потреби зі здоров'ям, або ж дітки-візочники мають подолати стільки шляху для того, щоб розвиватися, але користі від навчання вони отримають менше, ніж втоми від поїздки в нашому громадському транспорті.

Більше того, платити за оренду цієї «рукавички» мають самі ж хворі діти, бо міська рада порахувала, що орендна платня в 1 гривню, яку мають всі державні структури, благодійні та громадські організації – це вже надто великі блага.

І поки на сесіях міської та облради наліво і направо роздаються приміщення для магазинів, барів, розважальних центрів і .д., хворі діти залишаються сам на сам зі своїми потребами, а всі слова посадовців про те, як вони дбають про таких діток – відверта брехня.