Вовк – невід’ємна складова живої природи. Відносно мирне співіснування людини і вовка зберігалося тисячоліттями. Доти, поки людина не зайнялася тваринництвом і землеробством. Про це повідомляє прес-служба ОУЛМГ. 

У ХХ ст. в Україні було декілька періодів високої чисельності вовка. Починаючи з 80-х рр. минулого століття, мисливські організації стали менше уваги приділяти регулюванню чисельності хижака. Внаслідок зменшення його відстрілу, охорони та масштабних біотехнічних заходів для звірів, які є кормом для вовка, зареєстровано збільшення чисельності останнього. За 30-річний період (1980-2010 рр.) чисельність вовка в Україні зросла в 2,5 раза (на 61%). Нині кількість вовка – незначна, середньорічна чисельність поголів’я за період 2000-2011 рр. в мисливських угіддях області становила понад 20 особин. Завдяки інтенсивному добуванню (близько 50% поголів’я) волинським мисливцям вдається утримувати кількість на рівні, за якого вплив хижака на поголів’я мисливських видів є мінімальним. 

Вовк – один із найдосконаліших хижаків планети. Він має властивість аналізувати, робити певні висновки, прогнозувати ситуацію, легко пристосовується до змін навколишнього середовища. В останній період з’явилося багато нових рис у поведінці звіра. Практика показує, що немає такого способу боротьби з вовком, якому звір (причому, за достатньо короткий термін) не навчився протидіяти. Навіть до прапорців він не має тепер страху. Були непоодинокі випадки втечі вовка за лінію прапорців під час полювання. Зазвичай це роблять старі досвідчені вовки. 

В екосистемах хижак відіграє позитивну роль, але це стосується малопорушеної природи. В добре організованому мисливському господарстві він небажаний: дикі свині, олені, козулі внаслідок біотехнічних заходів, зокрема підгодівлі, набувають тут рис домашніх тварин, а говорити про селективну роль вовка в тваринництві не доводиться.

Вовк істотно впливає на кількість диких тварин. Мінімальна щоденна потреба звіра в м’ясі – 1,7 кг. Є інформація, що вовчий шлунок вміщує понад 9 кг. Після тижневого голодування вовк з’їдає 4-8 кг м’яса за один прийом. Після повного наповнення шлунку відлежується 2-3 дні. Здатний щорічно знищували до 75-85% приплоду оленя, козулі, дикої свині, зайця. Загалом у живленні вовка можуть займати: козуля – понад 20%, олень – до 16%, дика свиня – 11%, значно менше заєць – 4%. 

У ситуації, що склалася в Україні, боротьбу з вовками необхідно вести. Проте, необхідно чітко розрізняти вовків незайманої природи і звірів, які живуть за рахунок домашніх тварин. Адже то – дві різко відмінні екологічні форми.

У районах, де тваринництво менш розвинене, де достатні ресурси диких ратичних, у системі «хижак-жертва» вовк може виконувати свої санітарні та регуляційні функції, перебуваючи під постійним жорстким контролем та регулюванням чисельності. Якщо в таких районах вовка буде знищено, то екологічну нішу цих звірів займуть не бажані для живої природи бродячі, здичавілі собаки і вовкособаки.