Міський голова Каменя-Каширського заборонив журналісту перебувати на сесії міськради, - пишуть Вісті Каменя.

Зокрема, про це написав журналіст на сторінках сайту.

«Засновуючи цей медіа ресурс, я вже наперед визначив, що важливим напрямком діяльності порталу «Вісті Каменя» буде аудіо та відео фіксація подій. Початок цієї практики вийшов «на ура». Журналісти  сайту «Вісті Каменя» повністю зафіксували роботу сесії районної ради. Не виникло жодних проблем чи перешкод. Зважаючи на це, я, особисто, навіть не міг уявити, що проблеми можуть виникнути з відео-зйомкою роботи депутатського корпусу міста. Але! Перешкодою став сам мер Каменя-Каширського.

Прикметно, що я прийшов на засідання без відеооператора, без відеокамери, з звичайним фотоапаратом в руках. Більше того, перед початком сесії я підійшов до Василя Бондара і повідомив, що буду присутнім під час роботи депутатів і фіксуватиму події. Робити це я міг і у фотоформаті і за допомогою диктофона і звичайною кульковою ручкою на аркуші паперу.

Однак, мера міста це неабияк «зачепило».  Для початку, Василь Бондар став цікавитися чи я попередньо, як мінімум за день, зареєструвався, аби бути просто присутнім на сесії (!!!). Бо цього, нібито, вимагає регламент. Коли я вказав йому, що це суперечить чинному законодавству і ніхто (не те що журналіст, а звичайний громадянин) не може бути обмежений в своєму праві відвідувати сесії місцевого самоврядування, пана голову «прорвало», він почав у звичній для себе хамській манері вимагати від мене посвідчення журналіста, більше того «видав» таке, чого від нього навіть я не очікував. Типу «ти каменської прописки не маєш». Що тут можна сказати?  Як мінімум - дивак наш мер. Але нехай. Наперед запевняю пана Бондара (хоча він це й сам знає) – маю я таку «прописку», навіть більше – якщо вже так стоїть питання, то я, на відміну від нього, принаймні, уродженець Камінь-Каширського району.

Та справа не в тому.

Мені нічого не вартувало показати йому аж декілька журналістських посвідчень, оскільки, окрім власного медіа, я тісно співпрацюю з обласними ЗМІ. Це не проблема.

Питання в інший площині. Якщо Василь Бондар дозволяє собі так відноситися до журналістів (а, хто я – він прекрасно знає), то - як він ставитиметься до пересічного мешканця міста? Виганятиме з сесійної зали штурханами? До речі, поговорюють, що щось подібне вже було…

І я вирішив, що гарантоване КОЖНОМУ громадянину право на збір, використання і отримання інформації, я буду захищати не прикриваючись документом, а як фізична особа.

Отже, пан Бондар, разом з секретарем Наталією Бащук, для початку почали з’ясовувати – хто з присутніх зареєстрований (цікаво, що вони зробили з тими людьми, які цієї процедури не зробили -- вигнали?), потім перейшов і до моєї скромної персони.

Василь Іванович почав розповідати про свій регламент і від імені депутатів (хоча сесія ще не розпочалася) почав знову вимагати від мене якісь документи. Щоправда, сам не пред’явив посвідчення міського голови чи інше, яке б давало йому право щось вимагати від когось. Я відмовився. Свою позицію  я обґрунтував тим, що в даний момент хочу скористатися правом, наданим кожному з нас конституцією і численною законодавчою базою, зокрема, Законом України «Про інформацію».  Цей нормативно-правовий акт чітко зазначає, що «Всi громадяни України, юридичнi особи i державнi органи мають право на iнформацiю, що передбачає можливiсть вiльного одержання, використання, поширення та зберiгання вiдомостей, необхiдних їм для реалiзацiї ними своїх прав, свобод i законних iнтересiв, здiйснення завдань i функцiй.»

Іншими словами – будь-хто з нас має право безперешкодно фіксувати події, в тому чилі бути присутнім, проводити фото, відео, аудіо зйомку вже згаданої відкритої сесії міської ради. Ніяких дозволів, реєстрацій чи посвідчень для цього не потрібно.

Більше того, як показує практика, це просто необхідно робити. Судіть самі – якщо міський голова боїться оприлюднення своєї діяльності, про що це говорить? Правильно – значить має що приховувати.

І люди повинні знати все про діяльність мерії.

Бо потім,  мешканці міста дивуються – і дороги не ремонтують, і ділянки отримуються незрозуміло як і ким, і на садочки  грошей нема, і благоустрій у нас проводиться за захмарними цінами... і «кінці у воду» постійно ховаються.

Але повернемося до теми. І Василь Бондар і Наталія Бащук вперто наголошували на якомусь міфічному законодавстві, яке зобов’язує мене, як громадянина, доводити своє право на збір інформації про офіційну роботу відкритої сесії («присобачили», з якогось дива, сюди навіть законодавство прозахист персональних даних).

Окрім того, вперто хотіли проштовхнути можливість моєї присутності на голосування.

Зрозумівши, що так воно й станеться і депутати будуть голосувати, я встав і вийшов.

Я хочу, аби читачі мене правильно зрозуміли. Мій сайт відвідують користувачі з області, України, із-за кордону. І я не міг допустити, аби через двох малообізнаних, некомпетентних  самодурів увесь депутатський корпус міста виставлявся на посміховисько, голосуючи за відміну або ж підтвердження чинного законодавства України. Бо, з таким успіхом, депутати К-Каширської міської ради можуть голосувати і за зміну державного кордону. Безглуздя!

Однак, питання стоїть руба. Чому ж так злякався пан Бондар відеофіксації? Мені пригадуються слова голови районної ради. Тоді один з депутатів також зауважив – мовляв, хто нас знімає на відео і для чого?Віктор Сус відповів «Знімають, то й знімають. Я не запитував. Ми тут нічого підпільно не робимо». (2 част. відео 28 хв.) Очевидно, меру міста все ж таки таки є що приховувати.

Так чи інакше, але усі прийняті рішення сьогоднішньою сесією я збираюся оприлюднити. Для цього, я дійсно скористаюсь посвідченням журналіста, яке так затято від мене вимагав пан Бондар.

Хтозна – можливо серед тих рішень і виявиться причина такого мерового страху перед фотооб’єктивом?».