Нещодавно Луцький міськрайонний суд Волинської області засудив двох работоргвців до умовного терміну, - інформує «Під прицілом».

Зокрема, літнього депутата Милятинської сільради разом зі спільницею обвинувачують у тому, що вони впродовж кількох років забезпечували польські борделі українськими проститутками.

Так, обвинувачений підшукав двох громадянок України, які перебували в скрутному матеріальному становищі та підказав їм, як можна підзаробити. Чоловік запропонував жінкам виїхати на тимчасові заробітки в Республіку Польща, однак забув їм повідомити, що їхня робота полягатиме в наданні сексуальних послуг.

Після того як зловмисник отримав згоду жінок він запевнив, що проїзд до місця роботи, проживання та харчування буде здійснюватися виключно за рахунок роботодавця, тож жінки можуть не хвилюватися й не брати з собою ніяких коштів.

Тож, злочинець приступив до реалізації свого плану. Чоловік забрав жінок з дому на своєму автомобілі та повіз через пропускний пункт «Устилуг» державного кордону України на територію Республіки Польща, де на них вже чекали. По прибутті жінок в Польщу до міста Костишин-над-Одра їх зустріли двоє незнайомих людей і провели на майбутнє місце роботи.  

Однак роботодавці не змогли змусити українок займатися проституцією. Потерпілі,  дізнавшись про те, як вони зароблятимуть гроші, навідріз відмовилися надавати сексуальні послуги та під погрозами звернутися в поліцію і повідомити про їхню діяльність змусили повернути їх назад на Україну.

Проте не дивлячись на обставини чоловік все ж отримав за проданих в рабство жінок винагороду і вирішив на цьому не зупинятися. Знайшовши ще одну жінку, він таким же обманом передав її на роботу проституткою в Польщу. Дівчина працювала в нічному клубі міста Костишин-над-Одра, а зароблені гроші віддавала своєму так званому роботодавцю.

Згодом обвинувачений знайшов ще одну дівчину, якій потрібні були гроші і запропонував їй таку ж роботу, проте знову забув повідомити їй про специфіку діяльності.

В той же час, чоловік вирішив знайти собі помічника, та залучив до своїх злочинів жінку, яка ним же була раніше вивезена на територію Республіки Польща і продана в рабство.

Зокрема, злочинець дав своїй майбутній подільниці вказівку - змусити поїхати в Республіку Польща займатися проституцією ще одну жінку, яка раніше вже, як виявилося, виїжджала на заробітки в Республіку Польща.

Жінка виконала вказівку та, скориставшись вразливістю дівчини, вмовила її поїхати на «заробітки» до Польщі.

Так, двоє торговців провезли нещасних жінок на територію Польщі, де їх вже чекали покупці та продали. Жінки працювали проститутками в нічному клубі в селі Ошінов Дольний Республіки Польща.

Після ще одного вдалого заробітку, работорговець знайшов ще двох жінок та вмовив їх відправитися на високооплачувану роботу, але не повідомив їм на яку.

Проте жінки, дізнавшись про специфіку роботи, відмовилися від таких грошей та повернулися назад додому.

Після того, як чоловіку та його подільниці не вдалося продати жінок в сексуальне рабство, вони вирішили спробувати продати ще одну жінку.

Так, торговець підшукав жінку, якій терміново потрібні були гроші і запропонував їй відправитися на роботу в Польщу прибиральницею в готель його знайомої, аби в подальшому передати нещасну в рабство.

Проте жінка почала сумніватися, та чоловік не розгубився і, аби довести свою добропорядність, зв’язався по телефону з буцім-то її майбутньою роботадавицею і дав можливість жінкам поспілкуватися. Жінка навіть після досить переконливої розмови все ж відмовилися їхати працювати на представлених їй умовах.

В свою чергу, обвинувачені в судовому засіданні свою вину визнали частково.

Підсудний дав показання, що створення організованої групи не визнає та заперечує те, що вступав з кимось у злочинну групу.

Чоловік свою вину визнав частково, адже йому не було відомо чим в Польщі займалися жінки, яких він туди продавав, адже надавав їм тільки транспортні послуги. Обвинувачений намагався запевнити, що в жоден зговір по передачі дівчат в рабство не вступав та  про надання сексуальних послуг дівчатами ні з ким не домовлявся, а від покупців потерпілих жодних грошей не отримував.

Тож, за словами чоловіка, двох з проданих дівчат він дійсно возив в Польщу робити ремонт в готелі, який знаходиться у місті Костишин-над-Одра.

Грошей за дорогу потерпілі не платили, але пообіцяли заплатити після повернення. Після того чоловік приїжджав кілька разів в готель та бачив приміщення готелю, де дівчата дійсно працювали, а про іншу роботу, яку пропонували жінкам, він не знає.

Будучи в Польщі, одна з жінок телефонувала до нього та розповідала, що власник готелю хоче перевести їх на іншу роботу. Проте він зателефонував тому та почув у відповідь, що ніхто роботи не змінюватиме. Через десять днів він забрав потерпілих з Польщі.

Іншу ж дівчину чоловік возив в готель у місті Костшин-над-Одра Республіки Польща, де вона працювала барменом. Однак коли він привіз жінку, то власника чомусь зацікавило чи вміє дівчина танцювати стриптиз, але обвинувачений запропонував йому самому про це запитати в жінки. Умови на яких працюватиме жінка в Польщі чоловіка не цікавили, він забрав зароблені 50 Євро за дорогу і поїхав геть.

Ще двох дівчат він разом із обвинуваченою віз до Польщі, не знаючи на яку роботу. Одна з жінок вийшла поблизу міста Варшави, а інша разом із обвинуваченою у місті Костшин-над-Одра Республіки Польща, де на одній із АЗС їх забрав чоловік.

Що ж до ще двох дівчат, то ті самі з ним зв’язалися по телефону та попросили чоловіка знайти їм роботу. Чоловік погодився та завіз їх в Польщу. Після того вони зустрілися на автостанції і він відвіз їх неподалік міста Варшава на роботу в теплиці. Ще через деякий час, як йому відомо, жінки прцювали в місті Цешин республіки Польща в готелі.

За його словами одна з жінок його неодноразово просила відвезти її на роботу до Польщі, але чоловік на той момент не знав про вільні робочі місця, тому був змушений їй відмовити.

Також одну з потерпілих обвинувачений неодноразово возив в Польщу збирати яблука та привозив назад. Був випадок, що вона посперечалася з одним із чоловіків,  з яким разом працювала. Тому на її прохання він перевіз її на іншу роботу, проте готель, де вона мала працювати прибиральницею, не бачив та і жінку, власне, теж.

Про ще одну потерпілу він взагалі ніколи не чув і не знає.

Що стосується ще однієї обвинуваченої, то жінка повідомила суду, що познайомилася з пісудним через спільного знайомого. Обвинувачений возив її в Польщу, де вона збирала полуницю, після того привозив назад додому.

Однак одного разу так склалося, що вона була змушена працювати стриптизеркою в нічному клубі в місті Костишин-над-Одра Республіки Польща. Про роботу дізналася, коли в'їхала на територію Польщі. Пізніше жінка надавала сексуальні послуги, так як іншого виходу не було. Обвинуваченому платила по 50 Євро за дорогу в одну сторону.

Також, жінка повідомила, що неодноразово чула від своїх співмешканок, що обвинувачений скаржиться на малі гроші за куплених у нього дівчат. Коли ж в готель завітали працівники міліції, то жінці взагалі заборонили відкривати рота і про щось їм розповідати.

Зокрема, обвинувачена запевняє, що ніколи не пропонувала дівчатам займатися проституцією і не продавала українських жінок в рабство.

Однак потерпілі розповіли суду зовсім іншу історію.

Так, двоє з жінок розповіли, що обвинувачений їм запропонував роботу прибиральницями в готелі. Заробітна плата, за його слова, сягатиме близько 500-700 євро щомісячно. Жінки звісно ж погодилися. Проте коли вони приїхали на роботу, то їм запропонували «цікавішу» роботу аніж прибиральниці -  торгувати своїм тілом.

Мовляв, прибиральниці в нас час мало заробляють, а от забезпечувати «досуг» клієнтів приносить хороші гроші. Після цього у жінок забрали документи.

Жінки зрозумівши, що їх відправили працювати в бордель, влаштували скандал та почали погрожувати роботодавцям піти в міліцію, якщо ті негайно їм не повернуть документи та не дадуть обіцяної роботи. Очевидно торговці жінками таки злякалися погроз та віддавши документи дали їм обіцяну роботу прибиральниці.

Інша ж жінка розповіла, що обвинувачений був її сусідом і вона знала, що він часто буває в Польщі й подумала, що можливо він зможе їй допомогти знайти роботу. Так, жінка попросила його підшукати їй якусь роботу пов’язану з ремонтними роботами. Та чоловік сказав, що наразі такої роботи не має, однак є робота, яка краще оплачується і зручніша, аніж робити ремонти. Жінка погодилася. Сусід відвіз її до Польщі, де вже обвинувачена розповіла, що їй доведеться працювати проституткою в польському борделі, гроші хороші та умови теж. Як стало відомо, обвинувачена сама там працює вже досить тривалий час.

Хоча нещасна і не погоджувалася на таку роботу та просила її відвезти додому, однак обвинувачений чоловік сказав, що назад її в Україну не повезе, нехай трохи попрацює, адже сама грошей хотіла. Як вона дізналася згодом її та інших дівчат продали у рабство за 100-300 євро за людину.

Дівчата в польському борделі за день обслуговували від двох до семи клієнтів, година надання сексуальних послуг коштувала - 60 євро, а пів години - 35 євро. Клієнт, обравши дівчину, одразу повинен був розрахуватися на барі за проведений з проституткою час. З цієї суми дівчата отримували половину заробітку після тижня роботи. На прожиття, їжу та одяг жінки витрачали свої зароблені в день 10 євро. Так, жінка пропрацювала близько двох місяців в борделі, де заробила 5 000 гривень.

Тож, двоє торговців людьми за час їхніх злочинів продали в рабство більше 10 українських жінок .

Відтак, суд визнав работорговців винними у злочині, однак не помітив у їхніх діях ознак злочинної групи і присудив злочинцям пом’якшене покарання.

Таким чином, один зі злочинців отримав три роки умовно за торгівлю людьми, а інша работорговиця отримала два роки умовного терміну.