Ковельчанин Олександр Артюшенко разом зі своєю матір’ю – волинською правозахисницею Галиною Артюшенко, уже три роки намагаються вибити через суди 150 тисяч гривень моральної шкоди. Саме в таку суму суд оцінив безпідставні обвинувачення, катування та три роки незаконного ув’язнення молодого чоловіка. Про це повідомляє інтернет-видання «Під прицілом».

У 2004 році Олександра звинуватили у вбивстві літньої одеситки. Після погроз та тортур з хлопця «вибили» зізнання у злочині і засудили на 13 років ув’язнення. Поки рідні намагалися довести невинуватість молодого чоловіка, він 3 роки відсидів у в’язниці. 

Історію справи сина, Галина Артюшенко оприлюднила на своєму особистому блозі. У публікації розповідається про те, що Олександра, якого слідчі запідозрили у скоєнні злочину, 24 грудня 2004 року затримали у Ковелі. Процесуально затримання ніяк не оформляли, причину тримання під вартою не пояснювали ані матер, ані адвокату. Через два дні молодика доправили у Приморський райвідділ Одеської області, майже цілу ніч вони погрожували йому, знущалися й жорстоко катували, аби молодий хлопець написав явку з повинною. Зізнання з нього цілу ніч «витягали», підвішували до залізної труби та били резиновими кийками, підключаючи до статевих органів електрострум. Після того, як слідчий всерйоз заговорив про те, що зараз його згвалтують резиновим кийком, Олександр погодився писати усе, що йому диктували оперативники.

Колегія апеляційного суду Одеської області засудила Олександра Артюшенка до 13 років позбавлення волі. Через пів року Верховний суд України вирок скасував як незаконний і направив справу на новий розгляд у іншому складі суддів.

У березні 2008 року колегія суддів апеляційного суду Одеської області Олександра Артюшенка повністю виправдала і випустила з-під варти просто у залі суду. Також було беззаперечно визнано фальсифікацію речових доказів в обвинуваченні чоловіка, тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді переломів кісток рук, які працівники міліції заподіяли йому під час катування, низку протизаконних дій правоохоронних органів Волинської та Одеської областей, про що було винесено окрему ухвалу.

Між тим Генеральна прокуратура України не відреагувала на ухвалу суду про визнання злочинів, заподіяних правоохоронцями. Представники Олександра Артюшенка позиваються про визнання бездіяльності тодішнього генпрокурора Олександра Медведька протиправною.

Згодом прокурор Одеської області порушив дві кримінальні справи у відношенні працівників міліції. Одну – за нанесення тілесних ушкоджень, ще одну – за фальсифікацію речових доказів по справі. Генеральна прокуратура об’єднала їх в одне провадження і зайнялася розслідуванням. Олександра було визнано потерпілим, однак міліціонери проходили у справі як свідки і залишалися працювати на своїх посадах.

У 2009 році Ковельський міськрайонний суд призначив Олесксандру Артюшенку моральне відшкодування у розмірі 150 тисяч гривень. Яке потерпілий і досі не отримав.  Посилаючись на новий порядок виконання судових рішень державна виконавча служба двічі повертала виконавчого листа, на підставі нібито змін у законодавстві. Ухвалами судів постанови державних виконавців скасовували та зобов’язував поновити виконавче провадження. Тим часом Державна казначейська служба своєю чергою подала на апеляцію рішення Ковельського міськрайсуду. Втім, Феміда й цього разу їхнього позову не задовольнила. Мати і представник потерпілого Галина Артюшенко впевнена, що моральну шкоду, яку було завдано її синові, оцінили набагато нижче, ніж повинно бути фактично. Разом з тим жінка обурена такому відвертому опору виконавчої та казначейської служб повертати потерпілому навіть те, що призначив суд.

«Дев’ятий рік іде з того часу, як сина мого було затримано. Три роки і три місяці він просидів в Одеському СІЗО. За цей період йому було змарновано здоров’я, що підтверджено експертизами. Зразу /у 2009 році – ред./ було присуджено йому 650 тисяч гривень, потім, щоб він не збагатився, зрізали до 150 тисяч гривень. А державна виконавча служба і взагалі наша держава, не має бажання ці гроші витратити», - переконана Галина Артюшенко.

Від виконавців Галина Артюшенко не чекає нічого іншого, як чергове повернення виконавчого документу. Зверталася із заявами до Президента, Прем’єр-міністра, до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської. Остання зараз допомогти не може, позаяк перебуває у відпустці. А тому представник скаржника Галина Артюшенко не бачить іншого способу, ніж захищатися самотужки.

Тепер готуються скаржитися до Європейського суду, який, сподівається, поставить крапку у цій жахливій справі, довжиною у 9 років.