Луцькі підприємці, які займаються торгівлею та встановлюють дитячі ігрові майданчики і міні-атракціони на території центрального парку ім. Лесі Українки, відмовляються показувати дозвільні документи на свою діяльність. Натомість, служби які б мали контролювати дії бізнесменів, зсилаються один на одного і не можуть дати конкретних відповідей. Про те, чи законно підприємці встановлюють свої тимчасові об’єкти у парку можна лише здогадуватися. Тож, кореспонденти інтернет-видання «Під прицілом» вирішили дізнатися, наскільки законною є діяльність місцевих «аніматорів», які так дбають про те, аби діти лучан мали вдосталь можливостей побавитись на платних міні-атракціонах.

Аби роз’яснити ситуацію, ми пройшлись по центральному парку, де встановлено кільканадцять батутів, міні-акваріумів для ловлі штучних рибок, та торгові «точки», де продаються різноманітні напої. Зокрема, ми відвідали літній торгівельний майданчик у центральному парку «Поляна казок» і попрохали продавчиню у цьому закладі надати хоч якісь документи, які б засвідчували законність розміщення дитячого батута та надувної конструкції, яка знаходиться на території майданчика. Проте жіночка відмовилася надавати такі папери, а згодом взагалі не захотіла спілкуватися з журналістами. Пізніше вона наголосила, що такі документи не зобов’язана показувати, а остаточно розгубившись, додала, що їх у неї немає. Варто зауважити, що ці ж дитячі ігрові конструкції платні, відповідно, прибуток йде у кишеню підприємця. Однак, знову ж таки, побачити документи на таку підприємницьку діяльність виявляється проблематично, фактично їх приховують не від представників ЗМІ, а й безпосередньо від споживачів – відвідувачів парку.

Не секрет, що усі необхідні дозволи, повинні знаходитися на місці підприємницької діяльності, особливо якщо це стосується місць торгівлі та відпочинку. Навіть у випадку, коли пересічна людина просить показати такого роду папери, продавці просто зобов’язані їх надати. Більше того, підприємці самі повинні в обов’язковому порядку створювати куточки споживача, де повинна міститися вся інформація стосовно їх діяльності. Проте, жіночка у «Казковій поляні» наголосила, що вона тут ні до чого, з усіма питаннями потрібно звертатися до керівництва. Однак, як виявилося, керівництво також засекречене. Контактів свого начальника продавець не знає, хто він, вона також сказати не може.

«Ви бачите на кіоску табличку маслозаводу? Звертайтесь туди, а я нічого не знаю», - наголосила продавчиня.

Цікаво, як найманий працівник може не знати свого керівника, який брав його на роботу. За словами, жінки, вона взагалі не знає свого начальства, а тому нічим допомогти не може. На камеру жінка тим більше відмовилася спілкуватися. Вона зняла із себе робочу форму і сиділа, наче звичайний відвідувач закладу, ігноруючи журналістів та інших відвідувачів.

Наступний заклад, який потрапив в поле зору кореспондентів - дитяче розважальне містечко «Мадагаскар». Жінка, яка погодилася поспілкуватися з журналістами, розповіла, що територія закріплена за підприємцем згідно сервітутного договору, вони доглядають за нею, створюють благоустрій, зокрема, навіть поклали бруківку за свій рахунок. Однак, коли дійшло питання офіційного підтвердження законності розташування на їх території тимчасових конструкцій, міні-атракціонів (не безкоштовного дитячого ігрового майданчика) та дозвіл на ведення підприємницької діяльності - то жінка одразу зніяковіла.

Вона почала телефонувати до свого чоловіка, який, вочевидь, вирішує усі питання, та до особистого юриста. Чоловік категорично заборонив надавати будь-які папери, а юрист запевнив, що демонструвати документи журналістам, або навіть будь-кому іншому, не можна. І взагалі вимагати такі папери ніхто не має права.

Коли ми запропонували поспілкуватися з ними, хоча би в телефонному режимі, то чоловіки відмовилися. А пізніше жіночка сказала, що поспілкуватись не вдасться, бо телефон чоловіка… вимкнений, тож, чи буде він на місці невідомо, а зв’язатися з ним будь-яким іншим чином неможливо.

«Там величезний стос паперів, ви хочете, щоб вони усі були тут, на робочому місці. Чого це я вам маю їх показувати, юрист сказав, що це заборонено. Якщо хочете щось дізнатися звертайтеся в міську раду, подавайте офіційний запрос, там все є», - додала вона.

До того ж, жінка почала обурюватися відеозйомці і вимагала припинити запис, що є перешкоджанням роботі журналіста.

Для того, щоб з’ясувати, чому торгові точки та атракціони у парку встановлюють стихійно і без дозвільних документів і хто мав би виявляти таких лже підприємців і припиняти їх діяльність, ми звернулися до начальника муніципальної дружини міської ради Валентина Шпака.

Чиновник зауважив, що у будь-якому випадку підприємці чи продавці зобов’язані показувати усі необхідні документи дозвільні документи на встановлення тимчасових споруд, міні-атракціонів та ведення підприємницької діяльності. Якщо ж вони відмовляються це робити, значить є підозра на незаконне встановлення об’єктів. Тож, у таких випадках є усі підстави звертатися до муніципальної дружини і уже разом з ними йти на перевірку. Однак, замість оперативної перевірки викладених нами фактів Валентин Шпак, оперативно «перевів стрілки» - усім що діється в парку займається директор КП «Парки та сквери Луцька» Анатолій Трикуш. Зокрема, за його словами, муніципальна дружина приходить «розбиратись» з підприємцями тільки у тому разі, якщо Анатолій Трикуш зафіксує якесь несанкціоноване встановлення торгових точок чи не погоджену підприємницьку діяльність і звернеться до муніципальної дружини за усуненням порушення. Щоправда, час від часу підлеглі Валентина Шпака проводять рейди. Більше того, він висловив думку, що у разі, якщо керівництво, зокрема, перший заступник міського голови Святослав Кравчук дасть вказівку – муніципальна дружина залюбки проведе позаплановий рейд по парку на предмет виявлення несанкціонованого встановлення різноманітних об’єктів для ведення підприємницької діяльності.

Аби ж з’ясувати, хто має контролювати законність діяльності підприємців у місцях відпочинку, ми звернулись до Святослава Кравчука, щоб він роз’яснив хто ж таки має за це відповідати і де можна знайти дозвільні документи, які підтверджували б легальність встановлення подібних об’єктів.

 У свою чергу він направив нас безпосередньо до директора КП «Парки та сквери» Анатолія Трикуша, який мав би бути щонайменше у курсі справи, більше того, він фактично відповідальний за усе те, що відбувається в парку.  У свою чергу Анатолій Трикуш у телефонному коментарі наголосив: «Усі атракціони, що знаходяться у Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки розміщені на законних основах. Якщо ви хочете почути конкретно про «Мадагаскар», то ще в 2011 у них був укладений договір з міською радою».

 Ми запропонували Анатолію Трикушу пройтися парком і разом попросити у підприємців показати усі необхідні дозволи, проте він відмовився і зауважив: «Я ніякого впливу на них не маю. Для цього я не маю юридичної компетенції».

Тож Анатолій Трикуш вчергове розвів руками, мовляв «я ні при чому, я нічого не знаю». Таким чином, постає питання – чи відповідну посаду обіймає Анатолій Трикуш, адже бути директором КП «Парки та сквери Луцька» і не знати що там робиться – приклад некомпетентності. В інакшому випадку, він просто не хоче розповідати про те, який в дійсності бізнес ведеться у місцях відпочинку.

Зрештою, директор КП «Парки та сквери» перевів усі «стрілки» на відділ управління майном комунальної власності, мовляв, саме там знаходиться уся документація, і контролюють діяльність підприємців власне саме фахівці з управління майном комунальної власності.

Тетяна Нечипоренко, начальник відділу управління майном комунальної власності, була дуже здивована тим, що журналістів направили саме до неї.

«Дуже дивно, що «Парки та сквери» до нас відправили, тому що саме наш відділ не займається встановленням цих споруд і взагалі ми ніяк не пов’язані з цим. Через наш відділ тільки нежитлові приміщення проходять, тому я вам не тільки документів, а взагалі нічого розповісти не можу про це питання», - зауважила вона.

У результаті, Тетяна Нечипоренко запропонувала звернутися в Управління розвитку підприємництва та реклами, мовляв, можливо там нададуть якусь інформацію. Зрештою, начальник управління Олександр Козлюк розповів: «В «Мадагаскару» є договір особистого дострокового сервітуту повністю на всю територію. Тобто з усіма їхніми елементами, повністю всі дозволи у них є. Далі, «Пташиний гай» – у них є рішення виконавчого комітету про встановлення тимчасових споруд. Кафе біля зоокуточка – їх відділ майна здає в оренду. Біля «Бригантини» – там вони стоять незаконно, є рішення виконавчого комітету про демонтаж, але суб’єкти господарювання його оскаржують, бігають до голови».

Фактично він розповів про роботу об’єктів у різних відпочинкових зонах, однак ні слова про міні-атракціони та різні надувні батути, які з’являються сезонно улітку на вихідні дні та свята, коли у парку культури дуже багато відвідувачів. Саме ці так звані «стихійні» розважальні об’єкти зазвичай і не мають жодних погоджувальних та дозвільних документів.

Разом з тим, начальник управління реклами та розвитку підприємництва Олександр Козлюк наголосив, що є два закони, один з яких ускладнює можливість доступу до такого роду документів. Тож, згідно одного закону люди мають право побачити дозволи на підприємницьку діяльність та на розміщення торгівельних чи ігрових майданчиків, а згідно іншого, підприємець може відстоювати своє право нерозголошення персональних даних. Тобто, для того, щоби оприлюднити відповідні папери, з них потрібно прибрати усю особисту інформацію.

 «На сьогоднішній день в законодавстві є декілька таких колізій», - додає Олександр Козлюк. Натомість, аби побачити хоча б один документ подібний документ виявляється треба щоразу подавати окремий запит в Управління розвитку підприємництва та реклами.

А от що стосується того, що підприємці чи їх наймані працівники, зокрема продавці, відмовляються показувати дозвільні документи, то це вже є неправомірно.

«Підприємець зобов’язаний вам надати куточок споживача, якщо вони вам не пред’являють куточок споживача, ви вправі звернутися в інспекцію захисту прав споживачів», - наголошує Олександр Козлюк.  Зокрема, він додав, що незабаром інспекція та Управління розвитку підприємництва планують провести перевірку тих підприємців, які займаються діяльністю на території центрального парку у Луцьку.

Отож, як виявилося, аби докопатися правди потрібно оббити чимало порогів. Ніхто із посадовців не хоче брати на себе відповідальність, а тому вони лише переводять стрілки один на одного. Тож, як виявилось, лучанам, чий діти відпочивають на подібних міні-атракціонах буде досить тяжко з’ясувати, хто з підприємців має відповідати за їх безпеку.

В той же час, приховуючи усі документи та уникаючи відповідей стосовно легальності встановлення таких об’єктів - вони самі наштовхують громадськість на думку, що бізнес на відпочинку досить прибутковий, однак не надто прозорий. Адже можна лишень уявити скільки підприємці платять податків до місцевого бюджету, а скільки кладуть у власні кишені… І ці суми різняться у кільканадцять разів. До того ж, попри таку кількість торгових точок, які сплачують у казну хоч якісь та й гроші, та ще й попри КП «Парки та сквери», які відповідають за територію, парк все ж лишається у неналежному стані, з розбитими лавками, захаращеними стежками та купою сміття.  Хоча очевидно, що місцевим владцям до того діла немає…