У Волинську прес-клубі відбулося обговорення купальських святкувань. Про це інформує «Волинська правда».

Експертом під час обговорення виступив Віктор Давидюк, доктор філологічних наук, професор, директор інституту культурної антропології, очільник кафедри культурології, професор кафедри української літератури у Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки.

Професор розповів, що найдавніший артефакт матеріальної культури, присвячений Купалу, був знайдений за 40 км від Луцька, і на сьогодні він зберігається в музеї Дубна. Це бурштиновий диск, який датується 4 століттям до нашої ери. На ньому зображені дві жінки, чоловік із луком, а також вогнище та дерево. Дві танцівниці символізують перевагу жіночого населення, а чоловік із луком – що невдовзі вб`є одну з них, щоб принести в жертву. 

Віктор Давидюк вважає, що Купало (Купайло) – це не бог, а уособлення свята. Бо його бога не було серед пантеону богів князя Володимира до прийняття християнства.

Важливим елементом купальського двйства є сексуальний мотив. Саме після цієї ночі пара вважалася подружжям, хоча вона могла одружитися ще на Великдень. Також існував і гуртовий шлюб. Вважалося, що гуртом у цю ніч можна зачати здорових дітей. По суті у прадавні часи ця ніч була моментом вибору пари, а в часи полігамії – кількох коханих.

Цікаво, що квітку папороті збирають тільки в Європі. Пояснити значення цього обряду дослідник, відповідаючи на запитання, не зміг.

А ось ворожити на долю в Україні почали завдяки пришестю християнства. Бо ворожіння на долю – це семітський звичай. Тому українські дівчата пускають на воду віночки, виглядаючи свого судженого. Ту жінку, яка не приходила на свято Купала, вважали відьмою. Мовляв, вона в цей час ссе молоко в корів. Бо й справді після цього літнього дійства надої у корів зменшуються через природні чинники.

Сучасний вигляд свята Купала немає нічого спільного із древніми обрядами. Нині це просто гарне театралізоване дійство, у якому поєдналися ритуали з різних куточків світу, що були принесені іншими народами в давнину, а пізніше – просто описані дослідниками та з’єднані докупи. Елементи пошанування вогню в купальський ритуал принесли південні народи, а води – північні. У купальському обряді поєдналися різні неоднорідні елементи так, що важко сказати, як він виглядав на початку.

Також не можна казати «Івана Купала», бо таким чином ви поєднуєте два різних свята: язичницьке Купала та християнське Івана Предтечі чи Хрестителя.