Питання будівництва церков у Луцьку останнім часом почало турбувати чимало мешканців міста. Культові будівлі ростуть як гриби після дощу. Не встигає завершитися одне будівництво, як починається інше. При цьому, церкви зводять усюди, де тільки можна, не важливо, чи це територія дитячого майданчика, чи двір коло житлових будинків, чи давні кладовища.

Тож, кореспонденти інтернет-видання «Під прицілом» вирішили дізнатися скільки ж церков діє у Луцьку, яких конфесій, число зареєстрованих релігійних громад і чим насправді на сьогодні стало зведення культових будівель.

Власне, аби дізнатися, які релігійні громади є у Луцьку, їх кількість та конфесії, ми звернулися в Управління культури Луцької міської ради. Проте начальниця управління Тетяна Гнатів повідомила, що луцькими церквами вони не займаються - вирішують усі релігійні питання лише в обласній адміністрації.

Проте, у секторі в справах релігій Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Волинської ОДА дати перелік зареєстрованих релігійних об’єднань нам не змогли. Натомість, заступник завідувача сектором Василь Гордіюк розповів, що представники релігійних громад та організацій самі зверталися безпосередньо до голови Волинської облдержадміністрації, з проханням  не розголошувати інформацію про засновників та членів релігійних об’єднань, і аби цю інформації поставили у ряд конфіденційної. Таким чином, отримати їх точний перелік у структурі, яка власне займається їх переліком – неможливо.

Якщо ж говорити про реєстрацію таких об’єднань, то тут також склалася досить дивна ситуація. Управління юстиції, яке б мало проводити реєстрацію релігійних організацій та об’єднань, цим не займається. І знову ж таки з юстиції нас направили в облдержадміністрацію. Проте, і там ніхто не веде чіткої реєстрації. Василь Гордіюк зауважує, що цих об’єднань є досить багато, частина з них можуть зареєструватися і не функціонувати, інша частина періодично змінюють назви, тож слідкувати за цим в обласній раді немає часу і немає кому. Вочевидь, чіткої реєстрації таких організацій немає, виходить, що й повноцінному контролю вони також не підлягають. Єдине місце, куди вноситься реєстр релігійних громад та організацій – це стара книжечка в ОДА, де вручну записуються їх дані.

Тож, за інформацією сектору у справах релігій Волинської ОДА, станом на 20 квітня цього року на Волині зареєстровано 1564 релігійних організацій, у тому числі 1518 громад. До того ж, у цьому переліку вказано 20 релігійних громад, які діють без реєстрації статутів. Зокрема, найбільше в області налічується громад та організацій Української православної церкви Московського та Української православної церкви Київського Патріархатів. Проте, чимало в області функціонує й протестантських церков. Наприклад, Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн баптистів (128 організацій та 120 громад), Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської – п’ятидесятників (199 організацій та 192 громади), а також Церква адвентистів сьомого дня (46 організацій).

До того ж, Василь Гордіюк додав, що власне у Луцьку є 126 релігійних громад та організацій, щоправда і їх перелік надати нам також не змогли. Тож, стає очевидним, що за останні роки в Луцьку назріває справжня війна конфесій, які так і борються за душі населення, прагнучи залучити у свою віру все більше та більше людей. Про це свідчить численна кількість церков різних конфесій, які збудовані та продовжують будуватись у Луцьку.

Не важко помітити, що церкви будують на досить таки ласих шматках землі, тому аби з’ясувати, яким чином релігійним громадам надають земельні ділянки, ми звернулися до начальника управління земельних ресурсів Луцької міської ради Сергія Шабали. Він же повідомив, що якщо релігійна організація чи громада зареєстрована, відповідно вона має право на земельну ділянку під будівництво споруди, де вони будуть проводити тільки культові обряди.

«Не магазин нічого, а тільки культові обряди. Згідно земельного кодексу земельна ділянка надається тільки за рішенням сесії міської ради», - зауважив Сергій Шабала.

Тож, за його словами, земельна ділянка надається у два етапи. Спочатку, представникам громади дають дозвіл на розробку проекту відведення, далі вони роблять цей проект, узгоджують зі всіма відповідними службами і на наступній сесії його затверджують та надають земельну ділянку.

«Після другої сесії, коли приймається рішення про надання землі, громади роблять проекти, беруть відповідні дозволи. Перед тим, як подати документи, вони дають клопотання, документи про реєстрацію, витяг із реєстру релігійних общин (практично це юридична особа), тобто всі підтверджуючі документи, для того, щоб отримати дозвіл. Безпосередньо звертається з клопотанням священик, або на кого зареєстрована ця громада та її місце розташування і прикладає перелік усіх документів і бажане місце розташування цієї будівлі», - пояснює Сергій Шабала.

Варто зауважити, що церквам надається ділянка у постійне користування. Всі землекористувачі є платниками податків, проте, крім тих, які згідно закону звільняються від сплати податків. Відтак, згідно статті 282 Податкового Кодексу України, релігійні організації, статути та положення яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків - звільняються від сплати податку. Фактично, церкви отримують землю безкоштовно і за користування нею нікому нічого не сплачують.

На запитання про те, чи є якісь критерії якій церкві надавати перевагу, а якій ні, Сергій Шабала каже: «Ми готуємо документи, клопотання на землю, які мусить розглядати рада, ми не можемо вести конкурси чи відбори. Ми готуємо, а вирішує це питання рада. Хоча в принципі, на мою думку будь-який перерозподіл - це порушення правил. Але орган влади повинен визначатися скільки йому потрібно барів, ресторанів, церков, - вони повинні відповідати за це».

Щоби розібратися, скільки церков уже збудовано, а скільки ще зводять у Луцьку, ми звернулися до Юрія Казмірука, начальника управління містобудування та архітектури. Він же повідомив, що таких даних управління надати не може, проте розповів, що саме вони займаються документацією, яка дає підстави для початку проектування та будівництва.

На думку Казмірука, історичні цінності варто відновлювати. Тобто, якщо церква колись була збудована на певній території, то її можна відновити, якщо ж окремі культові будівлі не будуть мати ніякої цінності протягом багатьох років, то їх немає сенсу розбудовувати. Та разом з тим, начальник управління містобудування та архітектури наголошує, що церква та держава у наш час відокремлені, тож особливих критеріїв вибору, чи будувати церкву чи ні – немає. Тим більше, що кожна конфесія має право на існування і разом з тим на окрему культову будівлю. Іншою справою, на думку Казмірука, є те, що для будь-якого будівництва повинна бути чітко пристосована ділянка, зокрема, зі стоянкою, заїздом до будівлі тощо. Тож, головний архітектор міста погодився, що чимало церков просто «втиснуті» у житлові райони, але як це сталося пояснити він не зміг.

Аби все таки дійти хоч якоїсь конкретики, ми звернулися до начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області Тараса Шнита. Власне, у нього ми хотіли дізнатися скільки церков чи культових споруд є в Луцьку і скільки з них на стадії будівництва. В свою чергу він повідомив, що подібний облік проводився ще у 2000-х роках. Натомість, зараз такої інформації немає.

«Для цього треба робити моніторинг, але такої інформації ви майже ніде не знайдете. До того ж, кількість зареєстрованих будівель, це не значить, що їх стільки є насправді», - наголосив Тарас Шнит.

Тож, очевидно, що влада не переймається тим, скільки і які у Луцьку є церкви, адже кожен має право на віросповідання, а релігійні громади на свою діяльність. Однак, люди все більше починають поставати проти безладної забудови міста різноманітними спорудами.

Дуже цікаво, що ніякий облік ні церков, ні інших культових споруд ніде не ведеться. Непідконтрольними залишаються також релігійні громади та організації. Хоча б якийсь, та облік мав би проводитися, проте виходить, що релігійні представництва існують самі по собі. Ніхто за них не несе ніякої відповідальності та не веде контролю, водночас пільги передбачені законом, вони все ж отримують. А от самим релігійним об’єднанням живеться досить непогано, адже отримують земельну ділянку вони у спрощеному режимі та ще й у привабливих місцях, де залучити прихожан, які кинуть копійку-другу, зовсім не важко. Виходить, поки церква відділена від держави, їй можна усе, та ще й у пільговому режимі.

Тож виходить, що будь-хто може представитись духовним просвітником, зареєструвати власне релігійне об`єднання, записати у його члени кільканадцять друзів з Facebook та випросити у міської ради на законних підставах бажану земельну ділянку для зведення так званої «культової споруди», яка в реальності може і не являти собою церкву як таку, а слугувати для якихось сектантських ритуалів.

Разом з тим, останнім часом, лучани почувши про чергове будівництво церкви все частіше зауважують, що у місті вже більше церков, аніж дитячих садочків. Особливо це стосується окремих районів міста, де у сусідніх дворах зведені церкви, або щось подібне на церквушки, різних конфесій, очільники яких ведуть між собою постійну боротьбу за прихожан, або так би мовити «за реальні душі». Вочевидь, у час ринкової економіки деякі релігійні наставники дещо забули суть самої віри і вирішили збудувати на ній окремий, власний бізнес…