Минулого року до Господарського суду Волинської області на розгляд надійшла справа про банкрутство приватного підприємства «Пелікан Люкс» м.Луцьк. Звісно, діло типове для сьогоднішніх бізнес-тенденцій. Однак досить дивно виглядає ця справа, якщо порівняти її з подібними справами про банкрутство ПП «Пелікан» м. Ковель та ПП «АГУ», які мають так би мовити «спільне коріння». Тим паче, якщо вдивитися у хронологію подій банкрутства та ліквідації підприємств, одразу впадають у вічі спільні ознаки та прізвища, які фігурують у справах. Тож, про все детальніше.

Приватне підприємство «Пелікан» - фірма з десятилітньою історією. Знаходиться воно за адресою м.Луцьк. вул. Єршова буд 11, кв.601. Однак має ще один офіс по вул. Володимирська, 63. Серед керівництва числились Олена Русакова, Валентина Савка та Віталій Ядчишин. За роки своєї роботи вони розвинули мережу виготовлення та збуту дитячих товарів та одягу. Як виявилося, реальним власником підприємства є Ігор Іваненко. До його так званого «бізнесового кошика» увійшли ще й такі фірми як «Пелікан» м.Ковель та ПП «АГУ». Щоправда, подейкують, бізнес зробила Ігорю Іваненку його перша дружина, яка мала хороші задатки до ведення бізнесу. Проте, пожинати плоди своїх напрацювань жінці не довелось - чоловік пішов до іншої, тож вони розлучилися. Судова тяганина тривала досить довго – ділити окрім двох дітей довелося ще й бізнес. Проте жінка виїхала з міста майже з порожніми руками. ЇЇ ж місце зайняла секретарка Ігоря Іванека, яка згодом стала його дружиною та компаньйоном по бізнесу. Саме з нею у власника мережі магазинів виникла нова ідея щодо збільшення своїх статків. Однак, спритні власники вирішили, що у бізнесі можна працювати не лише за прозорими схемами, і взялися за банкрутство своєї фірми, яке по сьогодні суд не може назвати «фіктивним». За стільки років судової тяганини, здавалося б, і представники Феміди мали б побачити у справах по банкрутству цих фірм багато спільного. Окрім цього, у них мали б з’явитися сумніви щодо ліквідаторів чи схем реалізації майна, яке продавали за копійки. Однак, як би банки не доводили, що власники «Пелікану» ведуть не чесну гру – усе безрезультатно. Фірми одна за одною визнають банкрутами та закривають, лишаючи у небутті неповернутими мільйонні кредити.

Тож, спробуємо проаналізувати, як банкрутували приватні підприємства «Пелікан»,«Пелікан Люкс» та «АГУ».

1. «Пелікан Люкс», або 46 мільйонів боргу пішли в небуття

Справу про банкрутство ПП «Пелікан-Люкс» відкрили ще 4 роки тому. Незадовго після того, як вона опинилася у Господарському суді Волинської області, було призначено ліквідатора. Ним виявився Анатолій Ліпич. Саме йому довірили формування реєстру вимог кредиторів та затвердження ліквідаційного балансу. Таким чином, стало відомо, що у приватного підприємства наявні мільйонні борги і… мізерні матеріальні цінності. По сьогодні незрозуміло, як банки видавали такі великі кредити, не переконавшись в наявності достатньої кількості заставного майна, однак про це згодом.

Серед числа кредиторів ПП «Пелікан Люкс» опинились: ПАТ «Банк Форум», ТзОВ «Руно РВО», бізнесмен Єфімчук Олександр Леонідович, ТзОВ «Інтех ПК» та ТзОВ «Мілленіум». За загальним підрахунком виявилося, що підприємство боргує їм аж 46 мільйонів гривень. Однак з'ясувалося, що у них немає стільки майна, аби покрити усі борги.

У власників знайшли будинок у м.Києві, який оцінили у 2,6 мільйона гривень, оргтехніку та торгівельне обладнання на суму 90,6 тисяч гривень, а також залишки дитячих товарів вартістю 195,4 тисяч гривень. В результаті, споруду у столиці оперативно виставили на продаж. Переможцем аукціону з трьох заявлених учасників стало ПП «Візерунок», яке придбало будинок за ціною 2 945 268 гривень. Невдовзі власники продали й оргтехніку та дитячі товари, виручивши всього 315 тисяч гривень. Тож, за рахунок реалізації майна вдалось отримати майже 3,3 мільйони живих грошей. Однак значна частина коштів розійшлась на термінові проплати процедури банкрутства. Загалом, це обійшлося у 509 тисяч гривень. Решта ж пішли на погашення вимог кредиторів. Однак, вдалося повернути кошти не багатьом. 2,668 мільйонів гривень отримав ПАТ «Банк Форум», а ТОВ «Руно РВО» - всього 81 тисячу гривень.

Інші витрати ліквідаційної процедури залишилися непогашеними внаслідок відсутності у банкрута майнових активів. Тож, станом на 20.03.2013 року ПП «Пелікан Люкс» залишився боргувати ПАТ «Банк Форум» 15,3 млн грн., ТОВ «Руно РВО» 11 млн. грн., бізнесмену Єфімчуку Олександру 15,9 млн. грн., ТОВ «Інтех ПК» – 424 тис грн. і ТОВ «Мілленіум» - 522 тис. грн..

Цікавим є також і те, що ТзОВ «Руно РВО», яке знаходиться у м. Нововолинську, керує той же таки Олександр Єфімчук, якому «Пелікан Люкс» частково повернув борг. З жовтня минулого року це підприємство також перебуває у стадії банкрутства.

Таким чином, за плечима власників приватного підприємства «Пелікан Люкс» лишився непогашеним борг в сумі 43 267 333 грн. Попри це, суд, посилаючись на п. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про те, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними – припинив провадження у справі про банкрутство приватного підприємства «Пелікан Люкс».

Кредитори, за яким лишились непогашені вимоги, ще намагались призупинити ліквідаційну процедуру і оскаржувати рішення суду. Зокрема, банк «Форум», якому «Пелікан люкс» боргує 17,9 млн. грн., заявляв, що фінустанову навіть не повідомили, про те, що підприємство реалізувало заставне майно. Проте юристи ПП «Пелікан Люкс» спростували це. Тож банкірам відмовили у скарзі. Вже у березні 2013 року ТзОВ «Інтех ПК» (м. Київ) подало позов до Господарського суду Волинської області, пославшись на те, що ПП «Пелікан Люкс» немає за юридичною адресою. За результатами цього було порушено провадження, таким чином їм вдалось дещо затримати процес остаточної ліквідації підприємства. Попри це, 27 березня цього року Господарський суд таки ліквідував ПП «Пелікан Люкс», залишивши непогашеними 46 мільйонів гривень боргу.

2. Як ковельський «Пелікан» проковтнув 50 мільйонів гривень

Така ж історія банкрутства спіткала і приватне підприємство «Пелікан», яке знаходиться у Ковелі на вулиці Сагайдачного, 7. Його ліквідували за аналогічною схемою – успішне підприємство - мільйонні кредити – банкрутство - копійчане майно - ліквідація без погашення. Там керує та ж Валентина Савка та Марія Іваненко, друга дружина Ігоря Іваненка. Займався ковельський «Пелікан» оптовою торгівлею одягом та виробництвом дерев’яних будівельних конструкції та столярних виробів.

Справа з банкрутством цього підприємства закрутилася ще кілька років тому.

Зокрема, суд переглядав справу по банкрутству кілька разів. Відтак ще 2009 року провадження у справі припинили і знову поновили. Однак, щоразу суми боргів все збільшувались та збільшувались. Спочатку вони тягались по судах з ковельською МДПІ. Податківці постійно висували до них все нові фінансові претензії, які суд чомусь приймав не всі. Тяганина тривала майже рік. Багато хто ще тоді запідозрив власників фірми у фіктивному банкрутстві. Тож улітку 2009 року спеціалізована організація ПП «Міжнародний Консалтинг ЛВ» провела фінансовий аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. За результатами аналізу було встановлено, що фінансовий стан ПП «Пелікан» характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності і задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Разом з тим, аналіз балансів боржника свідчив про відсутність ознак фіктивного банкрутства. Тож, аналітики довели, що наявні матеріали не дають підстав стверджувати про ознаки прихованого банкрутства або доведення до банкрутства.

Попри це, провадження у справі поновили лишень 26 травня 2011 року. Зокрема, Господарський суд Волинської області одразу взявся зводити справу до кінця та з’ясовувати яким чином можна погасити донині не погашенні мільйонні борги ПП «Пелікан» м. Ковель. Та як виявилось, підприємство заборгувало дуже великі суми – майже 50 мільйонів гривень. Найбільше – відкритому акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» - 48,5 млн.грн..

Як виявилося, нерухомості та землі на балансі ПП «Пелікан» у Ковелі немає. У них виявили лише 2 автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO-LANOS, причіп та ИЖ 2717-90. Тож фактично, повертати мільйонні борги їм не було чим. Лиш згодом у суді було встановлено, що все ж таки ПП «Пелікан» має на своєму балансі нерухомість - два об'єкти: вбудоване приміщення магазину загальною площею 1434,2 м.кв за адресою м. Луцьк, проспект Волі, 29 (саме те, де розташовується магазин «Пелікан»), а також нежитлова будівля загальною площею 581 кв.м за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 168. Щодо останнього приміщення, то саме воно перебувало в заставі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Тож його вирішили одразу віддати під реалізацію. Таким чином, незалежні експерти оцінили цей об’єкт у 4,8 млн. грн. Перший аукціон з продажу майна не відбувся через, те що не було заявлено учасників. Таким чином, вже за місяць, знизивши вартість приміщення, було проведено другий аукціон, де переможцем визнали ПП «КІДС СПЕЙС». Підприємство придбало об’єкт втричі нижчою ціною від стартової - 1 686 110 грн. Що ж до приміщення магазину загальною площею 1434,2 м.кв, за адресою Волинська обл., м. Луцьк, проспект Волі, 29, то по нині так і не знайшлося бажаючих викупити його.

Однак, дізнавшись про те, як проводилися торги і за якою ціною продали майно - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подає до суду скаргу на ліквідатора Любомира Череватого. Також банк просив визнати недійсними результати торгів з продажу майнового об’єкту у місті Львові, який належав ПП «Пелікан». На думку представника банку, ліквідатором було допущено порушення при визначенні вартості майна банкрута. Проте суд повважав, що ліквідатор діяв в межах закону та з врахуванням інтересів кредиторів. Мовляв, аукціон проведено за участю двох учасників, а саме ПАТ «Волинська фондова компанія» та ПП «Кід Спейс». Варто зауважити, що обидві фірми належать відомим у Луцьку бізнесменам. Зокрема, ЗАТ «Волинська фондова компанія» керує Олександр Спященко. Фірма займається транспортно-експедиційними послугами юридичним особам. Серед засновників є ТзОВ «Паритет», яке знаходиться за адресою м. Луцьк вул.Залізнична, буд.9, саме там де знаходилася третя фірма-банкрут Ігоря Іваненка ПП«АГУ». Також у засновниках ВАТ холдінгова компанія «Єврохолдинг» і ВАТ «Торчинпродукт». Варто зауважити, що свої частки у цій компанії свого часу мали окрім далеко не останніх людей у місті Андрій Новак, Василь Рубчук, Аркадій Члек, Юрій Голіков а також сам Ігор Іваненко. Свого часу він також керував Луцьким спиртогорілчаним комбінатом, тож друзів у бізнесі знайшов чимало.

Тож, висунувши в учасники свою ж фірму власникам ПП «Пелікан» вдалося фактично підтасувати карти і провести аукціон, аби луцька фірма «Кідс Спейс» мала можливість за копійки придбати майно. Вочевидь, вони попередньо про все домовилися, тож переможець був очевидним. Однак у суді на це навіть не звернули уваги. Таким чином, суддя Шум відмовив «Райффайзен Банку Аваль» в задоволенні скарги щодо продажу майна ПП «Пелікан», назвавши її безпідставною.

Таким чином, вже 1 червня минулого року Господарський суд Волинської області виніс ухвалу про банкрутство ПП «Пелікан» м.Ковель. На місце ліквідатора - арбітражного керуючого Любомира Череватого через його надмірну зайнятість було призначено Олександра Кушнірука, який вже давно спеціалізувався на банкрутствах та ліквідації такого роду компаній. Саме за його роботи ліквідатором, попри мільйонні кредити було затверджено балансовий звіт підприємства і ліквідовано ПП «Пелікан». Провадження у справі про банкрутство припинили, однак судова тяганина ще довго не вщухала. Зокрема, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» намагався довести, що ліквідація підприємства дружини Іваненка була передчасною. Однак, суд не прийняв цього до уваги.

Окрім цього, відомо, що до ПП «Пелікан» має претензії ще й ТзОВ «Дюна Вест». Вочевидь, ті не розрахувались з ними за товар а підприємство швидко ліквідували, що власники панчішно-шкарпеткової фабрики не встигли заявити своїх кредиторських вимог. Вони зверталися до суду, однак було пізно, і їм відмовили у заявлені додаткових кредиторських вимог. Таким чином, і в банкрутстві ПП «Пелікан» використано таку ж саму схему, та ще й тими ж самим руками.

3. Куди «АГУкнулись» 26 мільйонів боргу?

Аналогічну історію банкрутства має і підприємство «АГУ». Воно знаходиться у Луцьку на вул. Залізнична, буд 9. Коріння цієї справи також проросло у 2009 рік. Ще 21 грудня 2009 року постановою Господарського суду приватне підприємство «АГУ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Руслана Пурія, однак невдовзі його місце посів Олександр Кушнірук, який мав вже хороший досвід у справах. Вже за кілька місяців він по відпрацьованій схемі оперативно підготував звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс про банкрутство приватного підприємства «АГУ». Таким чином підприємство найбільше заборгувало «Укрсоцбанку» - 3,2 млн.грн., ВАТ «БМ Банк»  - 3,8 млн. грн., ПАТ «Банк Національний кредит» - 16,6 млн. грн.. То ж загалом власники приватного підприємства загалом назбирали майже 24 мільйони гривень.

Що ж до майна, за рахунок якого повинні були б погасити борги, то як виявилося, підприємство-банкрут має право власності на нерухомий об’єкт за адресою: м. Луцьк, вул. Залізнична, буд.9, а площею 144,3 кв.м. та цілісний майновий комплекс заг. пл. 2518,5 кв.м., на вул. Міськради, буд.12 у місті Радомишль Житомирської обл. За оцінкою фахівців з нерухомості ПП «Каштан-ЛВ», майновий комплекс на вулиці Залізничній у Луцьку мав би коштувати 3,2 млн грн. Однак згодом, інша фірма - ПП «Вінекспертпроект» переглянула ціни і постановила, що об’єкт коштує не 3,2 млн. грн., а всього… 341 тисячу грн. Що ж до майнового об’єкту у місті Радомишль, то його оцінили всього у 248 494 грн. В результаті майно розпродали на аукціоні, виторгувавши за нього замість 4-5 мільйонів – справжні копійки.

Багато хто з кредиторів вбачив у цьому щось не ладне, тож невдовзі на ПП «АГУ» провели фінансовий аналіз на предмет виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Однак, нічого подібного знову ж таки не виявили… Тож, попри дохід з реалізації майна, лишились непогашеними 23,2 млн грн. ПАТ «БМ Банк» ще довго намагався стримувати ліквідацію підприємства, розуміючи, що його обанкрутили навмисне і власники так і лишать борги непогашеними. Зокрема, вони просили призначити судову експертизу висновку про незалежну оцінку майна, яке належало ПП «АГУ». Однак їм відмовили.

Таким чином, в судовому засіданні арбітражний керуючий наголосив на тому, що для повного погашення вимог кредиторів у банкрута відсутні майнові активи. Тож суд вчергове пославшись на п. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка говорить про те, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними – затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП «АГУ». В результаті фірму ліквідували, а про неповернуті борги власники забули…  

Замість PS:

Тож, як бачимо у всіх трьох випадках використано однакові схеми банкрутств. Що ж до ліквідаторів, то чомусь вони аж ніяк не шукали можливостей погасити борги і лиш продавали за мізер майно фірм, лишаючи за ними мільйоні борги. Разом з тим, виникає питання, на яких підставах банки надавали їм такі шалені кредити, якщо у підприємств не було в наявності достатньо заставного майна…

Однак, ніякі експерти не хочуть визнавати, що і ПП «Пелікан Люкс» і ПП «Пелікан» і ПП «АГУ» збанкручені навмисно самими ж власниками, які понабирались кредитів, порозтринькували гроші та й вирішили їх не повертати а правдами-неправдами послатись та банкрутство своїх компаній. В результаті, за загальними підрахунками, у кишені фактичного власника цих фірм «осіло» близько 120 мільйонів гривень, які поділись невідомо куди.