30-річна мешканка Нововолинська Орися Сай разом зі своїм 12-річним сином і його 13-річним приятелем врятували тонучого підлітка. Про це повідомляє газета «ФАКТИ», - інформує ДСНС України у Волинській області.

Тридцятирічна Орися Сай з міста Нововолинська була дуже здивована, коли до неї додому прийшли люди у формі рятувальників, та ще й з букетом квітів. За кілька днів до цього жінка разом зі своїм 12-річним сином і його 13-річним приятелем брали участь у порятунку тонучого підлітка. Про свій вчинок вона розповідала нікому з друзів або близьких. Як Орися витягла хлопчика з води, рятувальникам повідав рибалка, який на той час перебував на березі.

- Я й сам хотів було стрибнути у воду, коли почув, як потопаючий хлопчисько кличе на допомогу, - каже рибалка Микола Новосад. - Але я перебував дуже далеко. Уже й не знаю, вистачило б мені сил допливти чи ні. Поки біг уздовж берега, дивлюся: до хлопчині вже підпливли двоє підлітків. А з іншого берега - там, напевно, метрів сто було до тонучого, що не менше, - пливе дівчина. Якби не вона, напевно потонув би той хлопчик.

- Роман (ім'я підлітка змінено. - Авт.) Частіше на березі сидить, коли інші купаються, - каже 13-річний Сашко Субчан (на фото), один з тих, хто брав участь у порятунку. - Ми плавали наввипередки, і раптом чую: хтось із пацанів підбиває Романа теж стрибнути у воду. Я тоді ще крикнув: «Йому батьки взагалі на озеро не дозволяють ходити, а ви його плавати змушуєте! Потоне ж! »Але хлопчаки тільки засміялися у відповідь. Мабуть, це образило Романа, і він сказав, що теж попливе. Ну і стрибнув у воду ...

- А він зовсім не вміє плавати або все-таки тримається на воді?

- Та ні, він плаває. Тільки дуже погано. Я б на його місці в воду не поліз. А Роман почав характер проявляти. Мовляв, що я, чи не пацан? Поплив «по-собачому» прямо до буйка. У нас озеро глибоке: і п'ять, і шість метрів глибина буває. Але якщо Роман рідко приходив на озеро, звідки він міг знати, що опиниться там, де ногами до дна не дістати?

- І ніхто йому не підказав?

- Просто ніхто не подумав, що хлопець запливе так далеко. Хто ж за ним стежив? Коли я озирнувся через якийсь час, щоб подивитися, куди він подівся, Роман вже майже біля буйка був. Ледве гріб руками, з сил вибивався, але плив. Навіть якби він не почав тонути, тому вже не повернувся б самостійно.

- Ти тут же кинувся рятувати приятеля?

- Ні, не відразу зорієнтувався. Тільки коли Роман почав кричати, кликати на допомогу, поплив до нього.

- Ще хтось з хлопчаків намагався тобі допомогти?

- Тільки Адам. Це мій друг. Йому 12 років. Він був на містку і кинувся у воду, ледь почув крики Романа. Решта пацани повискакували на берег і тільки спостерігали за нами, що ми будемо робити.

- Роман тримався на воді, коли ви з Адамом до нього підпливли?

- Ледве-ледве! Він був сильно наляканий. Іноді його голова йшла під воду, але він виринав і кричав, просив, щоб його врятували.

- Саша, а ти знаєш, як треба поводитися з тонучими?

- Я чув, що треба за волосся вистачати, щоб за собою на дно не потяг. Але у Романа коротка стрижка ... Тому, коли Адам підплив, ми, не змовляючись, підхопили тонучого під пахви з обох сторін. Роман спочатку від страху спробував вирватися, але ми його заспокоїли. Сказали, що хочемо врятувати.

- Вистачило б вам сил удвох Романа до берега дотягнути?

- Напевно, немає. Він старший і важче нас. Коротше, ми з Адамом вирішили утримувати його на воді, щоб не пішов на дно. Сподівалися, що хтось із дорослих допоможе. На іншому березі адже були дорослі. Роман, не без його участі, кликав на допомогу, але у воду стрибнула тільки одна жінка, мама Адама.

- Я засмагала біля озера зі своїми трьома дітьми, - згадує Орися Сай (на фото). - Двоє зовсім маленькі - трьох і п'яти років. А ось старший Адамчик плавав з хлопчаками наввипередки біля іншого берега. Я почула, як хтось кличе на допомогу. Дивлюся: мій Адам і ще якийсь хлопчик пливуть до буйка, де тоне незнайомий хлопчина. Відразу ж стрибнула у воду. Правда, прихопила з собою надувну подушку.

- Орися, а ви не подумали, що піддаєте небезпеці не тільки себе, але і своїх дітей, які залишалися на березі?

- Подумала. Може бути, саме тому і взяла надувну подушку. До того ж в ста метрах від мене тонучого хлопчика намагався врятувати мій син. Він же теж був у небезпеці.

- Довго пливли?

- Мені здається, кілька секунд. Але потім розповідали, що хвилини три добиралася до буйків. Той підліток, Роман, трохи заспокоївся, коли побачив, що я пливу на допомогу. Та й хлопчаки - мій Адам і Саша - весь час просили його не хвилюватися. Коротше, все добре, що добре закінчується. Коли я дісталася до хлопців, сили у Саші і Адама були вже на виході і вони мало не випустили Романа з рук. Я підпливла саме в той самий момент і підхопила тонучого хлопчини. На надувну подушку ми Романа вже всі разом затягли. Так і допливли вчотирьох до берега: Роман - на подушці, хлопчаки - поруч зі мною.

Вже на березі Роман, трохи оговтавшись, попросив нас не розповідати його батькам про те, що трапилося. Мовляв, покарають за те, що був на озері без дозволу.

- Ви не лише батькам Романа, а й взагалі нікому не говорили про те, що врятували підлітка!

- Та ну ... Я й не збиралася. Навіщо? Я ветеринар, кожен день рятую тварин, але нікому ж про це не розповідаю. Ось і зараз навіть і не думала, що буду прославлений на всю Україну. Так вийшло.

- А ви добре плаваєте?

- Так. Папа навчив мене плавати, коли мені було всього шість років.

- На березі є будка рятувальників. Чому ж вони не допомогли?

- Там чергують комунальні рятувальники. Вони підпливли до мене на човні через дві хвилини після того, як ми витягли Романа на берег, - каже Орися. - Я запитала: «Де ж ви були?» Але вони відразу прийняли мене в штики: «Нас змусили очерет косити, ми ніяк не встигли б прийти хлопчикові на допомогу!»

- Орися, вам вже раніше доводилося рятувати потопаючих людей?

- Було діло, - усміхається молода жінка. - Кілька років тому ми з друзями каталися на цьому ж озері на човні. Нас попросили перевезти на інший берег якогось чоловіка. Але він був п'яний і на середині водойми раптом вирішив, що може дістатися берега без нашої допомоги: стрибнув у воду і спробував плисти. Проте відразу пішов на дно. Я кинулася за ним, підхопила чоловіка під пахви, а дівчата допомогли затягнути його в човен. 

Про вчинок Орисі Сай, її сина Адама і Саші Субчана рятувальники дізналися завдяки рибалці Миколі Новосаду.

- Я все бачив, - каже Микола Павлович. - Бачив, як ця дівчина рятувала хлопчика. Така гордість за неї була! Адже стільки чоловіків стояли на березі, і ніхто навіть пальцем не поворухнув! Не вірю, що вони не чули, як хлопчина кликав на допомогу. Коли я підійшов до дівчини, врятований підліток вже втік додому. Я почав розпитувати, хто вона, де живе ... Орися неохоче відповідала на запитання. Мовляв, героїнею себе не вважає. Але я все ж дізнався всі її дані і записав у блокнот. На наступний ранок відправився в міську службу з надзвичайних ситуацій. Розповів про Орисі і попросив, щоб вони обов'язково відзначили її. Такі хоробрі люди, як Орися Сай, повинні бути прикладом для всіх нас!

В Управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області «Фактам» розповіли, що кандидатуру Орисі Сай висунули на щорічну премію «Герой-рятувальник року».

- Як добре, що серед нас є такі сміливі люди, як Орися, - говорить керівник прес-служби волинських рятувальників Ірина Варварук. - У людей з'являється надія на те, що їх життя, якщо це буде потрібно, буде врятована. Пам'ятаю, недавно у нас на Волині був випадок: у річці тонув трирічна дитина. На мосту зібралося багато дорослих, але тільки студент, який дуже погано плавав, стрибнув у воду і витягнув малюка. Ось і тепер з безлічі відпочивали на березі самими сміливими виявилися хлопчаки і жінка.

Державна служба з надзвичайних ситуацій нагадує правила, які бажано не порушувати, коли вирушаєш купатися:

 Ні в якому разі не можна заходити у водойму, якщо не знаєш, яка там глибина.

 Уникайте водойм з сильною течією.

 Дорослі повинні постійно стежити за дітьми, коли ті перебувають у воді.

 Ніколи не плавайте поодинці, якщо не впевнені у своїх силах.

Автор висловлює подяку співробітникам Управління держслужби з надзвичайних ситуацій за допомогу, надану при підготовці цього матеріалу.