Останні події в Ковелі навколо питання будівництва сміттєпереробного заводу на території міста сколихнули чи не всю Західну Україну. Кілька місяців поспіль керівництво розповідало про те, що нарешті з'явилась ізраїльська компанія, яка готова інвестувати кошти у такий необхідний для міста проект – переробку твердих побутових відходів. Більше того, потужностей заводу вистачило б не лише на пареробку сміття, яке назбирується у місті Ковель, а й хоча б частково дозволило вирішити проблему з переповненими сміттєзвалищами у сісудніх районах і навіть Луцьку. Однак чомусь влада, красно розповідаючи про перспективи реалізації проекту, не особливо вникала у проблеми, які може спричинити будівництво заводу в межах міста. Саме цього й не змогли упустити мешканці Ковеля, у яких з'явилась низка претензій до ініціаторів втілення ідеї.  

Нагадаємо, що на початку квітня 2013 року ковельська влада сповістила про те, що з'явились інвестори - ТзОВ «Інвестиційна компанія «Марконі», які готові вкласти гроші в будівництво заводу з переробки твердих побутових відходів. Для реалізації проекту їм було необхідно всього лишень купа сміття і невелика земельна ділянка. Ковельський міський голова Олег Кіндер оперативно дав вказівку своїм підлеглим, тож одразу знайшлось вигідне місце зі зручним сполученням в районі південно-західного промислового району міста, площею 4,9 га. Ця територія ідеально підходила адже до житлових забудов, витримувалась дистанція 500 метрів, як того вимагають екологічні норми до санітарно-захисних зон на подібних об'єктах. Щодо потужностей, то представники ізраїльської фірми, які провели у Ковелі презентацію проекту, розповіли, що на заводі буде можливість переробляти 300 тонн сміття за добу. Разом з тим, новий об'єкт дасть можливість відкрити щонайменше 25 нових робочих місць. Щодо самого сміття, до сортування відходів за задумом відбуватиметься механічним та магнітним способом водної промивки по методу «Arrow Bio». Таким чином вдасться отримати органічне добриво високої якості а також газ, який вироблятиметься при переробці. Що ж до відсортованих матеріалів – скла, паперу, металу та пластику, то його переправлятимуть на відповідні заводи вторинної переробки, які є в сусідніх областях. Таким чином, представники ТзОВ «Інвестиційна компанія «Марконі» запевнили, що у залишку лишиться неперобленим всього 15% сміття, яке й буде захоронюватись на полігоні твердих побутових відходів.

Звісно, ініціаторам реалізації проекту вдалось так розписати усі перспективи, що місцева влада, розвісивши вуха оперативно дала згоду на реалізацію небувалого для області проекту. Вочевидь Ковельський міський голова, який взявся лобіювати інтереси ізраїльської компані, вирішив, що вхопив «чорта за бороду» аби інвестори  не передумали – вирішив виділити їм ділянку. Проте далі просунутись справі не дала громадськість, яка запідозрила у цій справі щось не чисте.

У Ковелі дійсно діюче сміттєзвалище переповнене і не має вже куди складовувати сміття, але наразі вже розроблено та затверджено проект 3-ї черги будівництва сміттєзвалища. Та його неочікувано призупинили. За збігом обставин, дивним чином, саме кілька місяців тому на сесію Ковельської міської ради винесли проект рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою для відведення земельної ділянку ТзОВ «Інвестиційна компанія «Марконі» з метою влаштування будівництва сміттєпереробного заводу. Більше того, влада Ковеля назвала це справжнім порятунком для міста. Як виявилось, міська влада ще до того планувала внести оновлення та деякі зміни до генплану. Однак коли депутати приступили до його попереднього розгляду, виявилось що саме у тому місці, де вже заплановано будівництво заводу, помітна невелика пляма де було змінено межі міста в сторону збільшення цього району. Проте ким коли і як – виявилось невідомим. Справа в тім, що це промислова зона. А зміни меж здебільшого проводять в житловій, де постійно всі розбудовуються.

Попри це, ковельчан дуже занепокоїло те, наскільки оперативно просувається вирішення цього питання в той час, як їхньої думки влада і не думала питати. Фактично, попереднього обговорення проекту не було. Представники ТзОВ «Інвестиційна компанія «Марконі» та «Arrow ecology» лишень приїхали та презентували владцям свою ідею, запропонувавши інвестувати у це – 20 мільйонів євро. Для міської влади, вочевидь, це стало залізним аргументом та хорошим стимулом до пришвидшення процедури просування проекту.

Активна громадськість Ковеля почала шукати правду. Зокрема, їх зацікавив попередній досвід компанії. Владці розповідали, що «Arrow ecology» - компанія з 30-літнім досвідом роботи, яка має успішно реалізовані проекти в Ізраїлі, Італії, Австралії та Америці. Та як виявилось, в Україні вони ще не встигли заробити гарної репутації. Єдина згадка в українському інтернет-просторі про ізраїльську компанію - інформація про те, що вони намагались у 2010 році просунути аналогічний проект з будівництва сміттєпереробного заводу в місті Житомир. Сама компанія зареєстрована в столиці, як виявилось, у квартирі звичайної багатоповерхівки.


Справа набирала шалених обертів, адже для міста це також небувалий шанс отримати іноземні інвестиції і вирішити проблему з переповненим полігоном ТПВ. Проте, його так і не збудували. Місцеві мешканці виявили, що технологія водного сортування є небезпечною, оскільки у воді лишається дуже високий вміст важких металів, який у кількасот разів перевищує допустимі норми. Окрім цього мешканців Житомира занепокоїло також те, що питання будівництва заводу за кошти інвестора лобіюють навіть окремі нардепи, тож вочевидь вони мають у цьому якийсь зиск. Більше того, безкоштовний сир, як відомо, тільки в мишоловці. Як виявилось, будівництво такого об’єкту призведе до переділу ринку вивозу сміття у місті і вочевидь, фірмами що отримають більшість договорів буде аж ніяк не комунальне підприємство, а підприємство, яке пов’язують з місцевим депутатом.

Ковельчани також вирішили більш детально вивчити наслідки будівництва цього об’єкту в межах міста.  Проте як виявилось, заводи типу «Arrow Bio» фактично не мають ніяких технологій відбору сміття. Фактично перед самою переробкою воно лишень проходить сортування водою. Як наслідок – важкі метали осідають у стоках води і попри хороші фільтри немає 100% гарантії, що вони не потраплять у питну воду чи в річку. Тим паче, що завод знаходиться в безпосередній близькості від людей. За словами активістів, які почали дослідження можливої екологічної проблеми, вміст тяжких металів може перевищувати норму в 1000 разів.

Згідно законодавства про регулювання містобудівної діяльності мали б відбутись громадські слухання. Їх нібито й влаштовували, але це вигядало як профанація – фактично лобісти провели власну презентацію проекту, розписавши усі його плюси. Разом з тим влада проігнорувала зауваження та звернення громадських активістів. Коли вони запитали чи цей завод буде обслуговувати тільки Ковель чи ще й райони то дізнались, що замість попередньо заявлених потужностей у 150 тонн на добу, майбутні власники розраховують переробляти усі 300. В той же час, протягом доби у Ковелі у заповнених баках відсили за добу назбирається 70-80 тонн сміття. Тож громадськість знову запідозрила владу в лукавості і вирішила об'єднатись, аби остаточно поставити владі три свої умови: організувати громадські слухання, провести незалежну екологічну експертизу і конкурс для інших інвесторів, аби й вони мали можливість внести свої пропозиції.

Натомість міський голова Олег Кіндер вперто продовжив відстоювати позицію про затвердження проекту землеустрою, щоправда раніше під час розгляду на комісії відділ держземагентства не погодив це питання.

Багатьом депутатам є незрозумілою позиція мера, який намагається проштовхнути і надати цій компанії землю. Свою позицію незадоволення владі висловила і місцева громада, яка прийшла на чергову сесію, аби висловити ковельському керівництву своє «ФЕ». Зокрема десятки активних ковельчан склали відкритий лист до міського голови та депутатів з проханням не поспішати з виділенням земельної ділянки та не надавати дозвіл на будівництво.

Двоє місцевих депутатів передали резолюцію і в підтримку висловили два депутатські запити, зауваживши, що не приймуть рішення поки ці питання не буде вивчено і поки не буде виконано усіх трьох умов, які ставить громадськість Олег Кіндер в свою чергу заперечив їм проте створив робочу групу у складі 5 депутатів та 5 громадських діячів-активістів. Разом з тим, він пообіцяв, що у разі, якщо ця інформація підтвердиться, то вони припинять реалізацію проекту. Вочевидь, Олегу Кіндеру хотілось, аби у місто нарешті зайшов потужний інвестор. Зокрема, він наголошував на тому, що «Arrow ecology» вже понад 30 років займається очисткою побутових стоків, хімічних забруднень та нафтових плям і завдяки ТзОВ «Інвестиційна компанія «Марконі» вони збудують необхідний для міста завод. Однак спочатку вони гарантували, що на заводі буде працювати 40 осіб, наразі ж всього 25. Однак, як пишуть світові змі, заводи типу «Arrow Bio» вимагають затрат всього у 12 працівників на дві зміни. Тож навіть в цьому інвестори дещо прикрасили свою розповідь. Більше того, як виявилось, насправді у фірми немає власних коштів, а будувати сміттєпереробний завод вони планують за кредитні кошти.

«Тому виникає логічне питання чому вони не побудувалися більш ніде і чому саме в Ковелі, а не наприклад у Луцьку, ми ж знаємо про проблеми Брища», - зауважив депутат Ковельської міськради Сергій Кошарук.

Місцеві журналісти почали цікавитись де донині ця компанія реалізовувала подібні проекти з будівництва сміттєвих заводів. Однак ті, хто лобіював у міській раді інтереси «Arrow ecology» почали відстоювати, що фірма вже реалізровувала такі проекти. Проте коли громадськість почали досліджувати і шукати ті сміттєпереробні заводи з'ясувалось, що біля Тель-Авіву є подібне підприємство, але воно виглядає як науково-дослідний центр і встановлено його вже на закритому сміттєзвалищі. Як виявилось ізраїльська фірма намагалась зайти в Європу, аби там реалізовувати свої проекти. Проте там щоразу виникали хвилі протесту, оскільки за словами європейських науковців технологія, яку вони просувають іде в розріз екологічним вимогам ЄС. Як результат – реальних доказів та наявних успішно реалізованих проектів з будівництва сміттєпереробних заводів так і не вдалось знайти – усюди цю технологію визнавали небезпечною і їм запалювали червоне світло.

Чи запалять червоне світло ізраїльській фірмі-інвестору з сумнівною репутацією – остаточно не відомо. Однак стає очевидним те, що люди, які лобіюють їхні інтереси в Ковельській міській раді – мають з цього певний зиск.