Новий суд присяжних в Україні повинен був зробити нашу Феміду справедливішою, ухвалив із початку цього року вже вісім вироків і жодного виправдувального. Про це «Вести» повідомили в Держсудадміністрації, де підбили підсумки першого півріччя роботи нової системи.

Три вироки припали на Луганську область, два — на Крим і по одному — на Миколаївську, Хмельницьку і Рівненську області. У більшості випадків вердикти стосувалися вбивств після прийому спиртного. У шести випадках присяжні виявляли прихильність — і вбивці отримали 14 або 15 років в'язниці, замість довічного.

Перший досвід юристи оцінюють по-різному. Одні вважають, що Україна так і не отримала повноцінного суду присяжних. Адже, наприклад, в США суд присяжних виносить рішення без участі судді, а той лише оголошує його. У нас же присяжні сидять разом із суддями у дорадчій кімнаті і мають такі ж права. Інші юристи запевняють: сам відбір присяжних (а їх вибирають з авторитетних людей голосуванням під час сесії райради) — вже величезний плюс у лібералізації правосуддя.

Один із перших процесів із присяжними був у Луганської області. Вони засудили мешканця райцентру Попасна, який убив свого сусіда. «П'яний слюсар прийшов у двір до постраждалого, викликав його на вулицю і почав бійку, потім дістав ніж і убив знайомого», — розповів співробітник прокуратури Луганської області Андрій Перов.

Присяжні і судді засудили підсудного до 15 років в'язниці. У райцентрі Белокуракіно тієї ж Луганської області відбулися відразу два судові процеси з присяжними. У першому випадку був засуджений місцевий мешканець за те, що під час п'яної сварки убив свою співмешканку, а також побив і позагрожував вбивством іншим товаришам-свідкам.

Другий суд за участі присяжних у Белокуракіно розглядав подвійне вбивство. Місцевий безробітний під час гуляння убив відразу двох товаришів, а третьому зламав щелепу. Віну намагався перекласти на свою співмешканку і її дітей.

За порадою адвоката вбивця попросив суд присяжних. Основними присяжними вибрали директора будинку культури, вчителя і начальника бюро технічної інвентаризації.

«Я не рвався у присяжні, мене райрада вибрала, а потім вже судовий комп'ютер вказав на моє прізвище, — розповів присяжний Петро Ларін, начальник БТІ Белокуракинського району. «Мої домашні говорили: навіщо тобі ці суди. Але я — людина старого гарту і звикся виконувати обов'язок перед суспільством, раз вже мене вибрали»,- додав він.

За словами судді Віктора Полено, який працює у Белокуракінському суді, ще важко оцінити новий склад суду — мовляв, мало практики. «Але якщо порівнювати з народними присяжними, то ті були підготовленішими. До цього стажувалися у суді, наприклад. Присяжні ж — це, швидше, моральні авторитети».