Майже два роки поспіль жителька селища Любешів Любов Смаль добивається розслідування кримінального провадження, порушеного за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди, у якій серйозно травмувалася її рідна ненька Марія Іванівна Остапчук. За цей час жінка обійшла чимало інстанцій і навіть проривалася до кабінету прокурора області Андрія Параки. Останній, звісно, відреагував і покарав прокурора Любешівського району Сергія Степанюка… доганою.

Серпневого вечора два роки тому 68-річна Марія Остапчук вийшла на околицю Любешова. Вона досить часто ходила окраїнами, прямуючи у бік свого рідного села. Так сталося, що пенсіонерка за кілька місяців до цього перенесла інсульт і частково втратила пам'ять та мову. Її донька і зять, котрі забрали Марію Іванівну із села до Любешова, постійно доглядали хвору. Однак старша жінка, вочевидь, мріяла про повернення у рідне село до власного обійстя. Саме тому і «тікала» при найпершій нагоді із будинку доньки.

«Вона і того разу простувала у село», - згадує Любов Олексіївна.

Тоді Марія Іванівна вийшла на околицю і пішла узбіччям дорожнього кільця, яке місцеві мешканці звуть «Комсомольским». Саме там її і наздогнав автомобіль, який збив бідолаху. Щоправда, водій залишив стареньку жінку напризволяще на місці пригоди.

Як пояснював згодом водій тих злощасних «Жигулів» Олександр Корець, він не втікав, а просто поїхав додому, бо, мовляв, злякався. Цікаво, що свій переляк не подолав молодий чоловік і згодом, оскільки розшукали його правоохоронці аж через кілька днів.

Тож Олександр разом із друзями того вечора швиденько повернулися додому, у село Підкормілля, де вісімнадцятирічний водій залишив автомобіль.

Пересівши на скутери, хлопці знову поспішили у районний центр, де впродовж тривалого часу розважалися у нічному барі.

Правда потім, пояснюючи слідчому деталі автопригоди, парубки одноголосно почали говорити про зустрічну машину, водій якої буцімто засліпив Олександрові очі. Це, певне, дрібниці, що у правилах дорожнього руху написано інше. Зокрема, у такому випадку водій зобов’язаний скинути швидкість та зупинитися. Натомість Олександр вважає, що така обставина його виправдовує. Певне і не дивно, бо молодий студент, до речі, юридичного вузу отримав водійські права лише за три місяця до скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Звідки бідолаха міг знати, що такі пояснення зовсім його не виправдовують?

Тим більше, що і засліпити Олександра згаданий транспортний засіб не міг, бо машина (якщо вона і була, - авт.) рухалася дорогою, яка знаходиться під гострим кутом до автошляху, звідки виїхав Корець.

Проте кримінальну справу, порушену  щодо винуватця дорожньо-транспортної пригоди, слідчі-міліціонери тривалий чомусь не вносили до спеціального реєстру кримінальних правопорушень. Розслідували її, опираючись на старий кримінальний кодекс, а щойно виникала інша потреба, тоді згадували про новий. 

Врешті-решт  кримінальну справу розділили надвоє. Окремо Олександра звинуватили у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а  окремо у тому, що він залишив місце скоєння злочину.  За останнє його навіть судили. Правда судову справу закрили на підставі примирення з потерпілою.

Тож, відшкодувавши матеріальні збитки Любові Олексіївні, Олександр Корець вирішив, що відповідати за скоєне він не буде.

До речі, у цьому Олександр не одинокий. Так само, вочевидь, вважає і майор міліції Олександр Іванісік, котрий керує слідством у Любешівському районі. Правоохоронець настільки захопився охороною прав Олександра, що перейшов усі межі дозволеного. Наприклад, міліціонер вирішив, що пані Любов Смаль варто розжалувати із рангу потерпілої. І розжалував. Мовляв, не вона безпосередньо постраждала у дорожньо-транспортній пригоді, а тому її прав і свобод Олександр Корець ніяк не порушив.

Дрібниці, що свою матір, котра злягла після ДТП, пані Люба доглядала до останнього дня. Марія Іванівна померла від отриманих ран у дорожньо-транспортній пригоді, адже бідолашна жінка від шоку в аварії не промовила і слова. Любов Олексіївна впродовж року доглядала нерухому неньку, годуючи її з ложечки.

Марія Іванівна померла 6 вересня минулого року. Тобто через рік після того, як потрапила під колеса сумнозвісної автівки. Натомість причину смерті жінки тамтешні медики навіть не пов’язали із травмами, отриманими  нею під час дорожньо-транспортної пригоди. Скористалися ескулапи, вочевидь, тим, що рідні покійної не домагалися проведення розтину і писали все на власний розсуд.

А одного дня Любов Олексіївна прорвалася на прийом до прокурора Волинської області Андрія Параки. Останній, як розповідає жінка, поглянув на схему дорожньо-транспортної пригоди і відразу зателефонував любешівському прокурору Сергію Степанюку.

«Сергій Євгенович навіть отримав догану за неналежний контроль за розслідуванням цієї кримінальної справи», - розповідає Любов Олексіївна.

І свій контроль прокурор посилив. Правда нічого не зміг вдіяти, оскільки слідчий-суддя Труш відмовився визнати Любов Смаль потерпілою. До речі згаданий представник Феміди виніс ухвалу, яку, згідно із законом, навіть не можна оскаржити. Склав документ далекий від законного і все узаконив?

22 лютого 2013 року колегія суддів Апеляційного суду Волинської області, розглядаючи скаргу Любові Смаль, вирішила, що кримінальне провадження майором міліції закрите незаконно.

Правда іншої думки про це сам міліціонер Іванісік, котрий зовсім не поспішив виконувати ухвалу слідчого судді Маневицького суду.

Хоча й назвав Любов Смаль… частково потерпілою.

Тож кримінальне провадження, порушене за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди  Олександром Корцем, нині ніким не розслідується. Спитаєте, чому правоохоронці чинять такий шалений опір? Найперше тому, щоб не завадити Олександру отримати диплом юриста. Не хочуть, вочевидь, любешівські правоохоронці нашкодити землякові, батькові винуватця аварії, котрий живе у Маріуполі і працює капітаном дальнього плавання.

Олена МОРОЗ