Лучанам, які займаються метанням молота, немає де тренуватися, - інформує ТРК  «Аверс». 

Так, 18-річна чемпіонка України Ірина Климець в цьому році виконала норматив майстра спорту з метання молота і на досягнутому не зупиняється. Однак є проблема - тренуватися наразі спортсменці ніде. 

У 14 років Ірина почала займатися нелегким видом спорту. Кажуть, метання молоту - заняття не для дівчат, адже вага молота, який метає спортсменка, 4 кілограми. Але дівчині це подобається: «Це снаряд, яким я займаюсь вже 4 роки. Сам шар він важить 4 кілограми, радіус 95 міліметрів, висота снаряду 1 метр 19 сантиметрівм… Перший рік коли ти звикнеш до цього снаряду, він важкий, а зараз організм адаптувався - вже не сильно важкий».

Тренує Ірину тренер-викладач з легкої атлетики Роман Черкашин. Він задоволений стараннями вихованиці. Наставник розповів, що в цьму сезоні змагання закінчилися, проте, уже починають готуватися до змагань наступного сезону: «Вже наш сезон закінчився, бо були змагання рангу Чемпіонату Європи, після цього вона з’їздила на чемпіонат України в Донецьк. Там вона серед молоді посіла 1-ше місце, і на цьому основні змагання у нас закінчилися, ми будемо готуватися на слідуючий рік на Чемпіонат України з зимових метань».

Тренування починає спортсменка з бігу, біжить не менше чотирьох кіл, потім робить загальнорозвиваючі вправи, розтягування, спеціальні емітаційні вправи з молотом, і тільки по тому переходить до метання знаряддя. Правда тренується Ірина на необлаштованому полі. Неодноразові звертання тренера за допомогою до владців марні. Хвилюється Роман Черкашин, аби через метанням молота випадково не травмувати людей, які часом ходять через захаращений стадіон.

Тренер розповів: «До цього ми метали на набережній, але після того як набережну затопило, в Забороль їздили, але там тоже є стадіон, є поле, асфальтовані доріжки, но нема з чого метати. Ми приходимо метати на стадіон нас просять в саме поле не метати, бо там тренування з футболу, ми метаємо трохи наіскось, наіскось в кришу попадеш чиюсь».

Проблема очевидна, але щоб досягти чогось,чекати не потрібно. Саме тому тренер власними силами облаштував на стадіоні підмостку, щоб його вихованці могли хоч якось тренуватися, та разом з легкоатлетами сподівається, що все ж таки владці зроблять їм крок назустріч.