У вестибюлі Господарського суду Волинської області можна розгубитися від вражаючої чистоти та вишуканості. Статуя Богині Феміди, що встановлена ліворуч від входу виглядає напрочуд білою і непохитною. Чого не можна сказати про відвідувачів, чимало з яких тупцюють по дзеркально чистій підлозі, але подекуди виходять надто розхвильованими, переповненими сірими емоціями.

Складається враження, що нині вже немає бізнесу у нашій країні. У судовому порядку переважно розглядаються справи про банкрутство або про боргові претензії банківських установ до юридичних осіб, які займалися підприємницькою діяльністю. І в більшості випадків далеко не на користь останніх.

У Рівному є апеляційна інстанція, яка переглядає рішення, винесені у цих стінах і визначається з приводу їх законності. Проте, як відомо, не завжди колегії з трьох суддів можуть вникнути у суть справ, оскільки згадана структура звертає увагу тільки на порушення законодавства, допущені першою інстанцією. Хоча, якщо сильно захотіти, будь-яку справу можна підвести під закон, дуже легенько порушуючи права сторін.

Певне тому просяться представники засобів масової інформації у судові слухання. Точніше приходять на засідання, аби послухати сам процес. Натомість, зокрема, у Господарському суді Волинської області у них з порогу воліють з’ясувати, хто і для чого рветься на те, чи інше засідання.

Для того, аби потрапити у зал слухання справ, представників засобів масової інформації змушують заповнювати папери і навіть вказувати власні анкетні дані. У результаті, будь-хто і без будь-яких зусиль може проконтролювати витік інформації. У свою чергу, сторона спору може впливати на висвітлення та оприлюднення подій, про які йшлося у залі суду. І це тоді, коли законодавство України тлумачить про відкритість судових слухань. До речі, мовою законів.

Відповідно до статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи та державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

У статті 6 ЦПК України визначено, що розгляд справи у всіх судах проводиться усно та відкрито.

Стаття 4-4 Господарсько-процесуального кодексу України передбачає, що розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна зі сторін законно вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

Згідно статті 6 Цивільно-процесіального кодексу України: відкритість судового розгляду полягає в тому, що всі цивільні справи в усіх судових інстанціях розглядаються публічно. У судовому засіданні (за умови, що розгляд справи є відкритим) можуть бути присутні усі учасники процесу та глядачі, тобто особи, які не є учасниками процесу, в тому числі й журналісти. При цьому усі ці особи повинні дотримуватися загальних правил поведінки в суді та підпорядковуватися розпорядженням головуючого. Глядачі не зобов’язані повідомляти суд про мету своєї присутності. А суд не має права встановлювати особу глядача та причини його перебування в залі. Водночас у разі порушення порядку у залі засідань для застосування заходів процесуального примусу або притягнення до відповідальності за неповагу до суду суд вправі встановити особу глядача.

У свою чергу, відповідно до частини 3 ст. 6 ЦПК України, закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов’язаний постановити ухвалу у нарадчій кімнаті негайно.

Ото ж й бо воно. Бо у Господарському суді Волинської області з’ясовують особу журналіста, вимагають його службове посвідчення, а інколи кажуть про погодження тексту майбутньої публікації. Цікаво з ким? Адже у засіданнях суду, начебто доступних і відкритих, можуть брати участь, тобто тихенько сидіти і слухати, будь-хто із громадян України.

Олена МОРОЗ