На відновлення меліоративної системи на Волині потрібно років 8-10, бо 30 років жодних робіт не здійснювалось, - пишуть Волинські новини.

Так, свою роботу розпочала у Луцьку українсько-білоруська Робоча група зі спільного використання водних об’єктів. Фахівці з питання експлуатації водних ресурсів Волинської, Рівненської, Чернігівської, Житомирської областей зустрілися з білоруськими колегами.

Як зазначив присутній начальник Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів і водного господарства Юрій Бахмачук, останні вісім років група фактично не працювала. Відбулися лише декілька локальних зустрічей з приводу вирішення окремих проблем.

«З-поміж міжнародних груп ця - одна з найпотрібніших. Бо питання регулювання води на Поліссі стояло ще 150 років тому. Ми б мали розглядати й спільне проектування і планування заходів. Адже вода як ресурс постійно дорожчає», - зауважив Бахмачук.

Заступник голови Волинської облдержадміністрації Віталій Карпюк розповів, що в радянські часи система регулювання рівня води працювала практично безвідмовно. Останні 25-30 років меліоративна система області потерпала через недофінансування. Це й стосується лісової меліорації.

«Останні 3 роки ми намагаємось відновити цю систему. Ми йдемо правильним шляхом. Але на це потрібно років 8-10, бо ж 30 літ ніяких робіт не проводилося Ми не працюємо над системою ліквідації підтоплень, а над попередженням паводків», - пояснив посадовець.

Зі слів Карпюка, на такі заходи за цей час залучили майже 70 мільйонів гривень.

«Якби Прип’ять не розчистили, то цього року в Ратному було б знову підтоплення. У Любешівському районі побудували дамбу. Якби цього не зробили, то 732 садиби були б у зоні стихійного лиха, підрахували рятувальники. Тільки цьогоріч ведуться роботи на 192 об’єктах у 112 селах області. Злива у обласному центрі цього року показала, що і Луцьк перебуває у зоні ризику підтоплення», - розповів він.

Карпюк повідомив, що гирла річок Прип’ять і Вижівка уже розчистили. На черзі – Турія і Стохід.

«Завдяки меліорації за останні три роки в експлуатацію ввели додатково 92 тисячі гектарів земель сільськогосподарського призначення. Ще близько 40 тисяч гектарів чекають на осушувальні роботи. Епіцентр робіт сьогодні змістився з Полісся на родючі землі (Володимир-Волинський, Іваничівський район – ред.)», - запевнив посадовець.

Представники білоруської частини Робочої групи зазначили, що питання спільного використання водних об’єктів у суміжних з Україною областях – теж одне з найпріоритетніших у їх роботі.

«У Білорусі 30 % сільськогосподарських угідь розташовані на осушених землях. Будувати щось нове, організовувати нові проекти ізольовано один від одного, було б злочинно. Адже будь-які дії з одного боку відгукуються результатами з іншого», - зазначив керівник білоруської частини групи Дмитро Левчук.