Впродовж відносно нетривалого періоду часу влада обласного центру застосувала ряд ініціативних рішень щодо КП «Луцькводоканал». Зокрема, сесією міськради було ухвалено провести інвентаризацію майна комунального підприємства, також депутати погодили інвестиційну програму на два з половиною мільйони гривень, дозволили відкрити кредитну лінію у розмірі 5 мільйонів під заставу кількох приміщень, а також внесли зміни до статуту КП «Луцькводоканал». Про передумови таких активних змін, що чекає на «Луцькводоканал» далі та як це відобразиться на луцьких споживачах  – журналісти інтернет-видання «Під прицілом» цікавилися у директора підприємства Івана Корчука.

- У липні Луцька міська рада прийняла рішення про погодження інвестиційної програми комунального підприємства на 2013 рік. Ви можете мені розказати що це за програма, чи втілювалися вже подібні програми на «Луцькводоканалі», яким чином залучатимуться інвестиції, звідки залучатимуться, місцеві чи не місцеві?

Вказана інвестиційна програма приймалася по тій причині, що сьогодні, коли передано формування тарифів на Національну комісію по регулюванню тарифів на житлово-комунальні послуги, однією з складових тарифів є і інвестиційна програма. Тобто ця інвестиційна програма передбачає те, що вона повинна виконуватися за рахунок тарифів на водопостачання і водовідведення як складова тарифів. У попередні роки такі програми не приймалися, хоча, відповідно, ми свої програми місцеві писали для себе, а на сьогоднішній день це – програма, яка подається на виконкомі і подається на нацкомісію і враховується місцеве формування тарифів. Хоча, насправді сказати, програми ми подаємо, тарифи на сьогоднішній день ніхто не міняє, в любому випадку, вона повністю і поточного року не виконується, тому що відсутні кошти обігові підприємства, але частково ми її виконуємо за власні кошти сьогодні. Це в першу чергу – впровадження енергозберігаючих заходів на об’єкті водопостачання і водовідведення, це мається на увазі заміна насосів на більш енергоекономні, передбачає заміну мереж водопроводу й каналізації в якійсь певній частині. Ну в принципі, вона основні ці два пункти й передбачає.

- Тут два з половиною мільйони гривень…

То не такі великі гроші на сьогоднішній день. Якщо насос 70 тисяч коштує, в середньому, а на каналізаційно-насосну станцію, на якій перекачують фекалії, 150 – 180 тисяч, це означає, що не дуже великі і ціни. Пріоритетними об’єктами залишаються свердловини наші, з яких ми воду беремо із дна нашого і пріоритетними каналізаційно-насосні станції, де стоять об’ємні двигун наші. Заодно десь приблизно кілометр водогону по Кравчука плануємо міняти. Це водогін.  Не все, десь запанували там замінити порядка кілометр. Сьогодні заміна шестисотої труби – то буде більше мільйона. Так, ціни сьогодні високі, тож шестисота труба – це дуже дорога труба, тобто, скільки кілометрів тільки на Кравчука? Водогін на Кравчука сам становить близько шести кілометрів. Це один з центральних водогонів, через які подається вода на 40 і 33 квартали.

- А чому не було раніше такої потреби? Тобто, саме зараз з’явилася така спокуса в когось?

Та ні, спокуси такої не видно поки. Просто сьогодні починаємо багато чого врегульовувати, тому що вимоги є певні в Національній комісії по встановленню тарифів житлово-комунальних послуг. З’являються нові нормативні документи, які вимагають цього.

- Чому виникла потреба у відкритті кредитної лінії, а тим більше у передачі в заставу своє нерухомості? (рішення Луцької міської ради № 44/2 від 29.08.2013)

Потреба у відкритті кредитної лінії виникла тому, що, як я вже казав, на підприємстві відчувається велика нестача обігових коштів. Сьогодні тарифи покриваються менш як на 80% від їхньої собівартості. Кожний місяць ми не добираємо, щоб покрити наші фактичні витрати, мільйон двісті, мільйон триста гривень. Ми відкрили цю лінію для того, щоб вчасно виплачувати людям зарплату в першу чергу. Тому що з тої ситуації, що склалася, кошти на підприємство в основному надходять з двадцятого по тридцяте число. Розрахунки з підприємством проходять з двадцятого по тридцяте, ну, населення починає десь після п’ятнадцятого платити. Тобто, до п’ятнадцятого числа розрахунки, які надходять за послуги від наших споживачів, практично відсутні. А в той же час ряд платежів потрібно здійснювати до двадцятого числа. Сплати до пенсійного фонду, сплати ряду податків потрібно здійснювати о двадцятого числа. Це в межах 600 – 700 тисяч виникає щомісяця така потреба. Тобто, кредитна лінія дозволяє нам взяти в короткий термін гроші з цієї лінії – там 600 – 700 тисяч на чотири, на п’ять днів, і, в результаті, виплативши зарплату, ми можемо це все перекривати. Вона на 5 років відкрита. Кредит і кредитна лінія – то велика різниця. Ми ще тільки он кредит взяли на пару днів. Взяли 600 тисяч. Якщо вдасться, то до кінця місяця закриємо. Це овердрафти. У заставі - це майно на Січовій, 16. Колишня хімчистка, і баня, і прачечна, цілий комплекс колись був. Колись було в обласній власті, потім передано місто, колись було в обласному управлінні побутового обслуговування. Це об’єкт, який колись був розвалений, переданий міськводоканалу. Там колись розміщена була служба механізації наша, гаражі наші, та аварійна служба. Тобто, це приміщення з виробничою базою. Приміщення добротні. Це – чисто виробничі приміщення. Облаштовані, де люди переодягаються, миються, де гаражі. Наша основна сила там знаходиться робоча.


Січова, 16 - майно КП «Водоканал»

- Ще по кредитній лінії, на 5 років ї відкрито, є все-таки гарантія, що її буде закрито?

Я думаю, поки нам тарифи не піднімуть до собівартості, то такої можливості закрити кредитну лінію не буде. Тому що сьогодні – ви самі зрозумійте, 1 мільйон 200 тисяч вистачає, щоб покрити постійні витрати, які несе наше підприємство – зарплата, податки, розрахунки. І це все чимось переробляти треба. Сьогодні держава недокомпенсовує. Є постанови про різницю в тарифах, тобто, про виділення коштів, які повинні були би покрити цю різницю. Але, на жаль, нема механізму як ці гроші можна отримати.

-  Ну, і про внесення змін до статуту, які Луцькрада затвердила – в чому там різниця?

Ну, це просто технічні поправки. Це просто перший раз помилку допустили, коли формували статут. Вчиталися в статут, і знайшли помилку.


Витяги зі змін у статуті КП «Луцькводоканал»

Витяги з попереднього статуту КП «Луцькводоканал»

-  Скільки зараз загалом існує заборгованості вам за ваші послуги?

На початок року в нас була заборгованість населення 5 мільйонів гривень. На 1 червня була 5 мільйонів 400 тисяч. На сьогоднішній день ми скоротили до 4 мільйони 800 тисяч. Тобто, на сьогоднішній день заборгованість населення - 4 800 тисяч. Витребовуємо через суди, і почала наша робота з населенням. Практично кожного дня виїжджають наші люди з абонентського відділу по наших боржниках. Суди – виконавча служба почала краще працювати. Треба віддати належне, що на сьогоднішній день виконавча служба  нашими працівниками практично кожний день виїжджають на об’єкти.

- Тобто щомісяця скільки вдається орієнтовно погасити боргів?

Ну, якщо взяти щомісяця – то десь по 100 тисяч скорочують зараз. Тобто уже в плюс. Але є безнадійні боржники, з яких вибити вже, мабуть, не вдасться.

- А влада якось допомагає?

Ну, був виконком, заслуховували нашу роботу, роботу «Луцьктепла». Ну, я думаю, те що міський голова на виконкомі сказав, що самі жорсткі міри будуть застосовуватися до боржників, то напевно, теж достатньо того, що, включно до перекриття каналізації. Ну, але, переважно, якщо приїжджають наші працівники і попереджають, що ми перекриємо каналізацію, то одразу знаходимо і 8 тисяч, і 10 тисяч…Такі заходи вживаємо, але, в принципі, дуже рідко. Тому що коли людині заносять попередження про те, що ми вам завтра перекриємо. Є такі боржники, по яких погасити не вдасться нас найбільші боржники боргують десь біля 8 тисяч, але їх не багато, їх біля двадцяти таких. Юридичні – найбільший боржник – це «Луцьктепло» в нас такий, 4 мільйона 100 тисяч. Такі як КРЗ, як Шовковий комбінат остався, то вони – такі підприємства, які збанкрутували і знаходяться на стадії ліквідації. Десь якась копійка часом капне якась копійка від продажу їхнього майна. А таких теж назбирується в сумі до мільйона. Ну, гроші потрохи надходять. Але спочатку сплачуються в пенсійний фонд, може, колись дійде черга й до нас.

- Чи планується все-таки ще якась робота для поліпшення якості води чи для зменшення витрат ваших послуг?

Для якості в нас ще з 2001 року «висить» проект – ще задовго до мене почав запроваджуватися проект станції модернізації питної води, яка в нас тут на Дубнівському водозаборі, на сьогоднішній день обладнання практично завезено на 90%. Можна було б об’єкт завершити, але не вистачає не мало, не багато – 13 мільйонів, щоб здати об’єкт в експлуатацію. Це дозволило б воду подавати, яка б відповідала всім показникам, які затверджені у Європі. Якщо ми сьогодні робимо аналізи по 24 показниках, то стоїть завдання, що ми будемо робити аналіз води по 62 показниках. Це – розробляється стандарт новий, на рівні Кабміну і Міністерства охорони здоров’я. тоді ми будемо вимушені значно більше брати аналізів. Ця модернізація станції передбачає заміну фільтрів наших на повністю італійське обладнання. Це, будемо говорити, зовсім нова якість забезпечення води. Вона буде очищати воду. Прибирати більше різних там речовин, які в тій воді просто. В неї там самі фільтри передбачають там різні засипки. Матеріали які кожний шар засипки буде прибирати різні там речовини. На Дубнівському водозаборі. Це частина міста за течією від правого сторону по течію. Цю програму планували запровадити з минулого року, але в силу різних причин, напевно, тому що сьогодні наші ще підприємства в Україні не готові до запровадження таких високих нормативів, то його дію поки призупинили. І всі ми знаємо про цю проблему, знають про неї і в облдержадміністрації, і в міській владі. Бачте, в нашій державі цікавий розподіл коштів. У цьому році була програма «Питна вода України» - є такий Закон України «Питна вода України», значить, в попередні роки цей об’єкт фінансувався за рахунок цієї програми. В минулому році гроші, які прийшли до розподілу, всі пішли на Донеччину. Луганщину, в ту сторону. Жодна копійка не потрапила в інші регіони. Ну, бачите, сьогодні будь-який інвестор не вкладе грошей просто так, він хоче їх повернути. Цей проект, він більше носить соціальний характер, він не є енергозберігаючий, бо це якість води. Тут якогось фінансового ефекту не буде. Це – чисто соціальний проект, направлений на те, щоб покращити якість води. Значить, інвестор сюди сильно не йде і не цікавиться цим об’єктом. Якщо мова йде про кредити, я називав 404 постанову/Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року «Деякі питання здійснення головними розпорядниками бюджетних коштів капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень», - ред./ Ну, попередньо ми були в переліку цієї постанови, в переліку тих об’єктів, де місто бере кредит. Суть цієї постанови залишається, що все місто бере кредити, якщо коротко сказати. Далі – працює комісія в Мінфіні, вона вирішує скільки кому погашати. Чи це в залежності від порядку. Чи це погашати тільки проценти, чи це погашати основне тіло кредиту – тобто 50%. Це вже вирішує та комісія. Тобто, в переліку цих об’єктів нас поки що в переліку цих об’єктів нас немає. Але це – тільки початок. Я думаю, треба працювати. Можливо, ми потрапимо в перелік об’єктів міста, щоб попасти під фінансування по 404 статті.

- А на якому рівні зараз у нас вода в кранах? Мінялося щось після Союзу?

Ну, в принципі, по якісних показниках в нас і при Союзі вода була хороша, тому що воду ми брали зі свердловин. Ну, раніше ми брали воду зі Стира. Але воду зі Стира ми не беремо, тому що ми поставили річний водозабір таж на реконструкцію, яка теж у ці 13 мільйонів входить. І цей річний водозабір теж треба реконструювати й запустити. По якості води, я думаю, що вона десь на тому самому місці. Тяжко так судити – чи помінялось щось з Союзу. Ми замінили хлорування води на гіпохлорид, тому що це суттєве, бо, будемо говорити, хлор рідкий – це шкідлива речовина, отруйна. Це вже убезпечує людей від якихось певних захворювань, це вже вода стала кращою.  Якість водогонів, то, звичайно, бажає кращого. Не тільки в нас. Процент зносу – то половини. Коштів практично не виділяється на заміну. Це, фактично, це все майно є власністю громади – територіальної громади міста Луцька. Сьогоднішніми тарифами не передбачена заміна водогонів. Тому що заміна водогонів – це роботи капітального характеру, вона десь проводиться. Будемо говорити, що вона десь передбачена, або ж за рахунок бюджетних коштів. Ну, в силу того, що бюджет нашого міста слабенький, то, фактично, водогони не міняються. Міняємо тільки водогони по аварійних ділянках – ну, це в рік 2 – 3 кілометри. В середньому 2 – 3 аварії на день у нас трапляється.

- Проблема з нестачею водомереж в мікрорайоні Вересневе – що можете сказати з цього приводу?

Там просто була недостатня кількість водомереж. Торік продовжили, побудували лінію, і, як таких проблем там вже  нашої вини нема. Ми обслуговуємо мережі, які побудовані. Людям ще надано можливість від центрального водогону робити кооперативи і підключати свої будинки до цього водогону. Заявок багато сьогодні надходить, люди беруть технічні умови, виготовляють документацію й підключаються до водогону. Там проблема каналізації – інша є у Вересневому – там є проблема по каналізації. Міська рада, управління капітального будівництва, виступає замовником, міська рада розробила вже проект. І, наскільки я знаю, що пропрацьовується варіант, що по 404 постанові Кабінету Міністрів, на наступний рік розглядають питання вирішення фінансування.