Неподалік Ковеля, в урочищі «Фасти», знаходиться райський куточок тваринного світу, де на кількагектарній площі мирно між собою уживаються кури, гуси, качки, індики, кози, вівці, в’єтнамські свині, нутрії та коні. Вся ця домашня живність є власністю селянського фермерського господарства «Фасти», - пишуть Волинські новини.

– Вже понад 15 років ворота нашої ферми не зачиняються. Тут завше багато дітей, яким цікаво годувати тварин, спостерігати за їхньою поведінкою, кататися верхи на конях. Таке живе спілкування з природою заряджає маленьких відвідувачів позитивними емоціями надовго, заспокоює їхню психіку, – ділиться спостереженнями Віра Цуканова, зоотехнік фермерського господарства, тренер кінноспортивного клубу «Фасти», який діє на базі ферми.

У господарстві активно займаються розведенням коней.

Зараз їх налічується близько 30. Торік на базі клубу відбувся перший кінний турнір, де були представлені Волинь та Рівненська область. Проте головна його мета далеко не спортивного характеру, тут займаються з дітьми хворими на ДЦП та інші важкі недуги. Тренер Віра Цуканова розповіла лише про один із випадків зцілення дитини, коли верхова їзда на конях вилікувала церебральний параліч. Виявляється, що кілька років тому батьки хлопчика на ім’я Андрійко привозили його до клубу на інвалідному візку, а після тривалої інтенсивної кіннотерапії він зміг cпертися на ноги і вже додому піти пішки.

Цього сонячного дня на ферму завітали учні четвертого класу Ковельського освітянського закладу №8. Приязний сторожовий песик зустрів гостей нетривалим гавканням, мовляв, щоб не забували, хто тут господар. Поряд прогулювався розкішний, гордовитий півень, який з перших хвилин перебування гостей взявся наглядати за ними, а трішки подалі вільно стояли кози. На них із загороді дивилася велика отара овець, яка, побачивши спритних незнайомців, мерщій кинулася до кошари. І як тільки діти не намагалися овець звідти виманити, вони так і не піддалися на жодні вмовляння. Проте це аж ніяк не засмутило маленьких відвідувачів. Їм все тут було цікаво.

– Я на уроках із природознавства багато розповідаю учням про життя свійських тварин, проте вони ж хочуть не лише мене чути, а й бачити перед собою ту істоту, про яку я веду мову. Звичайно, один раз тут побувати – це замало, але діти вже змогли багато що побачити і разом із тим відпочити з користю для себе. Особливо їм сподобалося кататися верхи на конях, – розповідає про своїх вихованців Олена Наумчик.

Їзда верхи допомагає дітям стати більш впевненими у собі, відкритішими до спілкування. Можливо, саме тому жоден школяр цього класу не відмовився сісти на коня. А ще, як у випадку з Андрійком, кінна прогулянка допомагає хворим на церебральний параліч подолати недугу, є хорошим, результативним лікуванням від аутизму, затримки психічного розвитку, сколіозу та порушення постави. Саме ці хвороби лікарі найчастіше виявляють у школярів, а ще – неврози та остеохондроз.

Ось уже 16 років сюди йдуть і їдуть люди, щоб хоча б кілька годин побути наодинці із живою природою, набратися життєдайної енергії від матінки-природи, щоб повернутися назад в шалений, розбурханий світ вже зовсім іншою людиною зі світлими думками та гарним настроєм.