Про те, що мережі ДКП «Луцьктепло» потребують модернізації в обласному центрі Волині, заговорили ще у 2011 році і одразу з неабияким розмахом. До того часу чиновники сяк-так зауважували, що замість того, аби постійно латати мережі в різних місцях, варто підійти до цього питання комплексно і прописати цілий проект з модернізації міської системи теплопостачання. Як на диво, у екс-банкіра Миколи Романюка, який за рік головування вже добряче осів у кріслі мера, одразу з’явились пропозиції. Мовляв, є хороші люди, які готові дати кредит на ду-уже вигідних умовах.

Тож вже у вересні 2011 року луцька влада активно заговорила про співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку. Зокрема, чиновники та керівництво ДКП «Луцьктепло» одразу безпомилково визначили потрібну суму в розмірі 10 мільйонів євро, необхідних місту для реалізації проекту з тепломодернізації під назвою «Реформа міського теплозабезпечення». Тож, недовго думаючи, Микола Романюк заявив, що ЄБРР вже готовий виділити таку суму. Разом з тим, аби сума кредиту не виглядала так приголомшуюче, адже всі одразу зрозуміли, що сплачувати позику лучанам доведеться з власної кишені, міський голова одразу закинув нову вудку, буцімто європейський банк збирається дати Луцьку грант аж у 4 мільйони євро. Ба більше, за словами Романюка, владі попередньо вдалось домовитись про низьку відсоткову ставку в якості «бонуса».

По тому міський голова ще кілька разів протягом року повідомляв про зустрічі з представниками ЄБРР, розповідаючи усім про принади такої співпраці, розписуючи усе яскравими фарбами. Загалом, міжнародна фінансова установа погодилась виділити Луцьку 10 мільйонів євро на «Проект модернізації центрального теплопостачання міста» та 4 мільйони євро інвестиційного гранту з Фонду «Східноєвропейське партнерство з енергоефективності та екології» («Е5Р»).

Як вже роз’яснювали самі тепловики, запланована модернізація передбачає не лише в заміні трубопроводів зовнішніх теплових мереж попередньоізольованими трубами, а в першу чергу полягає в заощадженні паливно-енергетичних ресурсів, що стане можливим при заміні пальників на котлах середньої та великої потужності. Більше того, керівництво ДКП «Луцьктепло» одразу вирішило ліквідувати підвальні та нерентабельні котельні і збудувати нові. Разом з тим, чиновники вирішили провести енергоаудит, аби міжнародні експерти висловили своє бачення реалізації проекту та дали своє заключне слово, на яке завжди орієнтується Європейський банк реконструкції і розвитку, виділяючи містам чи країнами великі кредити.

Тож невдовзі, вже у 2012 році у Луцьку несподівано з’явився представник такої міжнародної компанії, який одразу взявся за енергоаудит системи теплопостачання міста і зокрема, за ДКП «Луцьктепло». Зокрема, аудитор компанії «RAMBOLL» Джозеф Херц, слід якого журналістам так і не вдалось знайти в жодній з країн Євросоюзу і колишнього СНД, визначив для себе 4 основні напрямки реалізації проекту. Це – діяльність компанії ДКП «Луцьктепло», транспортування, розподілення та споживання тепла. І розділив усе на 7 основних етапів реалізації цього проекту. Більше того, під час зустрічі з міським керівництвом експерт так гарно переконував, що його компанією найбільше уваги приділено саме модернізації котелень та теплових мереж. А ще той же Джозеф Херц запевняв луцьких керманичів, що модернізація найменше зачепить споживачів. Результати кількамісячного енергоаудиту владці обіцяли презентувати вже цієї весни. Та після того за європейським експертом і слід простиг…

Енергоаудит-енергоаудитом, а кредит-кредитом. Зокрема, перемовини з представниками ЄБРР тривали більше року. Таким чином, ще 4 жовтня минулого року у Києві міський голова Луцька Микола Романюк, тодішній заступник директора ДКП «Луцьктепло» Дмитро Дубняк та заступник директора департаменту муніципальної та екологічної інфраструктури ЄБРР Лін О`Греді навіть підписали Угоду про підготовку кредитного фінансування.

Та останнім часом мова проєвропейський ледь не дармовий кредит чомусь припинилась. Представниця банку, така собі Дар’я Кочубинська, яка ще минулого року кілька різав приїздила до Луцька налаштовувати співпрацю з міською владою, на сьогодні також кудись поділась. Саме вона так розхвалювала умови міжнародної позики, на яку «повівся» міський голова Микола Романюк. Зокрема спочатку фігурували кредитні ставки в розмірі 15%. Згодом мер Луцька відхрестився від цього, запевнивши, що кредит братиметься максимум під 9% річних. А вже через місяць, після чергових перемовин з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку і компанією «RAMBOLL», владці заявили про усі 7-8% з терміном кредитування аж 13 років. Більше того, луцького мера потішило й те, що їм вдалось домовитись про 3 так звані «пільгові роки», протягом яких вони займатимуться освоєнням коштів, не сплачуючи навіть «тіла кредиту». Тож загалом, міська влада аплодувала собі – майже домовились про 14 мільйонів євро. Та за словами тих же тепловиків… і їх не вистачить, аби завершити усе заплановане.

Однак найсмішніше виглядали обіцянки міської влади, що це не сильно «вдарить» по кишені лучан. Зокрема, Микола Романюк мало не божився, що кредит буде братись під 8-10% річних. Та в результаті, вже в січні цього року пролунала цифра у 15% річних, які щороку доведеться гасити з бюджету від залишку суми. А це звісно… мільйони й мільйони переплат… За «грубими» підрахунками, навіть якщо вдасться домовитись про ті ж 8% чи 9% то за усі 13 років лучанам доведеться сплатити не 10 мільйонів, а фактично усі 20. Однак, міський голова Микола Романюк не поспішав розповідати про те, на чиї плечі звалиться цей кредит і кому доведеться його гасити. Більше того, усі повідомлення ЗМІ про те, що кредит ЄБРР зажене Луцьк у боргову яму він називав не інакше, як вигадками, вчергове розповідаючи про «файні» умови.

Першим фактично про те, що погашення позики на тепломодернізацію ляже на плечі лучан – заявив тодішній заступник директора ДКП «Луцьктепло» Дмитро Дубняк. Зокрема, у коментарі інтернет-виданню «Під прицілом» у січні він заявив, що й разі, якщо Луцьк залучить єврокредит, то лучанам таки доведеться більше сплачувати за послуги теплопостачання. Більше того, він повідомив що вже на сьогодні тарифи на тепло окупні всього на 72% і коли місто візьме кредит – їх однозначно доведеться підвищувати.

«Тариф повинен бути окупний для того, щоб була можливість повертати кошти. З ЄБРР обговорювалося це питання, що взагалі, коли впроваджується такий проект, звичайно, ЄБРР обговорює потім з регулятором, мається на увазі, з національною комісією встановлення економічно обґрунтованого тарифу. І вони будуть лобіювати це питання, тому що вони в першу чергу зацікавлені, щоб в нас були кошти звідки повертати ці кредити. Тому вони на доволі серйозному рівні там все це питання ставлять», - переконував Дмитро Дубняк.

Тож саме тодішній заступник директора ДКП «Луцьктепло» першим заявив що модернізацію мереж центрального теплопостачання оплачуватимуть з власної кишені самі ж мешканці Луцька. Та невдовзі, за дивним збігом обставин Дмитро Дубняк, який був фактично другим після Миколи Ярославовича лобістом цього питання, пішов з посади. З його зникненням чомусь і припинились розмови про очікуваний кредит ЄБРР і реалізацію проекту. Саме Дмитро Дубняк свого часу взявся просувати цю ідею міській владі. Що ж до директора ДКП «Луцьктепло» Олександра Киричука, то він увесь час тримався осторонь і керував усім процесом, так би мовити, згори. Усім було відомо, що на цьому комунальному підприємстві «балом править» саме він. Тож поки Дмитро Дубняк звітувався перед міськрадою та виконкомом, Олександр Киричук сидів у кабінетів «продумуючи» подальші кроки реалізації такого розрекламованого проекту тепломодернізації. Коли ж його заступник подався на ДП «Волиньторф» виявилось, що комунальному підприємстві «Луцьктепло» нікому давати відповіді на поставлені питання. А їх дедалі стає все більш та більш.

З огляду на те, що договір про кредитування з ЄБРР Луцьк мав підписати за попередніми очікуваннями ще у червні цього року і його немає досі, без відповіді лишаються 3 основні питання: чи все ж таки буде обласний центр Волині брати європейську позику, під які відсотки та хто його сплачуватиме?

Кореспонденти інтернет-видання «Під прицілом» намагались розставити усі крапки над І довгих 5 місяців. Зокрема, редакція надсилала інформаційні запити та постійно просила керівництво про зустріч. Однак, як відповідала речниця ДКП «Луцьктепло» Катерина Котельчук, директор Олександр Киричук постійно зайнятий. По-первах очільник комунального підприємства через свою прес-службу «сватав» журналістам свого заступника з фінансово-економічних питань Тетяну Козачек. Мовляв, вона - найкращий фахівець. Звісно, кореспонденти інтернет-видання не сумніваються в її компетентності, однак вони мали надію почути відповіді безпосередньо від самого директора ДКП «Луцьктепло» Олександра Киричука. Більше того, що речниця комунального підприємства на словах запевняла, що керівник буцімто й не проти зустрічі з журналістами, та все ніяк не знайде часу через свою надмірну зайнятість. За цей час він навіть встиг попросити у журналістів перелік питань для узгодження «коректних і некоректних», сходити кілька разів у відпустку і з’їздити разів з 10 «на нараду до столиці». Тож. попри обіцянки співпрацювати з представниками ЗМІ, журналісти вчергове пересвідчились, що «Луцьктепло», яке, до слова, є державним комунальним підприємством, для мас-медіа – за сімома замками.

Та все ж таки 5 місяців гри у «кішки-мишки» дали свій результат. Кореспонденти інтернет-видання «Під прицілом» перепинили директора ДКП «Луцьктепло» на вулиці саме коли він виходив з приміщення «Укртелекому», де відбувалась урядова селекторна нарада. Напередодні Олександр Киричук призначив журналістам зустріч на цей день, однак пізно ввечері його речниця повідомила прикру новину – її керівник через нараду не матиме змоги зустрітись, а з понеділка той взагалі йде на 2 тижні у відпустку…

Однак, кореспонденти, навчені гірким досвідом такої співпраці, вирішили без попередження «підловити» директора ДКП «Луцьктепло» і все ж таки задати йому питання, яких він уникав довгих 5 місяців. Ефект неочікуваності дійсно справив враження – Олександр Киричук виявився не готовим до зустрічі з журналістами. Більше того, за 10 хвилин інтерв’ю він ніяк не міг знайти що відповісти, при тому, що питання, які цікавлять редакцію «Під прицілом» йому надсилали заздалегідь.

Зокрема, ми поцікавились можливістю участі у гранті ЄБРР. Тож Олександр Киричук відповів, що на сьогодні перемовини існують і керівництво ДКП «Луцьктепло» працює над отриманням коштів на модернізацію і реконструкцію системи централізованого опалення.

«Ми рухаємося в Європу і ми повинні зменшувати витрати з використання енергоносіїв, тому питання залишається відкритим, в якому аспекті, на сьогоднішній день стоїть питання, що дає змогу по поверненню кредиту? Це тариф, який на сьогоднішній день неокупний. Інше питання: я постійно на кожних перемовинах з ЄБРР піднімав питання про те, що в разі отримання цього кредиту повинен повністю бути віднесений в інвестиційну складову, знову ж таки національним регулятором. Було уже дві чи три зустрічі представників банку ЄБРР з національним регулятором і це уможливлює повертання кредиту і процентів. Проект 10 мільйонів єврокредиту і отримання гранту, це 4 мільйони євро, безповоротного гранту. На сьогодні остаточно немає домовленості по кредитній ставці. Ми постійно працюємо з банком по зменшенню відсотків по кредиту в 10 мільйонів євро», - запевнив Олександр Киричук.

Разом з тим, він однозначно запевнив журналістів, що кредит брати треба, оскільки вкрай необхідно починати реалізацію проекту тепломодернізації. Зокрема, наразі «доживають свого віку» 2/3 міських тепломереж. Тож на їх заміну, за словами директора ДКП «Луцьктепло» Олександра Киричука необхідно аж 200 мільйонів гривень.

«У нас на міжопалювальний сезон було здійснено заміну тепломереж, але на сьогодні і тариф і наявність обігових коштів, не дає змоги поміняти ці мережі, які на сьогоднішній день відпрацювали вже свій строк. Якщо ми говоримо за відпрацьовані мережі, то на їх заміну треба 200 мільйонів гривень.

 Що ж до того хто і яким чином гаситиме кредит ЄБРР, то Олександр Киричук дав зрозуміти, що позику доведеться повертати… самим лучанам.

«Але треба мати розуміння як повертати ці кошти… «ДКП «Луцьктепло» в першій десятці підприємств в Україні подало заявку на отримання обґрунтованого тарифу. На сьогодні питання по тарифам в державі не врегульовано… Я не можу спрогнозувати, але підняття має бути практично на 40 %. Він обґрунтований, доведений і лежить на сьогоднішній день в Національній агенції регулювання цін житлово-комунального сектору», - заявив директор ДКП «Луцьктепло».

Тож якщо там дадуть дозвіл - підняття тарифів на теплопостачання неминуче.

В результаті, як би міська влада чи керівництво комунального підприємства не уникало розмов з журналістами на тему «хто бере кредит ЄБРР і за чий рахунок його гаситимуть» стає зрозумілим, що влада не відмовилась від цієї ідеї. Більше того, як би не розповідали людям про «майже дармові» відсоткові ставки – повертати їх будуть лучани з власної кишені.