Вчителька Луцької гімназії №21 імені Михайла Кравчука Вероніка Захарчук на власні очі побачила адронний колайдер, - про це повідомляє Волинський інформаційний портал.

Так, педагог перемогла в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року 2013» та отримала унікальний шанс відвідати Францію та доторкнутись до справжньої науки - побачити адронний колайдер на власні очі. До слова, таку нагоду отримали лише 19 вчителів, які представляли 14 областей України.

Поїздка відбулась завдяки Малій академії наук України, яка організовує багато різноманітних міжнародних шкіл.

«Збираються учні, або вчителі з усієї України та їдуть на навчання у різні країни. Це була школа для фізиків, яку організовувала ЦЕРН (Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire, Європе́йська рада з ядерних досліджень — міжнародний дослідницький центр європейської спільноти, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій, - ред.)», - зауважила вчителька.

За словами Вероніки Захарчук, у ЦЕРНі досліджують елементарні частинки. До слова, цей дослідницький центр заснований у 50-их роках, коли були заморожені проекти, пов’язані з розробками атомної бомби. Проте виникла ідея об’єднати видатних фізиків із мирною метою. Отже, наразі це одна з найбільших організацій, яка розташована в Женеві. Точніше навіть на кордоні між Францією та Швейцарією, адже наукове містечко навпіл ділиться кордоном.

ЦЕРН проводить різні цікаві освітні програми. В одній із них власне й навчалась Вероніка Захарчук. «Дуже приємно, що ми приїхали 5 жовтня, а напередодні, 3-го, було підписано Угоду про асоційоване членство України в ЦЕРНі. Тобто наші науковці можуть брати участь у проектах, які проводяться там, причому майже на рівних», - зауважила вчитель. Наразі там працює чимало українців. В рамках програми вони й викладали для наших освітян.

«Цікаво, що ми перебували в ЦЕРНі у той час, коли вручали Нобелівську премію. Цьогоріч її присвоїли Пітеру Хіггсу, який ще у 60-их роках теоретично передбачив «бозон Хіггса», тобто частинку, яка відповідає за масу», - пояснила Вероніка Захарчук. Оскільки фізика наука екперементальна, то будь-яка теорія повинна бути доведена експериментом. Тож минулого року на великому андронному колайдері двома екперементами довели існування «бозона Хіггса».

До речі, в ЦЕРНі можна побачити живих Нобелівських лауреатів. Що цікаво, коли хтось їх упізнає, то отримує за це приз.

Отже, для вчителів із України провели сорокагодинний навчальний курс провідні спеціалісти ЦЕРНу. Після лекцій українці відвідали різні об’єкти на колайдері, який розташований на глибині ста метрів під землею. Це - величезний тунель, довжиною 27 кілометрів. У ньому побудований прискорювач протон-антипротонний, в якому розганяються до величезної швидкості протони і в чотирьох точках вони мають можливість зіткнутися. Там відбувається вибух і протони розчіпляються на елементарні частинки - кварки. Детектори реєструють, які саме це частинки.

До речі, адронний колайдер - це єдине місце на землі, де одночасно існує найнижча та найвища температура у Всесвіті. Коли летять протони, то вони охолоджується надтекучим гелієм. Температура там - 1,9 Кельвіна. У космосі, для прикладу, температура - 2,4 Кельвіна. У момент співудару частинок температура навіть вища, ніж на Сонці.

ЦЕРН – це величезна лабораторія, у якій можна проводити різні експерименти. Для цього створюються колаборації. Користувачі приїздять сюди і використовують бази для експериментів. «Цікаво, що це дуже відкрита організація. Не забороняють фотографувати, чи щось розпитувати», - розповіла вчитель. За її словами, наразі колайдер зупинений - його удосконалюють, щоб запустити у 2015 році з вищою енергією, тобто збільшивши його потужність.

«Через це в нас була унікальна можливість піти у центр керування і доторкнутись до тих комп’ютерів, які запускають колайдер, побачити детектори», - зауважила Вероніка Захарчук. Окрім того, всі лабораторії відчинені, а тому можна ззовні спостерігати за усіма проектами та дослідами.

Також для опрацювання інформації створена спеціальна комп’ютерна мережа, з якою можуть працювати науковці з усього світу. В Україні, в Харкові, до слова, теж працюють над обробкою даних.

До речі, в ЦЕРНі працює правило: «Жоден науковець не має права отримати патент на свій виріб, поки він там працює». Всі надбання надаються людям безкоштовно. Приміром, саме там був створений код «WWW». Коли ж був пташиний грип і треба було швидко опрацьовувати результати експерементів у різних країнах світу, тоді теж була використана ця комп’ютерна мережа.

«Цікаво, що там ти можеш почути відповідь будь-якою мовою, адже в центрі працюють люди з усього світу», - розповіла Вероніка Захарчук. Так, вона кілька днів спілкувалась із одним чоловіком «ламаною французькою», а потім виявилось, що він розмовляє російською, а сам взагалі родом із Харкова.

Також одну з екскурсій проводив австрієць, однак українською мовою, бо його дружина - наша співвітчизниця.

До слова, у Женеві дуже гарно ставляться до всіх, хто приїздить у ЦЕРН, а тому, коли бачать людей із відповідними бейджами, то допомагають їм навіть із покупками.

Була в програмі навчань і розважальна програма - екскурсія Женевою. Щоправда, не проста, а у формі квесту з різними цікавими завданнями.

Також вчителі відвідали національний швейцарський ресторан, куди запрошували й викладачів та екскурсоводів. «Ми невимушено говорили про фізику, побут», - зауважила Вероніка Захарчук. Перед від'їздом українці організували прощальну вечірку.

«Зараз нам викладачі висилають емейли, книги рекомендують», - зауважила вчитель. Варто зауважити, що повернувшись до Луцька, вона провела для учнів 11 класів виховну годину, адже вони чекали її приїзду, регулярно стежили за оновленнями у соцмережах.

«Вони вже прийшли з готовими запитаннями і знали, що їм цікаво», - зауважила Вероніка Захарчук. До того ж, після її розповідей багато учнів захотіли змінити теми курсових робіт, аби дослідити щось нове.