Не секрет, що у Луцьку має місце так званий «чорний фінансовий ринок». Тож, якщо є проблеми з обміном валют в офіційній установі, лучани йдуть «за допомогою» до вуличних валютників, - пишуть Волинські новини.

Стрічка новин всеукраїнських інтернет-видань рясніє заголовками, мовляв, там чи в іншому місці здійснили рейд та покарали «вуличних міняйл», діяльність яких заборонена Законодавством нашої держави. Утім, у багатьох виникає враження, що ця «політика» славетного міста Луцька не стосується. Подивіться хоча б на територію неподалік від Театрального майдану. Якщо бодай 5 хвилин «покавувати» біля ЦУМу, можна поспостерігати за невтомною працею «робітників баксів та євро».

Так що ж, виходить, що нікуди вони не поділись? Більше того, валютники і не збираються ховатися та заробляти на життя «по-тихому». Поряд стоять два працівники міліції, і, схоже, до кремезних дядьків із барсетками діла їм не було і немає, хоча, згідно з чинним Законодавством, до адміністративної відповідальності правоохоронці мають право притягнути як валютника, так і громадянина, який користується його послугами.

Майже кожен другий лучанин із впевненістю може описати класичний портрет пересічного міняйли: шкіряна або спортивна куртка, вгодоване черевце ну і, звісно, славнозвісна барсетка чи сумочка через плече, що набита грішми різних країн світу.

До слова, помітивши журналіста Волинських Новин із фотоапаратом, міліціонерів, наче вітром здуло, а один із валютників зі злим поглядом рушив у бік репортера, тож тому довелось якомога швидше покинути місце зйомки. Воно й зрозуміло – нікому не хочеться світитися у подібних справах.

Утім, кореспонденту Волинських Новин вдалося поспілкуватися з одним із подібних «фахівців», який працює в іншому місці (пункти, де можна поміняти, скажімо, євро на гривні, функціонують і біля залізничного вокзалу, і на ринках міста). Розмова була короткою та малоприємною, однак чоловік все-таки погодився дещо розповісти. Щоправда, за умови повної конфіденційності та анонімності. Його коментар передаємо дослівно:

«Я зарабатываю тем, что приобретаю валюту по низкой цене, а продаю уже по высокой. Интуиция подсказывает, когда наступает выгодный момент для покупки. Работаю не сам, у меня есть «работники», которые помагают, когда мне некогда. Бывает такое, что только по телефону говорю, «сливать кассу» или не стоит. Без оружия из дому не выхожу, так как мы живем не только по законам рынка, но и криминального мира. Знаешь, мы – это «мелочь» в этом деле, есть люди, которые стоят выше нас. Ты даже и не догадываешься, кто из известных среди них, но я тебе и не скажу, так как не хочу, чтобы завтра тебя нашли без головы», - наголосив чоловік.

Також на прощання він заявив, буцімто кожного місяця платить понад 3000 гривень луцьким правоохоронцям за те, аби ті «гарантували безпеку» та не перешкоджали роботі.

Враховуючи те, що така інформація не є достеменною та немає доказів злочину, окрім слів валютника, Волинські Новини вирішили запитати у міліціонерів чи представників УБОЗу, якою є зараз ситуація у Луцьку з валютниками, та чи заслужено правоохоронців звинувачують у «кришуванні» міняйл.

За поясненнями ми звернулися до начальника Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області Василя Марчишака, утім посадовець від коментарів відмовився.

У прес-службі волинської міліції ситуацію прокоментували. Так, речник міліції в області Оксана Блищик представила звітність щодо діяльності валютників на Волині:

Отож, за інформацією УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області, у 2013 році виявили 126 правопорушень, а відтак склали адміністративні протоколи за статтею 162 КУпАП - порушення правил про валютні операції.

У правопорушників вилучили 406 тисяч 200 гривень, 27 тисяч 50 доларів США, 6 тисяч ЄВРО, 16 тисяч 750 злотих, 480 тисяч білоруських рублів, 69 тисяч 200 російських рублів.

Згідно з рішеннями судів, наклали штрафів на загальну суму 24 тисяч 100 гривень стосовно 52 осіб та 68 особам винесли попередження. Конфіскували 2700 гривень, 660 доларів США та 60 ЄВРО.

Проте така ситуація лучан, які користуються послугами міняйл, не лякає. Зі слів 27-річного лучанина Валерія, послугами вуличного «пункту обміну валют» хлопець користується уже давно.

«У банк не ходжу, адже там завжди черги. А нащо мені стояти та чекати, якщо в центрі підійшов до потрібних людей, і через хвилинку уже тримаєш в руках хрусткі папірці. Різниця у курсі – зовсім несуттєва», - поспіхом говорить Валерій та швиденько ховається до своєї автівки.