Спецпідрозділ МВС України «Беркут» став фігурантом гучних скандалів. Проте керівництво МВС в усіх випадках запевняє, що міліцейській спецназ діє виключно в межах закону. Про це йдеться на сайті Рубежное.

То ж нещодавня заява депутата Верховної Ради, першого заступника голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Геннадія Москаля щодо необхідності розформувати цей спецпідрозділ міліції, викликала серйозний резонанс. І навіть не сама ця пропозиція, а сам факт, що, як виявилося, сумнозвісний спецпідрозділ МВС України – «поза законом».

Мін'юст відкрив очі 

Нагадаємо: як повідомила прес-служба Москаля, на депутатський запит з приводу правових підстав функціонування спецпідрозділу «Беркут», Мін'юст України надав відповідь, що жодних наказів МВС стосовно затвердження «Положення про спеціальний підрозділ «Беркут» в Міністерстві юстиції не зареєстровано. 

На думку самого депутата, Міністерство юстиції не зареєструвало спецпідрозділ «Беркут», тому що, згідно з чинним законодавством, на території України забороняється створення військових або інших озброєних формувань або груп, не передбачених законодавством. 

А за законом «Про організаційно-правові підстави боротьби з організованою злочинністю» в Україні передбачено і законно функціонує тільки спецпідрозділ «Сокіл». 

Таким чином, згідно з твердженням Геннадія Москаля, спецпідрозділ «Беркут» необхідно розформувати як незаконне воєнізоване формування, яке не має необхідної реєстрації в Мін'юсті. 

Це відкриття випливло дуже не вчасно для міліційного начальства, адже "Беркут" останнім часом став фігурантом не одного скандалу – перш за все, під час парламентських виборів, що відбулися в Україні 28 жовтня і відразу після них. 

Спроби втручання з подачі влади і керівництва МВС в хід виборчого процесу, маніпуляції співробітниками «Беркута» з протоколами виборчих комісій, «силове прикриття» численних порушень, стали потужною негативною рекламою цьому спецпідрозділу. "Беркут" тепер виглядає як силовий атрибут влади, за допомогою якого влада здійснює будь-які форми беззаконня. 

Причому до самих виборів міліція, як відомо, готувалася вельми специфічно, закуповуючи спецзасоби для розгону мітингуючих, водомети й автомобілі для перевезення затриманих на багато мільйонів гривень. 

Замість правової освіти - фізпідготовка 

А тут ще незадовго до виборів спалахнув скандал в самій цій структурі: в Сумах бійці місцевого «Беркуту» звинуватили свого начальника в корупції, хабарництві і репресіях. Під зверненням підписалися 30 осіб, які заявили, що їм загрожують звільненням, якщо вони не віддаватимуть по 150 грн щомісячно своїм командирам, - мовляв, такі порядки в загоні тривають вже цілий рік. 

Зауважимо, що ці звинувачення в середовищі «беркутів» з інших міст викликають сміх. Не з приводу практики поборів – якраз вона існує всюди, а з приводу названих розмірів «відрахувань» від кожного бійця на користь командирів. Оскільки, як зізнаються в приватних бесідах правоохоронці, такі суми в обласних центрах країни (а саме в таких містах дислокуються підрозділи «Беркута» - 2 полки, 6 окремих батальйонів і 19 рот загальною чисельністю близько 3,25 тис. чол) починаються з 1 000 грн щомісячно. 

Зрозуміло, що «силова опора» режиму не може поскаржитися на оплату своїх послуг: рядові співробітники «Беркута», які тільки розпочинають службу, отримують зарплатню від 4 тис. грн, що в будь-якому обласному центрі складає цілком пристойну суму (для порівняння, в армії таке грошове утримання має офіцер в чині не нижче за підполковника з не менше ніж 20 роками вислуги). 

Проте у випадку з поборами, як свідчать зізнання співробітників МВС у приватних розмовах, йдеться не про «відкат» частини своєї офіційної зарплати, а про «відрахування» з інших доходів – зрозуміло, незаконних. Це, в першу чергу, доходи від здирництва, яке широко практикується міліцією (наприклад, хабар за гальмування кримінальної справи), і від «кришування» незаконного бізнесу (головним чином, як свідчать мас-медіа, і як зізнаються в розмовах самі правоохоронці, – торгівлі наркотиками). А тому події в Сумах явно вимагали ретельної перевірки всієї діяльності місцевого «Беркута». 

Проте результати такого розслідування виявилися вельми несподіваними. Командира підрозділу усунули з посади, а всьому підрозділу призначили переатестацію , адже дуже великі сумніви викликав рівень професійної підготовленості особового складу. 

Але що цікаво: розповідаючи про результати, новий керівник сумського «Беркуту» В’ячеслав Драновській в інтерв'ю заявив: тим, хто не пройшов переатестацію, «запропоновано змінити місце служби, перейти на ті посади, які не вимагають посиленої фізпідготовки». 

Це якийсь анекдот: скандал засвідчив, що в спецпідрозділі процвітає правова неосвідченість і непрофесійне ставлення до виконання службових обов'язків, а начальство перевіряє... фізичну підготовку! 

Загалом цей факт додатково переконує, що вище керівництво МВС не збирається ні за яких умов боротися зі «специфічною», далекою від законності діяльністю міліційного спецназу, - навпаки, посилено покриває її. 

Непрофесійні «дублери» 

Таким чином діяльність «Беркуту» (втім, як і всієї української міліції) давно приголомшує пересічного громадянина. Аж надто вона мало схожа на законну, а тим більше – на таку, що покликана захищати закон. 

При цьому «участь» співробітників цього підрозділу в минулих виборах на правах такого собі «силового учасника» процесу викликала нерозуміння і в рядах парламентарів від опозиції. В середині листопаду цього року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект щодо обмеження використання спецпідрозділів міліції для охорони громадського порядку. 

Згідно з законопроектом, спецназ МВС повинен залучатися лише для підтримки порядку на об'єктах, які мають особливе значення для народного господарства або потерпілих в результаті стихійного лиха та екологічних катастроф. 

В пояснювальній записці до документу вказано, що під час минулих виборів підрозділи МВС «Беркут» використовували для захоплення окружних виборчих комісій в деяких округах Миколаївської області і в Києві, через що були викривлені результати парламентських виборів. І для уникнення повторення такої ситуації і необхідні подібні законодавчі заходи. 

До цього зауважимо, що нинішні офіційні завдання, які виконує «Беркут», викликають деякий подив. Серед основних - припинення масових заворушень, звільнення заручників, силове забезпечення операцій міліції, охорона громадського порядку при виникненні надзвичайних ситуацій, затримання особливо небезпечних, озброєних злочинців. Для виконання цих завдань «Беркут» має повний комплект оснащення і озброєння, включаючи бронетехніку. 

Але виникає резонне запитання: навіщо тоді у складі МВС існує така структура, як Внутрішні війська, яка виконує згідно з Законом "Про Внутрішні війська МВС України" такі самі функції? 

До речі, досвід реальних ситуацій (пригадаємо скандальний штурм банди Дікаєва в Одесі восени минулого року) свідчить, що все одно при зіткненні з серйозним супротивником «Беркут» біжить по допомогу до внутрішніх військ, будучи не в змозі провести класичну операцію зі знешкодження групи злочинців. Проте ми бачимо успіхи «Беркуту» на іншому фронті – зокрема, в баталіях на виборах, з грубим втручанням у виборчий процес. 

Правда, МВС посилено переконує, що на виборах «Беркут» не перевищував своїх повноважень, але мова йде вже далеко не лише про роль міліції у виборах. І якраз питання повноважень і постає вельми гостро після виявлення того факту, що, як виявляється, в Мін'юсті не зареєстровані ніякі положення щодо функціонування спецпідрозділу «Беркут», з чітким визначенням його завдань і меж компетенції. 

Цілком очевидно, що діяльність цієї структури, починаючи з правової бази щодо її створення (а це всього лише відомчий наказ МВС України № 1 від 16 січня 1992 року “Про реорганізацію загонів міліції особливого призначення і створення підрозділів швидкого реагування "Беркут"), повинна стати предметом ретельного розслідування. 

Українці врешті-решт повинні отримати абсолютно чітку відповідь на питання, де закінчуються межі повноважень цього формування, і наскільки взагалі відповідає закону самий факт його існування?