У будинку по вулиці Рівненській, 107, що в Луцьку, горіла квартира. Спершу сусіди побачили, як з вікон валить дим , згодом спалахнуло полум’я. Викликали пожежних. - про це інформує інтернет-видання "Під прицілом".

Була загроза, що від вогню можуть постраждати інші квартири, весь будинок. Рятувальники діяли кваліфіковано і рішуче – пожежу через півгодини загасили. І тут вони побачили найстрашніше – в одній з кімнат біля обвугленого дивану було обгоріле тіло господині 68-річної Л.А.Кулинської.

Ця моторошна історія трапилася майже рік тому – 20 грудня. Слідчий Луцького міського відділу міліції та експерти, які прибули на місце, констатували – жінку спершу по-звірячому вбили, а помешкання, щоб знищити сліди злочину, зумисне підпалили.

Коли пожежні ще гасили полум’я, той, хто скоїв це звірство, спокійно знімав з пенсійної картки вбитої гроші. Після вчиненого злочину 62 – річний Борис Бармін повернувся на своє робоче місце в столярний цех Луцького спецкомбінату комунально-побутового об'єднання, щоб заховати ніж, яким вчинив вбивство, і викрадені у пенсіонерки речі: старий, ще радянських часів наручний годинник, вартістю 30 гривень, і простеньку каблучку, що коштує 40 гривень. Наступного дня він знову направиться до банкомату, аби зняти з пенсійної картки решту грошей , купить на них різні харчі та напої. Принесе все це додому. Спокійно буде їсти – пити, аж поки його не затримають оперативники.

Свою жертву Борис Бармін вибрав не випадково: жила Любов Андріївна сама, достатку в квартирі не було, отримувала скромну пенсію. Її беззахисністю і скористався душогуб.

Того грудневого дня ще зранку він тинявся на роботі. Хотів позичити в колег грошей, але в борг йому ніхто не дав. Тоді , напевне, і визрів у нього чорний задум. В обвинувачувальному вироці Луцького міськрайонного суду читаємо: « …Бармін Б.І. 20 грудня 2012 року близько 13 годин 30 хвилин, переслідуючи мету умисного вбивства та заволодіння майном та коштами потерпілої Кулинської Л.А , «до якої ввійшов у довіру, під приводом проведення столярних робіт, а саме облаштування виготовленої ним на замовлення потерпілої дерев'яної полички, шляхом обману, проник у квартиру останньої… Вчинив на неї розбійний напад , поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень»

Далі прочитане викликає жах ,від чого кров холоне в жилах: «Він, діючи умисно, з особливою жорстокістю почав наносити потерпілій КулинськійЛ.А. чисельні удари ножем по голові та тулубу, усвідомлюючи, що таким чином завдає їй особливих страждань, при цьому, протягом певного часу переслідував її, та продовжував систематично наносити тілесні ушкодження, у ході чого потерпіла, з метою уникнення цих ударів , відчуваючи нестерпну біль , намагалась захищатись та втекти від нападника з кухні в коридор , а в подальшому в різні кімнати квартири». Всього цей звір в людській подобі наніс потерпілій 22 колото-різані та колоті рани.
Забравши пенсійну картку Кулинської з листком, на якому було записано пін – код картки, старий наручний годинник і дешеву каблучку (більше брати не було чого), Бармін, щоб замести сліди злочину, підпалив квартиру потерпілої. Свій підпал розпочав із дивану, біля якого лежало тіло вбитої. Слідчі Луцького міського відділу внутрішніх справ спрацювали оперативно і злагоджено. Саме за пенсійною карткою, з якої Бармін зняв усі 11 тисяч гривень і відео зйомці з банкомату його уже на третій день після скоєного вдалося заарештувати. На робочому місці – в столярному цеху Луцького спецкомбінату і вдома віднайшли вкрадені речі, кредитну картку, закривавлений одяг злочинця. Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи Борис Бармін в момент вчинення злочину усвідомлював свої дії, міг керувати ними, тобто його визнали осудним.
Під час судового засідання Бармін, щоб пом'якшити покарання намагався запутати суд, відмовлявся від свідчень, даних ним на попередньому слідстві. Розповідав, що не підпалював житло, хоч на попередньому слідстві свідчив протилежне. Неспростовні факти, висновки судмедекспертів свідчать, що діяв злочинець продумано, послідовно, цинічно і холоднокровно. За вчинення особливо важкого злочину колегія суддів Луцького міськрайонного суду під головуванням судді М. С. Квятковського засудила Бориса Барміна до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Апеляційний суд залишив це рішення в силі. Кат отримав по заслузі.