90-річній лучанці Марії Бруяці довелося залучити всю сім'ю та ще й погукати на допомогу журналістів, аби правоохоронці таки почали розслідувати спробу пограбування її помешкання. Про це повідомляє інтернет-видання «Під прицілом».
По вулиці Даньшина 1 у 47 квартирі мешкає пенсіонерка Марія Бруяка. Бабусі уже понад 90 років, вона є інвалідом війни І групи. Проживає сама, але часто її навідують син та невістка.
Відтак, 20 грудня 2013 року близько 8 години ранку до помешкання пенсіонерки проник невідомий. У зв’язку з тим, що бабусю має проблеми зі слухом, вона не почула, як чоловік прокрався до її квартири. А також у цей час вона ще спала. Прокинулась від того, що хтось в коридорі квартири включив світло. Вона подумала, що це її син, бо він постійно навідує бабусю після нічної зміни. Але погукала сина раз, другий … у відповідь почула лише «угу». Подивилась на годинник, пора була ще рана, бо син зазвичай приходить після 9-ї. Та і звуки, які давав у відповідь незнайомий, насторожили бабусю, бо ж якби був син, то відізвався б.
Марія Бруяка встала з ліжка і тільки встигла одягнути колготи. Злодій щось шукав у шафі. Вона спитала хто він і що шукає, але знову у відповідь почула «угу».
«Я йшла в коридор, де мене перепинив він. Схопив за плечі і почав мене трясти. Я йому дозволила брати все, аби мене він не чіпав. Злодій знову - «угу». Я попросилася, щоб він мене відпустив в туалет. Лише коли повторила вдруге, тоді дозволив піти. Я побачила, що він пішов до шафи знову щось шукати і я швидко вискочила з квартири, закривши злодія у квартирі на ключ», - каже пані Марія.


Як розповіла невістка пенсіонерки Світлана Бруяка, до неї зателефонувала сусідка і сповістила про злодія в хаті.
«Мені подзвонила сусідка і сказала, що у хаті злодій. Я швиденько прибігла, бабуся сидить у сусідки, перелякана і уся тремтить. Міліцію вже викликали. Я відкрила квартиру свекрухи. У кладовці було усе розкидано, в шафі також. На балконі вікно розбите, а у квартирі не було вже нікого. Бабуся від переляку майже не розмовляла», - каже Світлана Бруяка.
Так, як протягом 20 хвилин працівників міліції так і не дочекались, Світлана Бруяка зателефонувала повторно. Працівники правоохоронних органів з`явилися лише через годину. Міліція все описала і сказали, що протягом 10 днів повідомлять хто є винуватцем.
«Грішити не хочу, але я сказала, що поверхом вище живе такий чоловік, який схильний до такого, бо вже не раз притягувався до кримінальної відповідальності. В той самий день наш дільничний прийшов до бабусі і сказав, що злодія уже знайшли. Коли мій чоловік спитав ким є цей невідомий, то міліціонер відповів, що це є чоловік, який солідно одягнений. І все. Взяли мій номер телефону і сказали, що зателефонують», - каже пані Світлана.
Очевидно, зловмисник потрапив до оселі бабусі через балкон, бо уламки скла валялися на підлозі балкону, а також у кімнаті, бо двері балкону були привідкриті. Як йому вдалося потрапити на балкон 3 поверху – невідомо. Також хтось намагався потрапити у квартиру через вхідні двері, бо видно подряпини на коробці дверей.

«Коли бабуся почала бити на сполох, він виліз через балкон і сховався у сусідів на другому поверсі. Сусідка вийшла на балкон і побачила Володимира Архіпова, який живе на 4-му поверсі, через кілька хвилин прийшла невідома жінка і забрала його».

Потерпілі чекали, що міліція розгорне бурхливу діяльність, а зловмисника, на якого люди самі ж вказали правоохоронцям, притянуть до відповідальності. Одначе десятидена тиша з боку міліціонерів людей насторожила.


«Я сама зателефонувала до нашого дільничного, аби поцікавитися як рухаються справи у нас. На що він мені відповів «А що він такого зробив?» Сказав, що злодія знайшли і це є Володимир Архіпов, який проживає поверхом вище, як я і припускала».
Коли пані Світлана запитала чому працівники міліції не застосовують ніяких санкцій щодо правопорушника, він відповів «Якщо вам потрібно, то ви подавайте в суд».
«Нічого я не добилася. Злодія вони ніби знайшли, але покарання йому ніякого не призначили», - каже Світлана Бруяка.
У квартирі 90-річної пенсіонерки злодію нічого було винести, але грабіжник почував там себе як удома. Навіть, пригадує пані Марія, знахабнів до того, що дозволив собі сісти на стілець і поговорити з кимось по стаціонарному телефону.
«В мене лежало 600 гривень у стакані. Мені діти лишають гроші на харчі, а решту від пенсії я їм віддаю, бо для чого мені ті гроші тут тримати. Він тих грошей не взяв або просто не помітив. Що він шукав – я не знаю, бо з хати не виніс нічого. Він сів отут на стілець і ще до когось телефонував. Я не зрозуміла про що він говорив і з ким, бо маю проблеми зі слухом», - каже бабуся.
Кореспонденти інтернет-видання «Під прицілом» вирішили разом із сином та невісткою Марії Бруяки поїхати до міського відділку міліції, аби дійти істини або просто дізнатись чи взагалі хтось брався за цю справу.
Прийняли нас у міськвідділку не гостинно, відразу заборонили відеозйомку, вказавши на документ, який висів на стіні. Навіть сфотографувати незрозуміле розпорядження нам довго не дозволяли. Пропонували просто взяти ручку і переписати.

Черговий навіть не знайшов у журналі запису про виклик до Марії Бруяки. Приблизно хвилин через 40 вийшов до нас чоловік, який навіть не представився і сказав нам знову зачекати, поки винесуть копію висновку за зверненням по лінії «102» по цьому випадку. Ще хвилин через 20 нам черговий сказав, що ми самі можемо взяти копію висновку в архіві і можемо забиратися геть, бо незрозуміло кого і чого ми чекаємо.
У висновку було вказно звернення лише сусідки Любов Скорик, також вказано, що Володимир Архіпов повертався додому в нетверезому стані і ніби то помилково переплутав двері своєї квартири з дверима сусідки. Крім того вказано, що Архіпов вибачився перед постраждалою і пояснив, що переплутав двері квартир, які знаходяться навіть на різних поверхах. І що найцікавіше, у висновку була зазначена адреса сусідки, яка викликала міліцію і нібито грабіжник просив вибачення саме у сусідки Марії Бруяки, а не в самої власниці квартири.


Світлана Бруяка неодноразово у нашій присутності телефонувала до дільничного своєї свекрухи Миколи Гловацького, але правоохоронець не відповідав.
Коли жінка почала знову запитувати у чергового чому немає зареєстрованих дзвінків, міліціонери просто закрили віконце і попросили не турбувати їх більше «до побачення», - сказав черговий.
Ще через деякий час до нас вийшов чоловік, який нам обіцяв винести копію висновку. Як вдалось нам допитатися у чергового, це був начальник чергової частини Федір Дроздик. Він сказав, що пані Бруяку зараз вислухає начальник штабу, але кореспондентів, як осіб, що не причетні до цієї справи, не впустили до кабінету начальника, лише забрав Світлану та Анатолія Бруяк.
«Вас хтось запрошує туди? Це ваш службовий кабінет? Вас не захоче прийняти начальник штабу! Якщо вам потрібна якась інформація, то звертайтесь у прес-службу, чому ви сюди прийшли», - сказав Федір Дроздик.
Як з'ясувалося в міськвідділі, ця справа - дуже секретна, бо навіть на запитання потерпілої - Світлани Бруяки начальник чергової частини Федір Дроздик відвмовився відповідати у присутності журналістів. Також на запитання, які намагалася задати Світлана Бруяка начальнику чергової частини Федіру Дроздику, він відповідати не став.
«Я при свідках говорити з вами не буду», - відповів начальник чергової частини.
Як розповіла пізніше Світлана Бруяка, у кабінеті працівники міськвідділу міліції повторно склали акт і пообіцяли проводити слідство спочатку, також пообіцяли закріпити іншого слідчого, у зв’язку з тим, що дільничий Гловацький поводився з потерпілими по-хамськи, але як розповіла Світлана Бруяка, наступного ж дня до квартири потерпілої завітали ті ж слідчі, що й минулого разу. Візит Миколи Гловацького не порадував бабусю, вона почала нервувати і також справи з цим міліціонером мати вже не хотіла.
За подальшим розвитком подій та слідства кореспонденти інтернет-видання слідкуватимуть. Найбільше в цій історії потерпілих - Марію, Світлану та Анатолія Бруяк, - дивує те, чому дільничний інспектор Микола Гловацький так байдуже віднісся до такого відвертого злочину. Люди підозрюють, що правоохоронець просто вирішив тихенько «закрити» справу, навіть не дослідивши що насправді сталося, вочевидь, не без підстав.