Громадяни не задоволені «покращенням» волинської медицини

Останні років десять про реформу в медичній галузі не говорить хіба лінивий. Усі розуміють — міняти у пострадянській медичній системі щось треба. Адже проголошена у державі безплатна медична допомога залишається лише декларацією. Насправді безплатною вона є лише для владної верхівки, решта населення України платить. При цьому якість медичних послуг, м’яко кажучи, не найкраща. Доходить до абсурду: вищі керівники держави воліють лікуватися за кордом, а не в рідних лікувальних установах.

І от минулого року вирішили від слів про реформи перейти до діла. Нову модель охорони здоров’я надумали випробувати у трьох областях: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій — і в Києві. Реформи почали з реструктуризації мережі лікувальних установ.

Експеримент розрахований на три роки. Якщо будуть результати, у Мінохоронздоров’я пообіцяли поширити його на всю Україну.

На Волині вирішили не чекати результатів і власними силами почати реструктуризацію мережі лікувальних закладів. Мешканці області від цієї ідеї не в захваті, адже в результаті сільські дільничні лікарні реорганізовують в амбулаторії, амбулаторії — у ФАПи тощо. Проте чиновники від медицини переконують: від розпочатого виграють перш за все мешканці області, адже у них буде можливість отримувати більш якісну медичну допомогу.

— Для надання якісної медичної спеціалізованої допомоги сьогодні потрібно мати сучасне медичне обладнання, — пояснює заступник начальника управління охорони здоров’я в області Іван Грицюк. — При нашій бідності забезпечити ним кожну районну лікарню ми просто не можемо. Тому пропонуємо сконцентрувати сили у центрі госпітального округу. На Волині таких округів має бути шість. Перший — Любомльський — уже створено торік. У ньому об’єднали Любомльський і Шацький райони. Досвід був дуже вдалим. Зараз структура така: у Шацьку працює поліклініка, Гущанська дільнична лікарня перепрофільована в амбулаторію. Там виставлено цілодобовий пост швидкої медичної допомоги. У Грабовому відкрили ФАП. Зроблено це за рахунок коштів місцевого бюджету — виділили 228 тисяч гривень. У приміщенні облаштували двокімнатну квартиру для фельдшера. Уже проаналізовано кількість звернень жителів Шацького району до лікарняних закладів — вона залишилася на тому ж рівні, що і до створення округу. Тобто люди не постраждали. Всі, хто потребував медичну допомогу, отримали. Зекономлені кошти пішли на розвиток швидкої допомоги двох районів — Любомльського та Шацького. До речі, щодо цього округу, то на сесії Шацької райради прийнято рішення про субвенцію коштів Любомлю. Тож і фінанси тепер будуть зосереджені в одних руках.

Отримавши на прикладі Шацька та Любомля позитивний досвід, влада цього року взялася за створення Ковельського госпітального округу. Проте тут ситуація дещо складніша. Адже якщо у Шацьку районна «больничка» не мала навіть пристойного приміщення, то у Турійську, Старій Вижівці, а тим паче у Ратному досить-таки пристойні райлікарні. І до Ратного доїхати з хуторів з-під білоруського кордону набагато ближче, ніж до Ковеля.

— За всіма стандартами госпітальний медичний округ створюється на 200-250 тисяч населення. Радіус доїзду від лікарні до найвіддаленішого населеного пункту — 100 кілометрів, — зазначив Іван Грицюк. — При плануванні Ковельського госпітального округу всі ці стандарти виконані. Більше того, ми дивилися статистичні дані звернень людей. Здійснений аналіз доводить, що у Ковель звертаються жителі з Турійського, Старовижівського, Ратнівського районів. Хочу наголосити, що у Ковелі госпітальний округ поки не створено, а лише розпочато підготовчі роботи. Ми півроку відпрацьовуватимемо методологію руху хворих у тих відділеннях, які є у Ковельській лікарні. Тут ми маємо спеціалізовані відділення кардіології, травматології, офтальмології, штучної нирки. Хочемо, щоб хворі з районів лікувались у Ковелі. Зараз, як правило, вони їдуть до обласної лікарні. Тут же, у Ковелі, плануємо створити готель для рідних хворих, аби вони мали де переночувати. Думаю, що гірше для людей не буде. Хочу заспокоїти всіх жителів названих районів: ніхто закривати районних лікарень не буде. Хірургічне, терапевтичне, педіатричне, інфекційне, пологове відділення залишатимуться й у Старій Вижівці, і в Ратному. З Турійська лише пологове відділення переводимо у Ковель. Це пов’язано з індексом безпеки лікувального закладу. У світі доведено: якщо у відділенні проводиться менше як 400 пологів у рік, то воно не є безпечним, лікарі втрачають кваліфікацію. У Турійську торік було 160 пологів. Для порівняння: у Ковелі — 1900, у Старій Вижівці — 429, у Ратному — 902. Не буде скорочено і медичний персонал.

Найбільше ж, що людей «пече», то це реорганізація сільських дільничних лікарень в амбулаторії. Іван Грицюк запевнив, що медична допомога буде доступною селянам: лікарі як працювали на селі, так і залишаться працювати. У Велимчі та Самарах Ратнівського, Кримному та Сераховичах Старовижівського, Лукові, Купичеві, Мокреці Турійського та Поворську й Велицьку Ковельського районів будуть додатково створені цілодобові пункти швидкої медичної допомоги (детальніше схему можна побачити на карті). В цілому по Ковельському госпітальному округу заплановано створити аж 22 бригади швидкої допомоги, з яких 15 уже є діючими. Карети «швидкої» також перебуватимуть у розпорядженні тринадцяти підстанцій термінової допомоги округу. Їхня робота контролюватиметься диспетчерською службою з системою навігації та зв’язку.

Одне слово, протягом щонайбільше 20 хвилин із будь-якого населеного пункту округу «швидка» має доставити хворого або до районної, або до «окружної» лікарні. Одночасно мають бути створені відділення медсестринського догляду (тут лікуватимуться хворі, які мають на руках поставлені діагнози), а також хоспісні ліжка.

Ідея, якщо розібратися, звичайно, непогана. Якби не одне «але». Для її втілення потрібне серйозне фінансування. За словами Івана Грицюка, тільки для Ковельського госпітального округу треба докупити ще 20 автомобілів «швидкої». Чи реально це?

— На 2012 рік Волинь на медицину отримає субвенцію з державного бюджету в розмірі 68 мільйонів гривень. Десять мільйонів із цих коштів піде на придбання автотранспорту для всієї області. На Ковель, звичайно, звернемо особливу увагу, — зазначив Іван Грицюк.

Для порівняння: на закупівлю устаткування й транспортних засобів для дільничних і сімейних лікарів у чотирьох «пілотних» регіонах, де реалізовується пробний проект реформи, у бюджеті-2012 передбачено 327 мільйонів гривень. Причому 323 мільйони передбачені на компенсацію вартості медикаментів швидкої допомоги.

«Відомості» поцікавилися, що  думають про новації влади у сільській глибинці. Нам вдалося зв’язатися з головним лікарем Самарівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини (колишньої дільничної лікарні) Михайлом Яворським. Він сказав, що з п’ятнадцяти стаціонарних ліжок і десяти ліжок денного стаціонарного перебування на сьогодні залишилося лише 15 ліжок на денному відділенні.

— Але треба розуміти специфіку нашого регіону. У нас люди проживають на хуторах. Віддаль від Самарів до них становить подекуди 10-12 кілометрів. Дорога є лише до центрального села. Взимку до багатьох хуторів лише на санях доїхати можна. Навесні та восени через відсутність меліоративних каналів усе затоплює, проїхати неможливо. Так що їздити кожен день на денний стаціонар багато наших пацієнтів не мають фізичної змоги. Це ж не місто, де додому на маршрутці можна доїхати. А на обслуговуванні у нас три з половиною тисячі людей.

Михайло Миронович також зазначив, що пункт швидкої медичної допомоги у них працює. Проте сам автомобіль «швидкої» — старий. Та й відтоді, як лікарня стала амбулаторією, ставки медичних працівників скоротили.

Отже, як бачимо, на місцях у людей в процесі реорганізації уже виникають проблеми. І перш за все, як не крути, вони пов’язані з фінансами. Ідея госпітальних округів запрацює лише за наявності сучасних автомобілів, обладнання, кваліфікованих медпрацівників. Наскільки далекоглядними виявляться волинські керівники, які самотужки, без підтримки держави проводять експеримент із реорганізації закладів охорони здоров’я, покаже час.