Уже другий рік поспіль у фойє обласного госпіталю для інвалідів війни (на фото) стоять два величезні ящики з медичним обладнанням вартістю 648 000 гривень - пише Волинь-Нова.

Чому рентгенівський апарат нового покоління служить декорацією, а не допомагає встановлювати діагнози хворим? Госпіталь для інвалідів війни є специфічним зак­ ладом, де мають право безкоштовно лікуватися ветерани війни, учасники бойових дій, а також прирівняні до них особи.

Тамтешні лікарі не лише висококласні медики, а й спеціалісти з геронтології — галузі науки про старість та старіння. Саме з урахуванням вікової групи більшості пацієнтів проводиться лікування. Тому велике значення має те, наскільки сучасним медичним обладнанням користується персонал. Ще в 2012 році за рахунок субвенцій держбюджету госпіталь отримав нове обладнання: цифровий рентгенівський діагностичний комплекс «КРДЦ-Альфа-01», 12-канальний електрокардіограф, безтіньовий операційний світильник. Та якщо електрокардіограф та світильник вже давно використовують, то рентгенапарат навіть з упаковки не виймали.

Це при тому, що сучасний цифровий комплекс повинен замінити старе обладнання, під час використання якого пацієнт отримує значну дозу шкідливого опромінення. Навіть людина далека від медицини розуміє, що під час діагностики та лікування будь-якого захворювання це неабияк важливо для пацієнтів похилого віку. Знайомий лікар-рентгенолог медичного центру, де використовують подібний діагностичний комплекс, розповів: «Він легкий в управлінні, компактний, має високу пропускну здатність, не потребує фотохімічних процесів, дає можливість оперативно отримувати високоякісні цифрові зображення органів грудної та черевної порожнин, кісток та суглобів, черепа та придаткових пазух носа.

Порівнювати старі рентгенапарати і «КРДЦ-Альфа-01» — те саме, що «Жигулі» радянських часів і новий «Мерседес». Та наразі в обласному госпіталі для інвалідів війни взагалі відсутня можливість проведення рентгенологічних обстежень, бо старий апарат «РУМ-20» 1983 року випуску, резерв роботи якого вичерпано, демонтовано в грудні 2012-го у зв'язку з підготовкою приміщення для встановлення нового діагностичного комплексу. Рентген ветеранам доводиться проходити на застарілому обладнанні в поліклініці №3 або в госпіталі з допомогою пересувного апарата «Арман-9Л5» 1990 року випуску, який, до речі, періодично виходить з ладу, бо його робочі ресурси вже давно закінчились. Та й проведення рентгенологічних обстежень пацієнтів за межами госпіталю є проблематичним, оскільки медичні автомобілі, а це «Тойота» 1993 року випуску та УАЗ-3303 1994 року випуску, які мають відвозити хворих в інші медичні заклади, не пристосовані для цього. Уявіть, як почувають себе ветерани, що змушені самі їхати в інший лікувальний заклад, щоб зробити рентген, де їм ще й запропонують сплатити благодійні внески. Що ж це за ставлення до тих, хто заслуговує на особливу увагу та шану з боку суспільства? Хочу нагадати слова Президента України Віктора Януковича: «Ми у вічному боргу перед тими, хто своє життя і здоров'я поклав на вівтар священної боротьби за мирне і щасливе майбутнє». Один лише факт: серед ветеранів нашої області 18 чоловік горіли в танках. Якщо державні службовці не можуть вирішити питання з оплатою медичного обладнання, то, можливо, є сенс зменшити хоча б на один автомобіль чиновницький автопарк та передати комфортний транспортний засіб для перевезення ветеранів на обстеження.

Саме через те, що вже другий рік не перераховують гроші фірмі, яка виграла тендер та закупила цей рентгенкомплекс, адміністрація лікарні не наважується навіть торкатись до нього. Відтак дорога апаратура лежить без діла, а разом із тим спливає і гарантійний термін. Якщо під час налаштування з'ясується, що техніка має якісь дефекти, то його і повернути вже не зможуть. За цей час рентгенапарат міг би навіть частково окупитись за рахунок надання платних послуг громадянам, які лікуються в госпіталі власним коштом. Кажуть, губернатор взяв на контроль це питання та запевнив, що гроші будуть перераховані до святкування чергової річниці Перемоги. Хоча на сайті облдержадміністрації можна знайти публікацію від 8 травня 2012 року під заголовком «До Дня Перемоги обласний госпіталь для інвалідів війни отримав подарунки від влади та меценатів», де міститься інформація про те, що губернатор пообіцяв встановити в госпіталі до кінця 2012 року сучасний рентгенапарат. Ось і 2014-й настав… То чи вдасться виконати свою обіцянку Борисові Клімчуку? Ветерани війни стверджують, що тепер кошти знайдуть, бо губернатор особисто вирішує цю проблему. Мабуть, в 2012 році керівник області сподівався, що його підлеглі — чиновники управління охорони здоров'я — будуть займатись цим питанням так само добросовісно і наполегливо, як колеги з сусідньої області, які вже домоглися перерахування коштів за такий же рентгенапарат у Рівненському госпіталі для інвалідів війни. Та чи повинно взагалі так стояти питання, адже потрібно не просити, а вимагати ці гроші та виконувати Указ Президента України від 19 жовт­ ня 2012 року «Про заходи у зв'язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», яким зобов'язано «Кабінет Міністрів України передбачити на 2013—2015 роки заходи щодо підвищення рівня соціального обслуговування, зміцнення та розвитку матеріально-технічної бази госпіталів, відділень, палат для ветеранів війни».

Чому чиновники вирішили, що можна нехтувати указами Президента України? Цікаво, як відреагував би гарант, якби дізнався, що кошти на обладнання для лікування ветеранів, інвалідів війни вже другий рік чомусь не можуть надійти з бюджету? Та й виникає просте запитання: а де гроші? Чи залишились у Києві, чи загубились у нетрях місцевого казначейства, мабуть, може з'ясувати лише прокуратура. Вочевидь держслужбовці управління охорони здоров'я мають серйозні прогалини у знаннях положень Конституції України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Інакше як пояснити факти, про які пише інвалід війни І групи Олександр Давидович Хвостик (цитую автора): «Настоящим заявлением сообщаю, что в период с 25.09.2013 по 10.10.2013 года находился на излечении в госпитале инвалидов войны в городе Луцке, откуда был направлен на сдачу анализа крови в диагностический центр лаборатории поликлиники №3 города Луцка, потому что в госпитале такой анализ не делают. При получении анализа 8.10.2013 года с меня потребовали уплатить 80 грн, что я и сделал. На мое заявление, что я инвалид войны и мне должна быть льгота, ответили: «У нас никаких льгот нет…». Можу запевнити Олександра Давидовича, що у ветеранів є право на пільги. Тим більше це стосується інвалідів Великої Вітчизняної війни. Зате немає совісті у чиновників, які своєю бездіяльністю допускають, щоб діагностичні лабораторії заробляли на інвалідах війни, які проливали кров на фронті, визволяючи від нацистів рідну землю.