Яких тільки чуток не порушують нині про події в Києві. Проте переконався: щоб мати реальну картину Євромайдану - варто побувати там самому, причому не вдень, а вночі. Саме в цей час Майдан живе особливим життям, відбуваються найгарячіші баталії. Саме тоді міфи, які поширюються в інтернеті, спростовуються самі собою - пише газета Волинь-Нова, Василь Нагорний, редактор відділу журналістських розслідувань.

    
     МІФ ПЕРШИЙ: НА МАЙДАНІ, ЗОКРЕМА НА БАРИКАДАХ, ПЕРЕБУВАЮТЬ ЛИШЕ ЖИТЕЛІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
     Майдан Незалежності та Хрещатик заповнені наметами, кожний з яких представляє міста, райони, області держави від заходу до сходу. Але насамперед варто побувати на вулиці Грушевського, де за останньою барикадою чути здебільшого російську мову. Зустрів там і нашого земляка, який підтвердив, що тут є хлопці з усієї України, але переважають усе ж жителі… Києва.
     
     МІФ ДРУГИЙ: ВОНИ ТАМ ПОСТІЙНО П'ЮТЬ ГОРІЛКУ, ІНАКШЕ Б ПОЗАМЕРЗАЛИ
     Не п'ють, інакше дійсно замерзли б. Я не чув запаху спиртного від жодної людини, не бачив жодної порожньої пляшки. Щоправда, моєму колезі якийсь «бізнесмен» пропонував 25 грамів горілки за 10 гривень. І це в той час, коли за якихось 20—30 метрів відбувався штурм приміщення «Українського дому», лунали вибухи та дзвін розбитого скла. Найпопулярніший напій на Майдані — гарячий чай. Особливі цілющі властивості має з промовистою назвою — «Бандерівський». Складники, які туди входять, зберігають у секреті, але у відрі я бачив шишки, шипшину та якісь трави. Хлопці з намету, де п'ють цей чай, стверджують, що в них за два місяці ніхто не застудився.
     
     МІФ ТРЕТІЙ (ДО РЕЧІ, ЙОГО ОЗВУЧИЛА НАВІТЬ ЕКС-МІНІСТР БОГАТИРЬОВА): ЛІКАРІ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У КМДА, — ЦЕ МЕДИКИ НИЗЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
     Неправда. Лікарі тут професійні. На моїх очах хлопцеві стало погано. Я бачив, як злагоджено діяли лікарі. Головний медик оглянув його, дав команду, які препарати набрати в шприц. Далі вправним рухом зробив ін'єкцію у вену. Через декілька хвилин хлопець прийшов до тями, пересів зі сходів у підготовлене для нього інвалідне крісло.
     
     МІФ ЧЕТВЕРТИЙ: ЛЮДИ НА МАЙДАНІ СТОЯТЬ ЗА ГРОШІ. ТАМ ОДНІ БЕЗРОБІТНІ, БОМЖІ, НАРКОМАНИ
     Брехня! Жодна людина не погодилася б стояти на Євромайдані за гроші в таких умовах. Холод страшенний, умови польові, постійний ризик потрапити під кулю снайпера чи бути атакованим беркутівцями. Хоча кияни стверджують, що не так страшно на барикадах, як при виході з метро в місто, де підлі тітушки визначають їх за запахом диму, ловлять та передають міліції. Розмовами про гроші можна лише образити майданівців. А щодо безробітних, то вони є. Це люди, які втратили роботу саме завдяки «пакращенням» влади. Поряд з наметами стоять шикарні автомобілі, які можуть придбати лише багаті громадяни. Вони стоять пліч-о-пліч із безробітними вже протягом двох місяців. А це не теж саме, що один день побути за триста гривень на антимайдані під охороною міліції.
     
     МІФ П'ЯТИЙ: УСІ ВОНИ ЕКСТРЕМІСТИ
     Щоб спростувати подібні заяви, потрібно подивитись в очі юнакам на барикадах, поспілкуватись із людьми на Євромайдані. Один із таких «екстремістів» по телефону відповідав комусь із товаришів: «Що значить — сплю? Я борюсь за волю України». Чомусь ці страшні «екстремісти» досі не увірвались у приміщення численних комерційних банків, розташованих на Хрещатику, не грабують бари та ресторани, що цілодобово там працюють.
     Екстреміст — це людина, яка не сприймає діючі правові норми та загальноприйняті правила поведінки. Дійсно, майданівці не визнають законів, прийнятих народними депутатами з грубим порушенням Конституції. Так, вони не визнають ту владу, яка віддає наказ вбивати та калічити мирних громадян. Але хіба це екстремізм, а не спосіб захисту своїх прав та свобод? А ще я бачив, як дівчина «екстреміста» стояла поруч зі своїм хлопцем на барикаді, відмовившись йти без нього в безпечне місце. На барикадах є все: справжня дружба, взаємоповага і навіть кохання. Зрештою хіба можуть екстремісти складати такі зворушливі вірші:
     Мамо, я — «екстреміст»!
     Нас вчора труїли газом,
     Та я не боявся впасти –
     У мене тепер є вісь.
     
     Мамо, я — «екстреміст»!
     Бо брат мій,
     що прагнув волі,
     Стояв на морозі голим,
     Та поглядом линув
     увись.
     
     Мамо, я — «екстреміст»!
     Вдихаю дими Майдану,
     Життя своє, Богом
     дане,
     Гартую під кулі свист.
     
     Мамо, я — «екстреміст»!
     І шляху назад не буде.
     Бо в моїх пробитих
     грудях
     Гуркоче, мов грім, –
     «Борись!».
     
     Мамо, я — «екстреміст»!
     Я кров’ю скропив
     землицю,
     Вірю – мені проститься
     Завтра, а чи колись.
     
     Мамо, я — «екстреміст»!
     Я вже не боюся смерті.
     Війна потребує
     жертви…
     Рідна моя, молись!!!
     
     Міфи разом зі мною спростовували редактор відділу діяльності влади та місцевого самоврядування Костянтин Гарбарчук, заступник головного редактора Василь Уліцький, тисячі «екстремістів» на Євромайдані та вулиці Грушевського.