«Китайська стіна» - так називають міську дев'ятиповерхівку завдовжки 1750 метрів, яка об’єднує 40 будинків по проспектах Соборності та Молоді. Споруда увійшла до рейтингу найнезвичніших будівель України за версією видання «Взгляд». Унікальність забудови свого часу відзначили і французькі архітектурні журнали, інформує «Волинь-нова».

Цей житловий комплекс ще дім-сороканіжка, де 120 однакових під’їздів. З висоти пташиного польоту будинок схожий на вулик.

Як розповів виданню начальник обласного управління містобудування та архітектури Юрій Казмірук, будинок, що в народі зветься «Великою китайською стіною», почали зводити 1974 року для працівників меланжевого комбінату.

«Автори проекту - волинські архітектори Василь Маловиця і Ростислав Метельницький - запропонували неординарне для тогочасного Луцька рішення: сконцентрувати внутрішній простір у затишних шестикутних двориках. У радянські часи багатоповерхівки на Волині, на відміну від сусіднього Львова, зводили переважно вздовж транспортних магістралей. Коли живеш на такому протязі, все наче крізь тебе проходить, а спільний двір - це середовище, яке об’єднує людей. Якщо на Луцьку «китайську стіну» глянути зверху, вона нагадує бджолині соти.

А у двориках - як у вулику: магазини, аптеки, дитячі майданчики. Такий тип забудови відповідає нашій ментальності, адже для українців багато важать родинні почуття, дім. Оригінальність підходу наших майстрів свого часу відзначила міжнародна архітектурна спільнота. Французькі спеціалізовані журнали називали «бджолиний» будинок зразком прогресивного підходу в містобудівельній практиці. У Радянському Союзі всі мешкали в однакових будинках. Їх споруджували начебто для здешевлення процесу. Але, змушуючи жити в типових квартирах, ходити в типові дитячі садки і школи, партія формувала певний світогляд. Усі повинні були навіть мислити однаково, індивідуальне не схвалювалося.

Народжена в незалежній Україні молодь може навчатися і в Кембриджі. А для людей мого віку інститут в обласному центрі був найбільшою мрією. Тому на той час розробка з відхиленнями від нормативу вважалася революційною», - розповів Юрій Казмірук.