Якщо населення кинеться забирати вклади, Нацбанк може розіслати банкам телеграму-«рекомендацію» – не повертати достроково депозити фізичним особам. Хоча мораторій на дострокове розірвання депозитних договорів суперечить закону, регулятора та більшість фінустанов це навряд чи зупинить - пише Економіст.

У банківському середовищі подейкують, що проект електронного листа про введення мораторію був готовий ще в грудні 2013 року. Тоді банки вже зіткнулися з масовим відпливом депозитів у розмірі близько 5 млрд грн за тиждень.

Навряд чи цим словам можна довіряти, але чутки про готовність НБУ до рішучих заходів ширяться з вражаючою наполегливістю.

У грудні Нацбанк нібито не ризикнув ввести цю драконівську міру і просто «залив» банки дешевими грошима. Всього за останній місяць 2013 регулятор видав їм 27 млрд грн кредитів рефінансування під 7% річних. Причому гроші розподілялися за дуже химерного алгоритмом. Деякі банки, які гостро потребували гривні, не отримали від центробанку ні копійки.

Цей крок НБУ міг стати однією з причин різкого обвалу курсу гривні. Як тільки в країні почали стріляти по беззбройних демонстрантах, левова частка кредитів рефінансування хлинула на валютний міжбанківський ринок.

У 2014 році Нацбанк змінив тактику. За січень-лютий він видав банкам кредитів рефінансування всього на 3,3 млрд грн. При цьому регулятор щодня вилучав у банків у середньому 4,4 млрд грн за рахунок продажу короткострокових депозитних сертифікатів. Для порівняння: у грудні така мобілізація становила всього близько 0,5 млрд грн на день. У підсумку залишки на коррахунках банків з початку 2014 знизилися з 33 млрд грн до 23 млрд грн. У тому числі – за рахунок відтоку депозитів населення.

Шанси того, що НБУ заборонить дострокове зняття, збільшуються з кожним днем. Якщо в 2004 році він ввіз в країну величезну кількість готівкового долара і забезпечив продаж через каси банків хоча б по 100-300 дол. в руки, то зараз регулятор палець об палець не вдарив, щоб заспокоїти населення.

Не обходиться без традиційних для девальвації парадоксів. Населення чергує біля кас банків, очікуючи, поки хтось прийде здавати долари і євро. Однак банки говорять їм, що валюти на продаж немає. Безумовно, такі явища не йдуть на користь ситуації і лише розпалюють нездоровий ажіотаж навколо курсу. Природно, вони дають ґрунт для повномасштабного розквіту «чорного ринку» обмінних операцій.

Довіра населення до влади та НБУ зокрема відсутня. Не виключено, що «планова» девальвація була проведена Нацбанком і його патроном в.о. прем’єр-міністра Сергієм Арбузовим з метою штучно підстьобнути зростання номінального ВВП і зняти напругу з виснажених резервів НБУ. Не виключено, що попутно певні люди вирішили заробити пару сотень мільйонів доларів на різниці між офіційним і комерційним курсами.

За словами джерел ЕП, телеграма НБУ, яка дозволить банкам не повертати достроково депозити, може бути лише рекомендацією. Цим «папірцем» будуть прикриватися фінустанови, які відчувають жорсткий дефіцит ліквідності або просто не цінують своїх клієнтів і репутацію.

Нацбанк уже двічі вводив мораторій на дострокове вилучення депозитів фізичних осіб. Уперше – в 2004 році під час Помаранчевої революції. Вдруге – в 2008 році, у самий розпал фінансової кризи. Примітно, що в обох випадках це було зроблено незаконно.

Зараз НБУ також не має права вводити мораторій, а банки – відмовляти в достроковому розірванні депозитних договорів. Це заборонено статтею 1060 Цивільного кодексу. Там говориться, що вклад має бути повернений на першу вимогу. Однак порушення законів давно не бентежить чиновників. Що може стримувати владу від названого кроку? Мабуть, нічого.

Обвал курсу до 9 грн за дол. ставить хрест не тільки на прем’єрстві Арбузова, а й на другому президентському терміні Януковича. Вони обидва стоять перед вибором: дозволити курсу обвалитися до 10-12 грн за дол. чи ввести мораторій? Не виключено, що вони оберуть другий варіант, позаяк отримати валютні позики і поповнити резерви НБУ в найближчі місяці їм навряд чи вдасться.