Маневицький медичний заклад — єдиний в Україні надає послуги з опалення селищних багатоповерхівок - пише газета «Волинь-Нова».
Першими на Волині запроваджувати енергоощадні технології почали у Маневицькому районі, коли ще головою райдержадміністрації тут був відомий господарник Леонтій Кричкевич. У той час чимало бюджетних закладів у поліському краї опалювали вугіллям, але різке зростання цін змусило владу шукати альтернативні енергоносії. Спершу старі котли на сучасніші починали замінювати у Маневицькій центральній районній лікарні
Цікаво, що тоді в котельні медичного закладу встановили експериментальний зразок житомирської фірми «Крігер», який значився під №1. Виробництво цих котлів тільки розпочалося, і волиняни стали першими замовниками. Опалювальний прилад працював на місцевій сировині, що дало можливість зекономити чимало коштів. Він обігрівав кілька лікарняних корпусів площею понад вісім тисяч квадратних метрів.
— Раніше ми спалювали 1500—1700 тонн вугілля за сезон. Затрати на купівлю неймовірні, тому й відмовилися від нього. У твердопаливному котлі стали використовувати брикети, торфокрихту і тирсу, яку діставали безкоштовно, – розповідає головний лікар Андрій Гетманчук. – Відтак опалення обходилося дешево. Досить легко порахувати: тільки одна тонна брикету з доставкою коштує 485 гривень, а за добу спалювали його 6—7 тонн.
Цього сезону тут зробили ще один крок в енергозбереженні – замінили котли, які вже застаріли технічно та технологічно, бо їх експлуатували 12 років. Встановили сучасніші — «Кальвіс», у яких використовують відходи деревини – щепу. За словами керівника, вона прекрасно горить, таким чином добре обігрівають всі лікарняні корпуси та й економія очевидна. Це паливо значно дешевше — коштує 90 гривень за кубічний метр. У сильні морози спалюють його 15 — 20 кубічних метрів. Щоправда, бідкається головний лікар, сировина не завжди відповідає технологічним нормативам, бо має 40 відсотків вологості. Наступного сезону будуть шукати спосіб, як її підсушити. Раніше відходи деревообробки брали у Маневицькому держлісгоспі, а тепер їх купують у приватного підприємства.
     Як зазначив Андрій Гетманчук, лікарняна котельня опалює ще й три багатоквартирних житлових будинки загальною площею понад 4,5 тисячі квадратних метрів. Теплотрасу до них прокладали більш як 20 років тому. Її довжина — понад 700 метрів, тому втрати тепла досить значні. Щоб вирішити проблему, на думку головного лікаря, необхідно багатоповерхівки під’єднати до окремої котельні, що знаходиться за 300 метрів. Ці роботи слід виконати за державні кошти.
— Коли стали виробляти ліцензію на подачу тепла, в Києві сказали, що наша лікарня — єдина в Україні, яка надає такі послуги, – продовжує Андрій Гетманчук. — Споживачі заборгували нам за цю послугу вже понад 40 тисяч гривень. Вони спершу розраховуються з комунгоспом згідно з договором. А лише після цього він повертає нам кошти, затрачені на обігрів будинків. Виходить замкнуте коло, в результаті якого ми потерпаємо. Бо якби не треба було опалювати багатоповерхівки, на обігрів лікарні вистачило б одного котла замість двох, які працюють зараз.