Засідання громадської ради при ковельському міському голові останніх півгодини відбувалося без самого градоначальника.Про це повідомляє Інформаційне агенство Волинські новини.

 Залишалося розглянути ще якихось два питання порядку денного – про майбутнє поруйнованого часом і безгосподарністю стадіону «Локомотив» та перспективи будівництва сміттєпереробного заводу, коли мер Олег Кіндер заявив, що буде дякувати присутнім, через потребу їхати до Луцька на урочистості з нагоди 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Але перед тим, як піти, він виголосив п’ятихвилинну своєрідну «проповідь». Передусім, як водиться, «дісталося» журналістам.

«Я такий маленький приклад наведу. Пам’ятаєте, коли у мене згоріла хата. Я приїхав, то полум’я – вище дев’яти поверхів. Багато пожежників, міліції. Багато поглядєть було там, дуже багато людей – це четверта ночі. Я, повірте, можу поклястися, перехрестився, що всі живі, бо мав через неділю переселятися. Питання, що там був підпал, це стопроцентно, і все інше. Помінялася влада, зараз будемо повертатися десь на круги своя. Але не за те тема. От уявляєте мене емоційно? На другий день один з центральних засобів масової інформації мені телефонує і задає питання, від якого я був у шоці. Каже: «Олег Олексійович, таке-таке видання, скажіть, будь ласка, а як ви себе почуваєте?» Ну, ви знаєте!? Я думав, що буде продовження. Кажу: «Не зрозумів» – «Ну, от як ви себе почуваєте?» Говорю: «А ви квартиру маєте, чи у будинку живете?» – «У квартирі». Кажу: «Підіть, спаліть свою квартиру, а потім я вас спитаю, як ви себе почуваєте?» Розумієте, що? Фактично є межа, яку я прошу вас всіх не падати нижче неї», – сказав Олег Кіндер.

Потім ковельський мер сумбурно перейшов до резонансної публікації «Народні гроші йдуть за вітром? Чи заради нових чиновницьких «коліс» гинули люди на Майдані?» в опозиційній газеті «Ковель сьогодні», де йшлося, з-поміж іншого, про зв’язок його старшого сина – Олега Кіндера-молодшого – до приватної фірми, яка свого часу займалася «вимиванням» державних коштів. Журналістське розслідування викликало дуже бурхливу реакцію в очільників міста.

«Є межа, коли ті люди, які пішли на той світ, то за них або взагалі не говорять, або говорять тільки добре в частині спекулювання тими людьми. Тому що я свою думку в емоціях висловив. Але це є мораль будь-якої людини. І друга межа – це рідних. Тому що, коли я сказав на сесії, особливо багато хто там сміявся, коли там деякі речі читав. Це коли там затронули мого сина. Я ще раз повторююсь: є межа, через яку, в мене є прохання, – не переступайте! Є людські відносини. Подобаються вони мені, чи не подобаються, тобто погані дороги, чи я машину купив – абсолютно це є нормально. Це є н-о-р-м-а-л-ь-н-о! Так же само і від мене нормально це воспрєнімайте. Але ми не мусимо в житті переступити межі. Це те, що є святе в нас, у кожного, бо ті люди, які переступили межу – вони заслуговують на все остальне, таке ж саме. Розумієте про що мова йде?» – мовив Олег Кіндер.

Потім мер перейшов до виборів, згадавши колишнього голову облдержадміністраці Бориса Клімчука.

«Із-за чого я сьогодні говорю, бо там хтось починає говорити: ось ви, як міський голова, будете балотуватися. Мені неодноразово Клімчук це задавав питання, але не у форматі питання: «Ти ж давай, щось роби на наступний термін, щоб Ковель хоч мав якогось одного мера толкового». Так він сказав. Ну, мені було смішно. Я кажу: «Так ви ж мене постійно критикуєте. Я ж тоже – безтолковий, як всі попередники мої». А потім кажу: «А можна вам задам запитання? А хто вам сказав, що я буду балотуватися? Хто вам таке сказав?» Він: «Як? Я не зрозумів» – «Ну, я вам таке говорив? Хто таке говорив? Мене ви питали? У мене є бажання балотуватися, чи що?» Коли в мене була «любов» у лапках з Клімчуком, я ж тоді говорив: «Борис Петрович, не потрібно так робити. Якщо є факти, і є конкретика – я готов це воспрінімать. Ну, а просто поливати брудом – не потрібно це робити, це принижує в першу чергу вас». Але це на совісті кожного, хто цим займається», – ділився спогадами Олег Кіндер.

А наостанок ковельський мер застеріг всіх присутніх, але, напевно, в першу чергу – журналістів: «Не можна переступати через межу наших покійників – чи це друзі, чи це хто. І не можна переступати через межу сім’ї. Це те – перша і друга річ, де є святе в кожної людини».

Чи не дисонують ці слова ковельського градоначальника з вимогами Майдану, кращі представники якого поклали життя на вівтар народної перемоги, аби позбутися в Україні такого ганебного явища, як «сімейно-владні» бізнес-імперії: не лише «януковицькі» за походженням, та й за партійністю – не лише «регіональні»?..

Варто зауважити, що за весь час перебування на посаді ковельського міського голови (від жовтня 2010-го по березень 2014 року) Олег Кіндер спромігся провести для журналістів лише одну-єдину (!!!) прес-конференцію, але й вона закінчилася скандалом. Та й єдиний за весь цей час щорічний (!) звіт міського голови перед громадою, теж завершився втечею від людей.