Сім років тому в Ковельській загальноосвітній школі №8 наважились інтегрувати дітей з особливими потребами в щоденний навчальний процес. Досвід інклюзивної освіти педагоги запозичили у своїх колег з міст-партнерів Ковеля. Усі тривоги вчителів та батьків розвіяли надія та віра в успіх. І, звичайно ж, самі ж діти. Саме вони надихали дорослих змінювати ціннісні орієнтири шкільної освіти, - повідомляє «Телевізійний центр Ковель».

Коротка розмова з друзями на перерві - і Максим поспішає на урок. Його портрет - серед кращих спортсменів школи. А медалі на грудях хлопця — відзнаки за перемогу не лише на спортивних змаганнях з плавання, а й над собою.
Таких як Максим — дітей з особливими потребами — у цій звичайній ковельській школі 16. І ніхто з них не почувається в шкільному колективі зайвим. Замкнутим у собі. Тим більше - чужим.
Сім років тому, коли в школі №8 спробували інтегрувати дітей з особливостями розвитку в загальноосвітній процес, ковельчани були піонерами інклюзивної освіти на Волині. Класний керівник Людмила Василюк каже: побоювання, які були, розвіяли надія та віра в успіх. І самі діти. Їхня щирість, дружба і безпосередність.
Окрім психології, змінилася й інфраструктура школи. З'явилися пандуси. Переобладнали кабінети та класи. Створили належні санітарні умови.
Сьогодні перед піонерами інклюзивної освіти в Ковелі гостро постала проблема квадратних метрів. У школі бракує навчальних кабінетів на першому поверсі. Саме тут мають навчатися як діти з особливими освітніми потребами, так і першокласники.
Досвід інклюзивної освіти педагоги школи запозичили у своїх колег з міст-партнерів Ковеля. Сьогодні вони самі є прикладом для наслідування. А посмішка на обличчях дітей — найвища нагорода всім, хто повірив в успішність такого проекту.