Самооборона оперативно відреагувала на витівки стрільця, про якого розповідалося в суботу. Пише газета Волинь-Нова.

Через декілька годин після виходу у світ матеріалу «Невже в центрі Луцька засів снайпер?» до автора статті зателефонував заступник начальника штабу волинської Самооборони Богдан Климчук і повідомив, що в голуба стріляли з пневматичної зброї, яка належить члену громадської організації «Молодіжний Майдан». Наразі з хлопцями проведена серйозна профілактична бесіда. Богдан також запевнив, що Самооборона не має жодного відношення ні до згаданої молодіжної організації, ні до вагончика, що стоїть біля сцени Євромайдану. В зв’язку з цим він висловив деякі претензії до автора матеріалу, мовляв, своєю заявою про те, що на вагончику висить напис «Самооборона», я підриваю довіру до організації, і в нього є всі підстави звернутись до суду.
«Визнаю, що згаданий у матеріалі напис «Самооборона» на аркуші паперу, який все-таки висів у той час на вагончику, можливо, справді зашкодив іміджу цієї організації. Розумію стурбованість Богдана, який каже, що з’являється багато шахраїв–самозванців, які від імені Самооборони вчиняють правопорушення і тим дискредитують її. Передаю читачам його прохання у випадку найменшого сумніву з приводу того, що мають справу із Самообороною, телефонувати на цілодобовий номер штабу 067 110 05 77. І все одно переконаний, що про факт необхідно було писати, адже через постріл могли постраждати діти.
Для мене, як і для багатьох читачів газети, Євромайдан на Театральній площі перш за все асоціюється з борцями проти режиму Януковича: «Правим сектором», Автомайданом, Самообороною. Зараз ці організації взялися забезпечувати порядок та спокій у місті, а тому, як на мене, мають безпосереднє відношення до всіх вагончиків, пострілів, бійок. Якби зараз повноцінно працювала міліція, з претензіями чи за допомогою звертався б до неї. Звісно, можна було б не розголошувати згаданий факт через газету, а повідомити лише Самообороні. Але ж випадок стався на очах у громадян та представників інших організацій. Що би вони сказали про замовчування?
Як журналіст залишаю за собою право, передбачене Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», доводити до відома жителів області всі суспільно значимі події та факти. До речі, саме з цієї причини відмовився бути членом Комітету громадської люстрації, куди мене запрошували. Вважаю, що журналіст повинен оприлюднювати інформацію, а не ходити і скаржитись на правопорушників.
Щодо позову до суду — до цього мені не звикати. Подібні погрози при диктаторській владі звучали майже після кожної критичної публікації. Міліція лякала мене, коли розповів про схему штучного покращення показників відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Керівник слідчого ізолятора — коли я повідав правду про роботу їхньої установи. А ще чув погрози від кредитних та рієлторських шахраїв, від судді, яка після критичного матеріалу запевнила, що матиму проблеми з адвокатською діяльністю тощо.
Дивує лише, що Самооборона, яка представлена в Комітеті громадської люстрації, має намір також звернутись за справедливістю до суду — органу, який сама збирається піддати люстрації. Можливо, варто все-таки спершу дочекатись втілення судами на практиці принципу верховенства права, а тоді вже подавати позов?.. Зі свого боку як редактор відділу журналістських розслідувань я готовий допомагати висвітлювати корупційні схеми, пов’язані з посадовими особами виконавчої, судової та правоохоронної системи. І не тільки щодо них», - пише журналіст газети Волинь-Нова.