Федералізація. Цей термін дедалі частіше звучить в українському політичному житті.

Якою бути Україні - говорили з першого року незалежності. Однак поки дискусії тривали про федерацію чи унітарний устрій – держава жила за принципами радянської України – єдиної, з центром у Києві. Пишуть Факти.

Конституція 96-го року зберегла такий державний устрій. Останнім часом до питання федералізації почала повертатися Партія регіонів. Мовляв, індустріальний Схід годує Захід і хоче говорити російською.

Нині цю ідею, вже як ультиматум, висуває Росія – як умову відновлення діалогу з новою українською владою. Водночас те, що у країні існують регіональні відмінності, не означає, що потрібна саме федерація.

Доволі різні за своїм складом Франція та особливо Італія, площею з Україну. Там на Півночі та Півдні говорять різними мовами, однак вони – унітарні.

Колишній віце-прем’єр, який опікувався адміністративною реформою в Україні, Роман Безсмертний впевнений – нам потрібна не федералізація, а передача повноважень місцевому самоврядуванню.

«Чому заговорили про федералізацію? Бо все фінансується з Києва, а так не може бути. Нинішнього київського імператора замінять на регіонального», - каже Безсмертний.

В Україні гроші збирають з регіонів, передають у центр, і вже до Києва їдуть представники областей просити коштів для потреб місцевих громад. Це несправедливо і навіть принизливо.

Світовий досвід останніх років показує - замість того, щоб усе вирішувати у столиці, повноваження передають на місця. Школи, лікарні, ремонт будівель і доріг – усе це краще планувати в регіонах, ніж у центрі.

«Це означає, що федеративні держави еволюціонують у сторону регіоналізації, і централізовані унітарні держави теж еволюціонують у ту саму сторону», - пояснює директор Інституту виборчого права Юрій Ключковський.

Більшість світових федерацій склалися історично. США – це 52 штати, які в різні роки входили в країну. Вашингтон відповідає за зовнішню політику і фінанси. Кожен штат має свою юридичну систему та навіть кримінальні закони.

Так само поліція кожного штату підпорядковується саме мешканцям цього регіону. Американці платять у бюджет країни податок з доходів, а от кожний штат має свої збори, зокрема, на нерухомість, які можуть відрізнятися у регіонах.

Німеччину в єдину країну об’єднав у XIX столітті канцлер Бісмарк – із численних князівств і міст. Але регіональні відмінності тут чималі, тому у ХХ столітті держава складається з федеративних земель із сильними повноваженнями.

Однак у Німеччині заведено домовлятися - регіони зі столицею щороку визначають, яка частина федеральних податків піде в центр, а яка залишиться. А вже Берлін допомагає біднішим землям дотаціями.Самоорганізація – без команди згори – така характеристика німців, зокрема, в освіті.

«Якщо б не було узгодженості, то сьогодні дитина вчиться по баварській шкільній програмі, а приїжджає в Тюрінгію – а там взагалі щось інше. Щоб цього не відбувалося, є певне узгодження, певні стандарти, про які домовляються в добровільному режимі. Немає якогось органу зверху, який примушує», - керівник представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні Кирил Савін. 

Тому зміна державного устрою України – шлях до розколу держави, вважає Юрій Ключковський.

«Регіональне самоврядування – так, але політична автономія – ні. Федералізм – пастка, куди нас тягнуть, щоб розчленувати Українську державу, розколоти на частини і поглинути», - переконаний експерт.

Вміння домовлятися і чути один одного – неодмінна умова для успішності будь-якої держави, незважаючи на державний устрій.

Відео можна подивитись тут : http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1508700