Триває процес розподілу посад у Волинській області. Одним з цікавих місць є митниця. Повідомляє ТРК «Аверс».

При попередній владі митниця була віддана в управління комуністам і стала основним джерелом наповнення партійної каси. Як тільки виникали загрози відсторонення їх від цього джерела вони переставали синхронно голосувати з регіоналами, і навпаки. 

Варто згадати процес голосування за відміну пенсійної реформи. Очолював митну службу комуніст Ігор Калєтнік і призначав на вигідні посади близьких людей. Про родичів Калєтніка відкрито заговорили після революційних подій. Начальник Чопської митниці Сергій Харченко, якого місцеві прив’язали до стовпа ганьби, не тільки розповів про системні передачі хабарів до Києва, а й зізнався, що отримав посаду завдяки родинним зв’язкам. 

Волинь теж стала частиною корупційної схеми. На ключові пости Ягодинської митниці були призначені близькі родичі, друзі, куми, або інші наближені особи до родини вінницького комуніста. 

Любов Семенівна Єленич (Мрочко)- перший заступник начальника Ягодинської митниці, рідна сестра дружини Калєтніка, Валерій Мрочко - заступник одного з начальників відділу- старшого зміни Ягодинської митниці, племінник жінки Калєтніка Антоніни. Вікторія Лівінська (Мрочко) - інспектор Ягодинської митниці, племінниця Антоніни Калєтнік. Василь Сокиринський - заступник начальника митного посту Ягодин за інформацією деяких джерел теж має родинні зв’язки з Ігорем Калетником. Олександр Оникійчук- начальник митного посту Устилуг, хірург за освітою. За деякою інформацією-однокласник Калєтніка. 

Наталія Мостова - начальник відділу кадрового забезпечення та з питань запобіганню корупції, за данними видання «ВолиньPost» теж родичка сім’ї Калєтніків. Геннадій Федик-начальник Ягодинської митниці у 2010-2012-му роках односельчанин та кум Ігоря Калєтніка. 

Аналогічна ситуація і по інших митницях України. Така схема роботи дозволяла, за оцінкою експертів, керівництву отримувати мільйони доларів готівкою. Нічого не змінилось на Ягодинській митниці зі звільненням Федика і призначенням Романа Микитюка, той вірно продовжував служити створеній Калєтніком системі, аж поки, як кажуть злі язики, не попався з чемоданчиком в період поглинання митниці міністерством доходів і зборів. Але втрутився губернатор Борис Клімчук, негоже було кидати напризволяще щойно обраного депутата обласної ради від регіональної більшості. 

Микитюку не в перший раз розлучатися з посадами на митниці і проміжки між черговими посадами він успішно заповнював плідною роботою в структурах Континіуму - Єремеєва та Івахіва. 

Хто ж очолить волинські митниці після революції? Претендентів хоч відбавляй, переважно люди, які вже були в схемі. Кучман, Середа, Ярмольський, Денисенко і все той же Микитюк. Свіжа персона - депутат обласної ради Сергій Слабенко. Кандидатура більш політична, ніж технічна. Досі митного досвіду у Слабенка не було, зате він був одним з акціонерів згадуваного Континіуму. Ймовірно, його власники Єремєєв та Івахів не проти встановити контроль над митницею. Щоправда, обласна та центральна влада вже не та. А від її позиції залежить погодження кандидатів. 

Якщо на фахові посади вирішать призначати політично незаангажованих професіоналів, є шанс що митниця перестане бути бізнес-підприємством із наповнення чиєїсь партійної чи олігархічної каси. Пересвідчитись у цьому завжди можна у підприємців, котрі щоразу змушені сплачувати мзду за свій нехитрий товар.