Попереджений – значить, озброєний. Про плани захоплення росіянами Криму вітчизняні спецслужби, найімовірніше, знали давно, але висновків не робили. 2008 рік – штабні навчання організації «Братство». Про це пишуть Факти.

Обговорюють план нападу на Крим. Він ідентичний анексії автономії 2014-ого. Учасник тих штабних навчань Олексій Арестович каже – про такий варіант російської агресії він здогадався ще десять років тому, коли працював у головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. Підґрунтя для цього давали спроби росіян закріпити в Криму Юрія Мешкова та конфлікт навколо коси Тузла.

 «Якщо вдирається РФ зі знаками розрізнення то це війна офіційна. Коли невідомі без знаків розрізнення, ми їх називаємо самообороною - воювати з власними громадянами, якщо це самооборона? У армії є принциповий бар'єр. Вона не може застосовувати зброю по своєму населенню в принципі ні психологічно, ні законодавчо. І на це йде розрахунок. Що військові зайдуть в ступор», - каже співробітник головного управління розвідки Міністерства оборони України у 1999-2005  роках Олексій Арестович. Росія подала захоплення Криму як внутрішньо громадянський конфлікт – як це робилось останніми роками і в інших країнах колишнього СРСР. Свої ідеї Арестович відніс керівникам, каже – вони його не почули. «Реакція була більш ніж адекватною. Вони сказали - не треба цієї фігнею займатися, давайте займатися економікою», - говорить Олексій Арестович. Те, що воєнна агресія на порозі – зрозумів остаточно торік у листопаді й генерал-майор Ігор Воронченко, якого 4 дні росіяни тримали в полоні у Криму.

«Були оперативні відомості про передачу нібито для прикриття олімпіади передачі в оперативне підпорядкування південному округу чотирьох новостворених бригад», - каже заступник командувача ВМС України з берегової оборони, начальник управління ВСУ України берегової охорони Ігор Воронченко. На штабних навчаннях у січні військові розглянули 5 варіантів агресії, один з яких спрацював. У перші години Воронченко пропонував перекрити повітряний простір, море, перешийок та переправи, але його теж не почули в Києві. «Техніка стояла практично в колонах. Потім отримав команду від Березовського покласти зброю на склад», - розповідає Ігор Воронченко. Натомість у Сімферополі та Феодосії наші військові бачили облаштовані снайперські точки, їм відрізали зв'язок. Мовчанню Києва в розпал нарощування російських військ у Криму намагаються знайти пояснення.  Очевидно, нова влада чекала допомоги Заходу  і сама нічого не чинила. Про агресію в Криму українську владу вже багато років попереджали й експерти. «Загроза Росії в жодній доктрині, в жодній стратегії не розглядалася серйозно як потенційна загроза. Що давало підстави до цього серйозно ставитися - це дії Росії», - каже директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Окрім Тузли 2007 року Росія вийшла з договору про звичайні озброєння у Європі і могла безконтрольно переміщувати військових. Одночасно українські збройні сили розвалювались, ними навіть керували міністри-громадяни Росії - Дмитро Саламатін та Павло Лебедєв.

«Судячи з того, який сценарій розгортався з 2010 по 2013 рік в силовому секторі в секторі безпеки, можна зробити висновок про те, що це був синхронізований підхід синхронізований сценарій з української і з російської сторони. Я маю на увазі сценарій розвалу сектору безпеки. Особливо спецслужб, збройних сил, силових підрозділів міліції», - каже директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Крим, а нині й схід України довели, як дорого коштує нехтування плануванням у військовій справі. А тепер сепаратистські настрої перекидаються і на південь України. Адже захопивши і його, росіяни повністю контролюватимуть Чорне море та Молдову.  А Україна може перетворитися на маленьку слабку частинку колись потужної держави.

ВІДЕО МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ ТУТ