Мешканцям двоповерхового будинку на вулиці Данила Галицького, 17 А років десять тому дуже не пощастило: у них з’явилися «прекрасні» сусіди.  Два тижні назад вони ледь не спалили двоповерховий багатоквартирник. На щастя, люди перебували вдома і пожежу помітили вчасно. Вогонь загасили, квартири врятували, навіть побутова техніка залишилася справною. Про це повідомив сайт Місто Вечірнє. 
Сімейне життя тхнуло нудьгою, вимагало постійної відповідальності й безнадійно блякло перед яскравими барвами вільного існування. Братам Андріюкам «кайдани» родинних обов’язків обридли швидко, чоловіки піднімали собі настрій за чаркою. Оковита з’являлася на столі все частіше, потім – кожного дня і врешті здобула абсолютну перемогу в протистоянні між спокійним сімейним життям та хмільною безтурботністю. Після розлучення брати повернулися у квартиру, залишену батьками їм у спадок. Із  ними переїхала й надійно осіла на новому місці їхня вірна подруга-горілка. Тепер вони були разом постійно, навіть на мить не розлучаючись. Пияки вживали тихо, нікому не заважали, однак, виявляється, такий вид безцільного існування має багато прихильників. У квартиру почали приходити нові «друзі», їх ставало дедалі більше. Сусіди кажуть, що за добу до братів «заглядають на вогник» з півсотні п’яничок.
Збільшуючись у масштабах, постійні посиденьки вже не поміщалися в стінах помешкання, а від цього почали страждати жителі довкола. В їхні двері будь-якої нічної години лунає настирливий грюкіт – це заброди, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп’яніння, плутають «блат-хату» з іншими помешканнями або часто їм чиїсь двері ввижаються виходом з під’їзду. Анітрохи не соромляться горе-пияки справляти нужду під чужими квартирами. В їхній-бо давно перекрили водопостачання за величезні борги, тому вдома вони стараються не гадити, а от сусідам – можна. Щоправда, не опираються, коли чийсь грізний чоловік дасть ляща й змусить прибрати власною курткою шкідника. Прибирають.
Брати безробітні, горілка в дім тече рікою з рук таких же компаньйонів. З оплатою комунальних послуг складніше:  грошей не приносить ніхто, тому й мають 8 тисяч боргу за тепло, воду перекрили раніше, що порадувало сусідів знизу. Тепер їх не лякає можливість знову побачити на своїх стінах у ванній кімнаті брудні патьоки забитої каналізації зверху. Але брати досі користуються газом, взимку вони запалювали конфорки й засинали, п’яні, без відчуттів. А це серйозний ризик одного разу висадити житло в повітря. Два тижні тому через велику заборгованість квартиру відключили від електрики. Вживання алкоголю у цілковитій темряві пиякам не здалося романтичним, і через декілька днів, добряче хильнувши для «осяяння свідомості», брати відкрили електрощиток для самовільного підключення до мережі. Спроба завершилася потужним вибухом і пожежею. Наляканий «електрик» втік, а сусіди дякували Богу, що суботній вечір проводили вдома, тому вогонь вчасно помітили й загасили. Щоправда, на другому поверсі мусили решту вихідних провести без світла.
На диво, братів довгий час шкодували: мовляв, заблудили їхні душеньки темними життєвими стежками, через те терпіли їхні гулянки, допоки хмільне вчадіння організаторів почало виплескуватися на увесь будинок. Люди мають серйозні підстави боятися, щоб їхні квартири не обікрали, а двері не винесли з рамою. Страх за власне майно змусив звернутися по допомогу до влади. Але їхній окружний депутат Анатолій Верко на прохання виборців хоч якось приструнити пияків ніяк не відреагував, зігнорувала скаргу і міська влада. Міліціонери, які майже через день приїздять на виклик, мріють, аби алкоголіки самоліквідувалися, бо можуть карати пияків у межах закону, а це завжди адміністративна відповідальність. Тоді як влада могла б вжити більш впливових дій, адже злощасна квартира не приватизована і брати мають  величезні комунальні борги. Електропостачання мешканцям відновили майстри ЖЕКу, однак перший заступник міського голови Микола Веремчук попередив: якщо постраждала побутова техніка, її вартість відшкодовувати бюджетним коштом не будуть, та порадив людям звертатися до суду. 
Чим допоможе суд в даній ситуації, сказати важко, адже брати відшкодовувати нічого не будуть, бо грошей нема навіть, аби самим купити «горюче пійло». Занапащені долі дарма шкодувати – вони зробили свій вибір. Співчувати треба людям, які живуть поруч. Вони щодня повертаються додому смердючими, оббльованими сходами. Біді можуть зарадити міські очільники.