Епатажний та скандальний Сергій Звєрєв завжди в центрі уваги. Навіть коли він був просто гуру перукарського мистецтва, про нього багато говорили та пліткували. „Зірка в шоцi” досі не втратила професійної форми, але вже не так активно позиціонує себе в цій ролі. Наразі йому цікавіша роль шоу-мена, у повному сенсі цього слова. 

Він навчився заробляти гроші не лише на своїй першій професії, але і на своєму, мабуть, створеному власноруч, епатажному образі. Його божевільні побутові та технічні райдери вводять в легкий шок навіть досвідчених організаторів масових заходів. Тепер він і ведучий, і співак, і, як з'ясувалося, письменник. Поспілкуватися з багатогранною „зіркою” нам вдалося під час міжнародного конкурсу краси „Пані України”, що проходив у Донецьку, який сам Сергій Звєрєв і вів зі сцени.  

- Сергій, Вас часто запрошують на конкурси краси. І до кого Ви себе можете зарахувати – до розумних чи красивих?
- Боже! (здивовано дивиться на всі боки) Зірка в шоці! Ну, не можна ж бути і розумним, і красивим. Потрібно окремо все. Так, мене часто запрошують на всякого роду конкурси краси і у мене є такий „лох-стандарт” текст, який зазвичай я кажу на адресу співведучої. Взагалі, у мене зазвичай буває два варіанти: дві „сосущіє совєдущіє” або одна красива. А тепер найзухваліше запитання. Відповідаю відверто.  

- Хтось з донеччан встиг до вас звернутися за порадою як до стиліста? 
- Ніхто не встиг, тому що тільки що з ліжка (сміх в залі). Зірку привезли, з трапа літака вивантажили в VIP –зону. Тому я ще нікому нічого не дав. Ну, а взагалі у мене були пропозиції. Дзвонили. Я тільки лише задрімав у готелі. Чую, дзвінок. І дівчина таким писклявим голосом: „Не хочете сексу?”. Отже все попереду.  

- А що для Вас любов? 
- Ну, любов різна може бути. Ось річ у тому, що у мене книга вийшла. Не знаю, напевно, у вас у продажу її ще немає. І там я якраз все розповідаю. Зазвичай раніше мені весь час ставили запитання – „А що таке мода? Що таке стиль?”. Приїжджаєш в якесь мало-мальське містечко і там обов'язково яка-небудь розумна журналістка ставить це запитання. А зараз перемкнулися на „Що таке любов?”. Річ у тому, що я ніколи не вів „Азбуку сексу” або щось подібне. Якось все це повз мене проходило. У мене ж весь мозок в красу пішов.  

- Ну, а як же пісня „Заради тебе”? Для кого вона?  
- А що, дуже розумна пісня? Річ у тому, що там приспів чотири рази.  

- Вона ж комусь присвячена?  
- Ну, вона присвячена... комусь... Кому автор її присвятив. Якийсь трансвестит з вищипаними бровами приніс мене пісню. Я весь в шоці! Це було в Юрмалі. І я сказав, що запропоную цю пісню або Філіпу Кіркорову, або Миколі Баскову, тому що там не моя тональність взагалі. А він сказав, що приїде і мене навчить. Ось він приїхав до Москви, я записав. І запис йшов, по-моєму, чотири години. Тоді я думав, що записати я її записав, а чи зможу співати в концертних програмах. Виявилось, що зможу. Тому що, виявляється, з практикою „виспівуєшся”. В принципі, я думав, що заспіваю одну пісню „Алла” і на цьому „До побачення”. 

Задумано було так, що доки Алла пудрить носик, міняє плаття, я співаю одну пісню. Але саме пісня „Ради тебе” вирішила, що записуватиму альбом. Для нього Ігор Крутой подарував мені пісню „Я люблю тебе до сліз”. Хоча чомусь всі думають, що я пою „Я люблю СЕБЕ до сліз” (сміх в залі). Але пісні я все-таки дав друге дихання. Я співаю і інші пісні. Їх вже близько п’ятдесяти. Ось недавно записав просто бомбу! Скоро, до речі, завтра, в Донецьку, і відбудеться її презентація.  

- Повертаючись до питання про любов. Адже це складне, важке відчуття. Ось приходь чоловік, бере твоє серце і розбиває його об підлогу.  
- Чого це? А гроші вперед!  

- А якщо все по справжньому? 
- Все одно, гроші вперед і викинути його з вікна.  

- Ви хочете сказати, що росіяни придумали любов, щоб не платити гроші?  
- Як це росіяни придумали? Я знаю, що татаро-монголі і їх Іго просто „на халяву” всіх „отимєло”.  

- Те-то у Вас такі східні очі.  
- У мене нереально сексуальні очі. Між іншим, я дуже добре цілуюся.  

- А що у Вас найсексуальніше?  
- І куди мені подітися, у мене все саме–саме. 

- А чому ви в усіх інтерв'ю говорите про те, що втрачаєте стрінги із стразами. Це що найкоштовніша річ вашого гардеробу?  
- Річ у тому, що є, умовно кажучи, образ „зірки”, яка в шоці. І мається на увазі, що „зірка” вічно все втрачає. Самі розумієте, постільний режим часто.

- А що ви цінуєте більш всього в жінках?  
- Ну, всі звичайно думають, що я скажу, що жінка має бути білявкою з великими очима (жестом демонструє округлість бюсту), щоб у неї там все в розум пішло. Річ у тому, що все залежить від ситуації, від настрою, від пори року, місця. Я ось, наприклад, раніше не „врубався” у Софі Лорен. В молодості, я пам'ятаю, всі навколо говорили, яка вона гарна. Я дитиною був, але усі обговорювали, що вона, ну просто нереальної краси. А що красивого? Я дивився, коли мені було мало років: там такий ніс, в профіль знімати не можна. Тобто, спочатку входить ніс, потім цицьки, потім все інше. Тобто, я красу довго не знаходив. А ось після армії... Я б її просто бідненьку... до дір дотер би. Розумієте? Як вона мені подобалася! Кінець світу! Потім був час, коли блондинки мене дратували. Дуже довго, прямо мозок на виніс. Потім я якось проникся. Причому, чим більш дурна, тим крутіше. Проблем жодних. Потім я по рудим пішов. Мабуть, такий напрямок мені муза дала.  

- Напевно, Алла Пугачова?  
- Ну, вже точно не Філіп Кіркоров. 

- Та всяке можу бути, все так швидко змінюється...  
- Зірка в шоці!.. Змінюється як рукавички?... Я, може, і виглядаю дуже легковажно, а насправді потрібно довго залицятися.  

- За вами?
- А за ким? (здивовано). Я не можу!  

- Ну, а з жінками? Як ви залицяєтесь до жінок? 
- Я спочатку можу не зрозуміти, що це вона. Наприклад, коли йду на тусовку, зі всіх красунь моя буде сама вівця. Це у мене як „закон підлоти”. І ця красива, і ця. Ну, що не вівця, то моя. А потім я зрозумів, що все те, що мені подобається, вже давно заміжнє. Знаєш, як в тій пісні: „Ну, ось все, ти заміжня тепер”.  

- А правда, що Вас запрошують до Італії, вести там якусь телепередачу? 
- Ой, все-то ви прочитали. Так, є пропозиція до Мілану поїхати. Мене помітили, коли я приїжджав туди працювати в області моди. Один продюсер мене побачив, коли я гуляв по вулицях Мілану. Може, я виглядав досить яскраво, як модель. Ну, там правильні люди живуть. Ось він мені і запропонував попрацювати на телебаченні. При тому, що у мене абсолютно немає знання іноземних мов. Я володію лише трохи російською. Він мені сказав, що мені володіти взагалі нічим не треба, лише показуватися на телеекрані. Навіть були проби. Вони пройшли дуже швидко, тому що явно талант на обличчі (вказує на себе), який ракурс не візьми. 

- Банальне запитання. Чи є у Вас мрія?
- Так, запитання дуже банальне. Мрія – це взагалі те, що ніколи не може здійснитися. Але я міг би відверто відповісти, що мрію про те, щоб ніколи не було війни, щоб не було дитячих будинків.  
Ольга ЯЦИК з Донецьку спеціально для „Під прицілом”