На Волині повальні банкрутства фірм групи Континіум». Не встигають у господарському суді ліквідувати одну структуру як на її місце ланцюжком стає інша. Причому юрособи виставляють одна одній мільйонні фінансові претензії. Економісти кажуть, що таким чином олігархи відбивають ПДВ, приховують афери з держзакупівлями і уникають сплати податків. Нагадаємо, фактичними власниками корпорації « Континіум» є два волинських нардепи Ігор Єремеєв та Степан Івахів. Про це інформує ТРК «Аверс».

Юристи Континіуму тепер у господарський суд ходять як на роботу. Мало не щодня тут слухають як терпить фіаско котрась з фірм цієї групи. І ніхто не ставить під сумнів чи дійсно усе так кепсько з бізнесом у депутатів. Документи до банкрутства підготовлені відповідно до закону, а папір, як гласить народна мудрість, стерпить усе. Феміда ознак прихованого банкрутства вперто не бачить і журналістам коментує не вельми охоче, так би мовити, не на камеру. 

Суддя за кадром Віталій Войціховський розповів: «Тут я взагалі, чесно кажучи, іде на слуху Континіум, Єремеєв, Івахів… Прослідкувати чому вони банкрутують я не можу. Фіктивного банкрутства немає,  доведення до банкрутства немає… Що саме цікаво, якби ще були якісь заборгованості перед фондами, а це заробітну плату сплачують і нещасні випадки оплачують, податки сплачують…».
 
Суддя господарського суду Віталій Войціховський нині слухає справу про банкрутство ТзОВ «Нафто-кредит-інвест». Це не перша справа про банкрутство дочірніх структур Континіуму, яку успішно дослухав до завершення і ліквідації цей служитель феміди. А ще скільки таких справ на черзі. До прикладу ТзОВ «Нафто-кредит-інвест» банкрутує за позовом ТзОВ «Нафто-ойл-торг». Товариство зі статутним фондом в 1 тисячу гривень виставило претензії «Нафто-кредит-інвесту» аж на 65 мільйонів. Звідки такі гроші, коли й у самого боржника статутний фонд заледве перевищив 23 тисячі? Це нікого не бентежить. 

Ще один кредитор ТзОВ «Тірас- Арс» виставив вимоги 13 мільйонів гривень. Сам же ТзОВ «Тірас Арс» має статутний фонд 42 тисячі гривень, однак це не завадило фірмі за останні кілька років зініціювати банкрутства Камінь-каширського маслосирзаводу, Червоноградмолоко, Сокальського молокозаводу, Вінницького міського молочного заводу та стати учасниками решти господарських справ про банкрутство, виставивши загалом майже півмільярда гривень грошових вимог. 

Ще один кредитор ТзОВ «Вест ойл груп» мешкає за тією ж адресою що і «Тірас арс» - Луцьк, Кременецька 38. Там зосереджена значна частина фірм групи і відповідно кредиторів. «Вест ойл груп» виставила претензію на 794 тисячі гривень. 

За останній час ця структура спонукала банкрутство ТзОв «Паланка» і пред’явила вимоги на 2,5 мільйона гривень решті фірм у черзі на банкрутство. Ще одна сусідка «Тірас Арсу» і «Вест ойл групп» по офісу на Кременецькій 38 – ТзОВ «Континент Нафто Трейд» теж у процесі банкрутства. Судові ухвали, наче писані під копірку. На рахунку 11 тисяч і боргу майже 900 мільйонів заборгованості інших юросіб тієї ж бізнес групи. У цій справі фірма виставила 361 мільйон боргу. 

Загалом же, за останні роки «Континент нафтотрейд» пред’являв претензії на суму 131 мільйон гривень і 10 мільйонів американських доларів. 

Аж 92 мільйони забажало від новоспеченого банкрута ТзОВ «Кіойл». Фірма зі статутним капіталом у тисячу гривень з пропискою у Рівному має засновників на Віргінських островах як і ще кілька фірм корпорації «Континіуму», які досі мали місцевих власників. ТзОВ «Кіойл» вже встигло взяти участь у процесах банкрутства «Інтернешенел телеком’юнікейшен компані», Торговий дім «Західна молочна група» на загальну суму більше як сто мільйонів гривень. 

Ще один кредитор Тзов «Маршал Трейд ойл» і сам нині банкрутує – фірма буцімто неспроможна заплатити півмільйона ще одній «дочці» «Континіуму» «Євротону». У цій справі Маршал Трейд Ойл списав собі у збиток 137 мільйонів гривень у цій справі, а загалом заявив, що йому винні 4,5 мільярди гривень. Тим часом на рахунку лишилися сльози: 89 тисяч гривень, а майна аби відшкодувати збиток, нема. Класична схема ідеального банкрутства. Тзов «Справа Наша» зажадала від новоспеченого банкрута 358 мільйонів гривень. Останні роки фірма доклала зусиль до банкрутства ТзОВ «Сістіма Ойл» та «Торговий дім «Західна молочна група» і виставила 1 мільярд 273 мільйони боргу іншим учасникам бізнес об’єднання. 

Тим часом нинішній новоспечений банкрут «Нафтокредитінвест» не так давно активно брав участь у ліквідації своїх попередників - таких же фірм групи - ТзОВ «Ресурс стандарт» і «Торговий дім «Західна молочна група» і загалом пред’явила на 68 мільйонів гривень претензій. Вже у суді з’ясувалося, що тепер фірма бідна як церковна миша. Мільярд гривень, про який у суді заявили кредитори, наче у воду канув. Повернути гроші кредиторам нереально навіть провівши ліквідаційну процедуру, а продавати закономірно у таких схемах нічого. Єдиним майном підприємства виявилися його оборотні активи. Відповідно до норм цивільного кодексу якщо вартість майна юрособи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, фірму просто ліквідовують от і «всі кінці у воду». Цього і домагаються через суд власники. Для чого олігархи так поспіхом позбуваються своїх ТзОВ, а на їх місце створюють нові. Відповідь проста до банальності, розповідає голова Комітету економістів України Андрій Новак, для того, аби приховати темні оборудки - відшкодування ПДВ та просто уникнути сплати податків. 

Андрій Новак: «Безумовно найкрупніші фінансові злочинні схеми це є схема відшкодування ПДВ… І система державних закупівель, це є найбільше для державного бюджету схем, впорядкування яких дасть багатомільярдні додаткові надходження до державного бюджету… Фіктивні фірми, які взагалі нічого не експортують, або експортують значно менше, аніж зазначають у подачі на відшкодування, той відсоток, який в народі кажуть, відкат, який найвищиий державний чиновник приймає рішення кому і у якому об’ємі відшкодовувати ПДВ з державного бюджету… Процедура банкрутства використовується перш за все з метою уникнення вже зроблених фінансовихзлочинів».
 
Показова збиткова діяльність і перекладання мільярдних боргів з кошика у кошик, дає можливість уникнути сплати податків і тихцем потягти на дно будь-яке чуже підприємство, навіть державне, аби привласнити його задурно. Справжній прибуток окупить з лишком витрати і на ліквідацію підприємства, задобрювання служителів феміди, податківців і на реєстрацію нової фірми, яка далі продовжить місію своїх попередниць. 

До слова, податківці вперто заперечують будь-які маніпуляції фірм бізнес групи «Континіуму» задля ухилення від сплати податків. На наш запит відповідають – це інформація з обмеженим доступом. Коли ж, нагадуємо, що законодавство про банкрутство дозволяє повідомляти усю інформацію про фінансове становище боржника та його діяльність, якщо суд оголосив його банкрутом, нам поспіхом готують нову вочевидь заготовлену для таких випадків відповідь – відшкодування ПДВ не проводилося, податковий борг відсутній. Якщо прослідкувати стосунки податківців і цієї групи побачимо тенденцію оскарження податкових повідомлень через адмінсуди. Тобто простішою мовою на вимогу платити податки юристи «Континіуму» посилають податківців до дідька. 

Служителі Феміди теж кажуть причепитись нема до чого, папери укладені так - що «комар носа не підточить». 

Голова Господарського суду Волинської області Микола Шум: «Чи це є фіктивне банкрутство, чи це є доведення до банкрутства - це є кримінальні злочини, які і можуть розслідувати органи слідства, податкової міліції і так далі, ми в матеріалах цивільної господарської справи цього не бачимо… Нажаль сьогодні законодавство виписано настільки, що напевно є можливість дійсно збанкрутувати в якихось випадках, якщо не органи слідства, не кредитори не звертають на це увагу, можна збанкрутувати якесь підприємство, в даній ситуації банкрутується підприємство на підставі боргу».

Суддя Микола Шум теж слухає справу про чергове банкрутство депутатського бізнесу. Відома досі гучними перемогами у держзакупівлях фірма «Золотий Екватор» штовхає у банкрутське плавання ТзОв «Ойл Карт Центр» прописаний за основною адресою фінансової імперії Кременецька 38, саме там був перший офіс Континіуму. 

Ще не так давно ці фірми поміж себе розігрували держзакупівлі, тобто створювали фіктивну конкуренцію, аби торги були визнані дійсними. А вже сьогодні ці псевдоконкуренти стоять по різні сторони у суді. «Ойл карт центр», буцімто не спроможний заплатити «Золотому екватору» півмільйона гривень. Чергова роль- кредитор і боржник? Далі усе знову за сценарієм – загальний борг перед кредиторами перевищив півтора мільярди, а майна у «Ойл-катр-центру» нема. І знову по колу - ліквідаційна процедура, податківці, які розводять руками та судді, які знизують плечима і нарікають на діряве як друшляк законодавство. А законодавцям, серед яких власники цієї бізнес імперії - Ігор Єремеєв і Степан Івахів і не цікаво щоб закони були досконалі і прозорі, бо чим більше тіні і дірок тим більше прибутків.