Українців зіштовхнули лобами. Російські політтехнологи вміло смикають за найболючіші струни нашої історії, видобуваючи крики ненависті та прагнення війни у тих, хто ще вчора був, начебто, єдиним народом, - пишуть Факти.

Російським політтехнологам є чим пишатися. Бандерівський міф лякає українців Сходу та Півдня більше за війну. І сповнює людей ненавистю до фашизму, який нібито спонсорують Сполучені Штати.

Бандерівці – як персонажі якісного коміксу, в якому продумана кожна деталь: вони україномовні, їхня місія – небезпечна і невигідна угода про асоціацію з ЄС та знищення російськомовного населення.

Найстійкіші бояться активістів Правого сектора. Їхня візитівка, яка у вогні не горить і у воді не тоне, неабияк лякає терористів. Усі ці страхи і міфи російські ЗМІ використовують, аби переконати проросійськи налаштованих східняків, що революцію в Україні організувала хунта, а не сотні тисяч людей, яким набридла корумпована влада.

«Ці міфи, ці стереотипи прижилися у певній частині української території. Прижилися саме там, де ніколи бандерівці не діяли. Прижилися на Донбасі, в Криму, де по суті ніхто ніколи не бачив живих бандерівців», - каже історик Володимир В’ятрович.

Не лише старі міфи використовує Росія, а й створює нові. Вся Європа нині аналізує кремлівське ноу-хау - «зелених чоловічків» - тобто добре підготовлених спецпризначенців, які підбурюють населення на користь країни-нападниці.

В хід іде зброя, спецтехніка, шовіністичний контроль, вбивства, але все це сприймається як миротворча функція. Особлива технологія Росії – криве дзеркало - копіювання методів Майдану: підпал шин, захоплення адмінбудівель, аби довести природність сепаратизму серед українців.

А ще – особливо потужна і цинічна пропаганда, яка найдужче нагадує гітлерівську. Вона настільки брехлива, що не повірити в неї людина просто не може.

«Інформаційна війна – це війна за мізки і свідомість людей. І вони фактично бомбують, вони створюють атмосферу війни в окремих регіонах і сварять людей однієї країни, одного народу між собою», - пояснює політолог Володимир Фесенко.

Причому хазяйновитих і сімейних українців завжди хвилювали інші питання: робота, зарплата, здоров’я, виховання дітей. А тепер – і подолання злочинності, яка квітне на Сході.

Питання мови перетворилося на яблуко розбрату лише кілька місяців тому. Приміром, на Луганщині та Донеччині мова навіть не входить в десятку актуальних питань. А це області, де найбільше українців хоче приєднання до Росії.

«Луганська та Донецька області справді відрізняються більш високим рівнем сепаратизму, але в межах 30 %. В інших областях - значно менше. Якщо взяти Дніпропетровськ, то там бажання від’єднатися від України і приєднатися до Росії властиве 3% населення. В інших містах Миколаївської, Херсонської областей це порядку 7-8%», - розповідає соціолог Ірина Бекешкіна.

Причому приєднатися до Росії хочуть переважно ті, кому за 50, у кого ностальгія за совком. А молодь усюди - за єдину європейську Україну.

Та вміло застосовані російські технології розсварюють українців, і фактично з допомогою хитрої пропаганди й відвертої брехні розпалюють у нас громадянську війну, яка потім і смерті спише.

Тож, перед тим, як приєднуватися до будь-якого мітингу, сваритися з близькими людьми чи вірити російським новинам, придивіться, якими намірами вимощена дорога до Росії.

Відео можна переглянути тут