Директорка рекламного агентства у місті Луцьку позивається до свого конкурента за комерційне шпигунство.

Під час судового слідства з’ясувалося, що позивачка колись працювала у свого конкурента, однак була звільнена за розкрадання грошей. Коли ж пані звільнялася, то забрала усю «клієнтську базу».

Це неабияк зачепило її колишнього директора і він вирішив помститися.

Розвідавши електронну пошту колишньої працівниці, яка на той час уже відкрила власне рекламне агентство, чоловік вдався до афери.

Спочатку він «зламав» електронку конкурентки, вилучив усю комерційну інформацію: клієнтську базу, номери розрахункових рахунків та банківські реквізити, та почав потроху втілювати у життя план помсти.

Крім того, що чоловік отримав усю інформацію про роботу колишньої підлеглої, він встановив на її електронній пошті функцію переадресації і в результаті усі листи, які надходили до жінки, автоматично пересилалися на його електронну пошту.

Згодом пані помітила щось недобре та звернулася до знайомого програміста, аби той відновив роботу електронної пошти. Саме цей фахівець і повідомив, що на електронці встановлена переадресація.

Жінка одразу ж зателефонувала своєму кривднику і з погрозами та криками вимагала припинити будь-які шпигунські дії. Та чоловіку здалося, що він недостатньо покарав свою кривдницю.

Наступного дня секретний агент знову ж таки «зламав» електронну пошту жінки, та встановив функцію автовідповідач, а клієнтам «партнерки» почали приходити листи з інформацією про те, що рекламна фірма жінки припинила свою діяльність.

Крім того, розвідавши про те, що рекламна агенція жінки вже розробила для однієї з фірм-клієнтів макети реклами для розміщення на транспорті міста, викрав їх та уклав угоду із тими ж замовниками, надавши їм ті ж макети, проте за дешевшими цінами.

Після цього жінка звернулася до правоохоронних органів, а ті провели обшук робочого офісу розвідника. Крім прямих доказів комерційного шпигунства міліціянти знайшли ще й низку компакт-дисків із незаконно завантаженими та записаними комп’ютерними програмами, операційними системами та програмним забезпеченням компаній Microsoft та Adobe.

Коли справа дійшла до суду, хакеру інкримінували одразу кількома статтей – порушення авторських прав, незаконне збирання відомостей про комерційну таємницю, замах на злочин та несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж.

На судовому засіданні обвинувачуваний взявся заперечувати свою вину та мотивував це тим, що позивачка просто хоче «звести рахунки» із ним. Однак Феміда була до нього неприхильною і чоловік «влетів» у  чималу копійку.

Рішенням Луцького міськрайонного суду шпигуна засудили до трьох років умовно, на такий же термін позбавили його права займатися підприємницькою діяльністю. На дві його автівки марки «Mercedes Benz» та усю комп’ютерну техніку наклали арешт. Зобов’язали сплатити 200 000 матеріальної та 100 000 гривень моральної шкоди позивачці, 91 980 гривень матеріальної шкоди на користь ДП «Єврософтпром», 54 000 гривень за порушення авторських прав та 220 000 гривень за збирання для подальшого використання відомостей, які становлять комерційну таємницю.