Уже більше тижня селяни Рівненщини воюють з приїжджими рекетирами, які прагнуть підім’яти під себе нелегальний бізнес з добування бурштину, - пишуть Факти.

За день бригада старателів на нелегальних бурштинових копальнях Рівненщини може намити цілий пакет коштовних жовтих камінців. На ринку вартість одного кілограма коливається від 200 доларів до 10 тисяч американських президентів. Місцеві не приховують: під їхніми ногами - мільярди. Але цим бутербродом доводиться ділитись – тамтешні органи закону і правопорядку встановили таксу: 12 годин роботи помпи - 500 доларів, не більше й не менше.

Загалом на Поліссі видобувають бурштин одразу в п’яти районах Рівненської області. За неофіційними підрахунками, тут працює більше тисячі бригад. Таким чином лише за одну зміну данина становить півмільйона американських доларів, які забирають кришувальники з прокуратури, міліції та СБУ. Раніше ці колосальні суми йшли просто в Київ - автором схеми та покровителем тут вважають екс-генпрокурора Віктора Пшонку. Після його втечі спроба нагадати місцевим, хто господар бурштинових копалень, закінчилася справжньою бійнею. Селяни, попрацювавши на себе, відчули явну різницю на свою користь і здійняли бунт проти заїжджих здирників. Тутешні громади вимагають легалізувати свій незаконний бізнес, стомившись розриватися між бандитами і законниками в погонах.

Із такою вимогою сільські голови разом із жителями рушили на Рівне. Окрім простих селян, до обласних чиновників попрямували чоловіки в камуфляжній формі - представники Правого сектора, Поліської січі та Бойового молота. Дехто навіть із вогнепальною зброєю. Попри емоції, до відкритого конфлікту справа не дійшла. Громада і депутати визнають: остаточно розв’язати конфлікт можна лише на рівні парламенту. Зупинити видобуток бурштину неможливо, його можна тільки очолити. Для цього потрібно внести зміни до Кодексу України про надра та ухвалити спеціальний закон про бурштин, який дасть право селянам видобувати дорогоцінний камінь цілком законно і без шкоди для довкілля.

Втім, таке вибіркове право на використання надр може не сподобатись шахтарям Донбасу, які ритимуть нові копанки просто на своїх городах, або рибалкам Азова, які захочуть і собі гектар моря, чи заготівельникам лісу в Карпатах. Ласих шматків багато, закон поки один. Надра – суспільні. Та в ситуації із бурштином увесь його промисел контролює мафія. І поки у високих кабінетах вдають, що вирішують проблему, місцеві жителі готують зброю для війни за власні дорогоцінні паї. Кажуть якщо їм не можна видобувати бурштин, то не дадуть і зайдам.

- Ні один окупант не піду з нашої землі, - переконує представник громади селища Клесів Олександр Васильєв. - Ми їх похоронимо всіх у нашу землю. Закопаємо їх туди так, як вони погрожують закопати нас!

Серйозність намірів підкріплена патрулями на околицях і засідками в лісі. Древній бурштин розбурхав із новою силою давній конфлікт. Селяни не хочуть по-старому, а міліція з бандами – не проти. І в цій суперечці останнє слово повинен сказати закон, інакше його промовить автоматна черга.

ВІДЕО МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ ТУТ