Працівники торфовидобувних підприємств, члени Конфедерації вільних профспілок України та Незалежної профспілки гірників України пікетували Генеральну прокуратуру України і Міністерство палива та енергетики України. Серед основних вимог мітингувальників – забезпечення стабільної роботи підприємств, погашення заборгованої заробітної плати працівникам, збереження, розвиток та модернізація торф'яної галузі  України.  Про це повідомили у прес-службі Конфедерації вільних профспілок України.

До Києва шукати справедливості приїхали працівники державних підприємств: «Черкаситорф», «Рожниторф», «Рівнеторф» та «Волиньторф». До столиці їх привів відчай: немає роботи й заробітку, тож немає за що жити й годувати дітей. Люди втомилися безрезультатно писати до чиновників і терпіти свавілля. Тому до представників влади вони прийшли з мегафонами та плакатами: «Віддайте заробітну плату працівникам ДК «Черкаситорф», «Людині праці – гідну зарплату», «Захистіть від корупції», «Поверніть техніку та обладнання» і т.п.

Окрім «Волиньторфу», до Києва приїхали шукати справедливості працівники державних підприємств: «Черкаситорф», «Рожниторф» та «Рівнеторф». До столиці їх привів відчай: немає роботи й заробітку, тож немає за що жити й годувати дітей. Люди втомилися безрезультатно писати до чиновників і терпіти свавілля. Тому до представників влади вони прийшли з мегафонами та плакатами: «Віддайте заробітну плату працівникам ДК «Черкаситорф», «Людині праці – гідну зарплату», «Захистіть від корупції», «Поверніть техніку та обладнання» тощо.

Спочатку працівники торфовидобувних підприємств провели акцію протесту під стінами Генеральної прокуратури України, бо у такий спосіб хотіли привернути увагу владних контролюючих органів до зловживань на підприємствах галузі. Перед мітингувальниками виступив голова КВПУ та НПГУ Михайло Волинець. Він наголосив на тому, що таку важливу для країни галузь, як торф’яна, потрібно розвивати, а не знищувати. А людей забезпечувати гідною роботою.

На жаль, ніхто з представників Генпрокуратури до мітингувальників так і не вийшов та не виявив бажання поспілкуватися з людьми, котрі за останні копійки приїхали до столиці. Тому про свої проблеми трудівникам торф’яної галузі довелося кричати у мегафон, сподіваючись, що їх голос таки почують у високих кабінетах відомства. Тільки з другої спроби голові КВПУ та НПГУ Михайлу Волинцю вдалося передати вимоги протестувальників представникам Генпрокуратури.

Тому працівники державних торфовидобувних підприємств вирішили шукати правди далі й рушили колоною до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.


Пікет біля Міненерговугілля 

Під його вікнами вони знову в мегафони говорили, як знищують їхні підприємства, а людей залишаються без засобів для існування. Через певний час до протестувальників вийшов представник Міненерговугілля, якому працівники торфодобувної промисловості передали свої вимоги. Хоча зустріли «посланця» не вельми привітно.

До пікетувальників вийшов представник міністерства

ВИМОГИ ДП «ВОЛИНЬТОРФ»

1. Гаранутвати залишення ДП «Волиньторф» у державній формі власності

2. Підготувати законопроект щодо спрощення процедури надання земельних ділянок під торфові розробки для торфодобувних підпримств.

3. Укласти контракти на посаду керівника ДП «Волиньторф» терміном на 5 років

з Киричиком Іваном Мироновичем, який зараз виконує обов’язки директора, людиною якій довіряє трудовий колектив, кваліфікованим та знаючим торф’яну галузь спеціалістом. Припинити кадрові експерименти над підприємством, в результаті яких на посаду керівників призначаються не професіонали, а представники олігархічних кланів.

4. Зобов’язати Волинського олігарха, депатута Верховної Ради України, власника паливно-промислової групи «Континіум» Ігоря Єремеєва повернути ДП «Волиньторф» 6 мільйонів гривень, виведених з підприємства на користь групи «Континіум» попереднім керівником Голоюхом С.В., ставлеником депутата.

Представники торфодобувної галузі вирішили, якщо їхніх вимог не розпочнуть виконувати, вони знову зберуться у Києві. Щоправда, не знають, за які кошти ще раз їхати до столиці, бо живуть же без зарплат…