Ковельський міськрайонний суд Волинської області розглядав справу стосовно чоловіка, якого звинувачують з купівлі та торгівлі наркотиками.

З матеріалів досудового слідства стало відомо, що працівники УБОЗу здійснили дві оперативні закупки наркотиків. Для того, аби викрити наркодилера, правоохоронці задіяли чоловіка, який і здійснював оперативні закупки.

Перед кожною закупкою його оглядали, чіпляли на нього оперативну камеру та давали гроші, за які він безпосередньо і купляв наркотики.

Про зустріч чоловіки ніби то домовлялися по телефону. Усі закупки проводилися в машині обвинуваченого – перший раз біля магазину будматеріалів, а друга в лісосмузі.

До справи також залучили двох понятих із Луцька, які за усім справно спостерігали, а потім і засвідчували в протоколах.

Уже коли наркоторговця затримали, чоловік одразу ж у всьому зізнався. З його слів стало відомо, що він ніколи раніше не мав справи з наркотиками. А до цієї «афери» чоловік вдався після вмовлянь його друга. І під час слідства, і на судовому засіданні порушник заявляв, що його товариш останнім часом почав досить підозріло просити його придбати для нього наркотики, так як він сам «не може знайти торгашів».

На таку пропозицію друга чоловік довго не погоджувався, однак настільки дорожив дружні стосунки з ним, що згодом таки знайшов людину, у якої можна придбати наркотики. Про це він одразу ж повідомив своєму товаришу. Зрештою чоловіки домовилися про те, що чоловік купить наркотики, а потім перепродасть товаришу.

На зустріч для передачі «товару» разом з товаришем обвинуваченого постійно приходив невідомий чоловік, як виявилося пізніше – це і є підставна особа від УБОЗу.

Дивним є те, що і при першій, і при другій оборудці чоловіки усі разом «знімали пробу товару», хоча оперативна закупка цього ніяк не передбачає. Крім того, в обвинуваченого жодного разу не вилучали гроші, які видавалися для здійснення оперативних закупок, хоча і це є обов’язковою умовою проведення таких оперативних дій.

Ще один факт, який досить таки здивував та насторожив суддю так це те, що правоохоронці не заарештували та навіть не з'ясували у кого сам обвинувачений купував наркотики.

На судовому засіданні працівники УБОЗу не могли належним чином обґрунтувати зібрані у ході слідства докази, а на більшість питань відповідали «не знаю», «не пам’ятаю». Крім того покази двох працівників УБОЗу та двох понятих досить таки різнилися.

Також суд встановив, що до цього випадку обвинувачений жодного разу не притягувався до відповідальності та ніколи не мав справи з наркотиками.

Надані, як докази, телефонні розмови між обвинуваченим та його товаришем, який фактично був замовником, хоча підставним замовником виходячи з матеріалів справи мав би бути чоловік залучений УБОЗом, чітко чути, що товариш провокує та підбурює обвинуваченого йти на злочин.

Як відмітив суддя, товариш обвинуваченого, дивним чином, зовсім не значиться у матеріалах справи, хоча обидва рази був при закупках, та навіть більше того був їх ініціатором.

А тому зважаючи на те, що Ковельський міськрайонний суд встановив, що обвинувачений ніби то був лише виконавцем, а не наркоторговцем, як це зазначено у матеріалах кримінальної справи, його суд визнав винним лише за статтею придбання та збут наркотичних засобів і зобов’язав сплатити штраф в дохід державі в розмірі 850 гривень, а у решті обвинувачення виправдав.