Нововолинські бійці знову готуються до поїздки на Схід. Напередодні їхнього від’їзду нам таки вдалося поспілкуватися із очільником місцевого «Правого сектору» Олексієм Буторіним про участь добровольчих загонів у АТО  і навіть отримати ексклюзивні фото. Пише Нововолинськ Діловий.

— Олексію, то чим займався «Правий Сектор» на Сході України? Чому від вас не було чути ані звісточки?
— А ви би хотіли, щоб ми звітували вам про кожен крок? Ми жили в умовах бойових дій. Про які тут звістки журналістам може йти мова?!

— Напередодні виборів Президента інформація про те, що «Правий сектор» присутній на Сході свідомо замовчувалася. В принципі це було розумним рішенням для деескалації конфлікту. Хоча зараз видно, що терористи зброю складати не збираються, а навпаки нарощують потугу…
— Ну, так. Хоча я б не сказав, що про нас не чули. Весь Youtube і донецькі сайти рясніли відео з нашими обличчями.
Стосовно діяльності на Сході, то скажу, що ми брали участь у звільненні міст Донецької області від сепаратистів. Наш підрозділ входив  у Диверсійно-штурмовий батальйон спеціального призначення «Дніпро-2».

— Це той, що його фінансує Коломойський?
— Ні. Це якраз той, який перебуває на власному забезпеченні. Нам не платять зарплати, не заправляють авто, не купують зброю і набої. Ми себе фінансуємо самі. Вважаємо обов’язком захистити свою державу від ворогів. До речі, наш батальйон складається виключно із бійців «Правого сектору» і має жорсткі критерії відбору.

— То чим конкретно ви займалися на Сході?
-  Ну, не перед комп’ютером відсиджувалися. Це точно.
Ми з бійцями звільняли захоплені терористами адміністративні будівлі, повертали на їхнє законне місце українські державні прапори, запобігали мародерству…
Неодноразово бували у перестрілках. Кілька разів потрапляли під снайперський обстріл. Бачили чимало провокацій від терористів, які маскуються під цивільних…

— Скільки нововолинців було з вами?
— Десять чоловік.

— Як у вас із забезпеченням? Всього вистачає?
— Ми самі себе забезпечуємо, тому нам нікому жалітися. Це армія плачеться про відсутність бронежилетів і касок. Ми ще від Майдану звикли працювати в екстремальних умовах.
У нас теж нема броні. На десять чоловік лише три жилети. І нічого – справляємось.
Зрештою, в умовах ведення бою у межах міста головне для бійця – мобільність. Бронежилет необхідний снайперу та бійцю кулеметної вогневої точки. Вони мало рухаються. Ми ж ходимо між краплями.
Постійно змінюємо місця дислокації, не зупиняємося двічі в одному місці, змінюємо транспорт…

— Поранені є серед вас?
— Давайте не будемо про погане. От ми знову повернемося цього разу зі Сходу і ще раз із вами про все поговоримо: про політику, про бронежилети, про шрами, які прикрашають чоловіків...

Розмову вів Андрій Сорока


Ексклюзивні фото надані "Нововолинську Діловому" місцевимим бійцями: