Родичі та близькі військовослужбовців, які нині воюють на Сході України, поїхали провідати чоловіків. Окрім того, чимало волинян мали змогу передати чоловікам передачі. Виїзд відбувся пізно ввечері 17 червня.
Про це пише Інформаційне агентство Волинські Новини.
Пакунки, що приготували лучани своїм близьким, були різні як за розміром, так і за складом – хтось передавав цигарки, солодощі і продукти харчування, інші – предмети особистої гігієни. Проте, були й такі, хто передавав щось більш важливе, без чого в місцях проведення АТО нині знаходитись небезпечно:

«Їм там багато чого потрібно. Але передаємо найнеобхідніше – бронежилет», - кажуть батьки Руслана Куліша, якого вже за декілька днів знову «кинуть» в зону бойових дій. Батько солдата пан Володимиркаже, що син скаржився і на дефіцит питної води. Мовляв, пити ту, що тече в кранах, просто неможливо.

За час перебування в гарячій точці (а з моменту мобілізації чоловіка пройшло вже більше двох місяців) він вже встиг зносити форму – батьки передали йому новий комплект.

Попри це, зі слів Володимира Куліша, син не падає духом: «Каже, що залишився бойовий дух для того, щоб захищати країну. Але якби ще спорядження нормальне дали…»

Пані Тетяна прийшла провести в дорогу сестру, яка їде до свого чоловіка. Жінка везе військовослужбовцю продукти харчування, медикаменти, речі першої необхідності, одяг, тощо. Про умови, в яких живуть солдати, жінка не знає – тому й їде - для того, щоб побачити все на власні очі та провідати чоловіка.

«Служить він ще з квітня, і коли його повернуть – не кажуть. Обіцяних 45 днів вже давно минули. І ми хочемо знати, коли військових нарешті повернуть додому», - каже пані Тетяна.

Автобус спочатку заїхав в Горохівський район, де місцеві завантажили чимало продуктів харчування, а також забрав родичів волинських військових, які вирішили відправитись в далеку і небезпечну мандрівку для того, щоб побачити близьких.

У Луцьк транспорт потрапив близько 22 години – організатори поїздки пояснили, що затримка пов’язана з тим, що автобус вантажили довше, ніж планували. Мовляв, місцеві принесли стільки продуктів, що забрати з собою змогли лише близько третини з них. Жителі Горохівського району, зі слів присутніх, бажали своїм синам, братам та чоловікам мужності і наснаги та були в більш позитивному настрої, ніж лучани, які долучились до поїздки.