20-річний Андрій Дудкевич приїхав із війська додому на лічені дні — одружитись, як обіцяв своїй коханій. І знову вирушить у путь. Пошлють у гарячу точку. Юнакові конче потрібен бронежилет! Пише Нововолинськ діловий.
Бронежилет міг би стати для Андрія весільним подарунком, запевняє педагог Світлана Костюк.
— Пані Світлана розповідає:
Андрій Дудкевич — наш земляк, житель села Старосілля Іваничівського району. 9 квітня цього року призваний військкоматом у лави 51-ї окремої механізованої бригади (це його бойових пробратимів було знищено під Волновахою).
Андрієві зараз 20 років. Він уже відслужив у війську. Тепер служить далі. Сьогодні він приїхав додому на тиждень, щоб… одружитися. У п'ятницю в нього буде невеличке скромне весілля, а в неділю — у дорогу, бо 23-го мусить бути на місці. У гарячій точці.
Андрій не має бронежилета. Батьки-пенсіонери, які живуть досить скромно, не можуть йому зарадити, адже мають ще двох дітей… Хлопець везтиме звідси мило, шкарпетки, продукти для побратимів. Разом з ним служать ще два моїх нещодавніх випускники, два неодружених юнаки. Одному з них бронежилет передав директор фірми, де Степан працював, але броник загубився десь у дорозі, не доїхав… Інший юнак, Денис, був тихим і сором’язливим відмінником. Навіть боюсь уявити, як йому там...
Андрій просив мене нічого ніде не публікувати. Але я подумала: а раптом? Можемо ж ми зробити щось, аби він повертався в частину з бронежилетом -як мінімум. У мене є запитання до генералів, але не буду, бо обіцяла… бо хлопці не звикли скаржитись.
Номер приватбанківської картки Андрія — 6762468310288612.
Для Андрія Дудкевича.
Коментарі
коментарів немає