Сьогодні під час пленарного засідання 28-ої позачергової сесії Волинської обласної ради батьки військовослужбовців, які зараз дислокуються на Сході розповідали деталі перебування їхніх дітей у зоні АТО.

Представник батьківського комітету Ярослав Мудрик розповів, що з самого початку усіх призваних поділили на «чорних» і «білих», а також про те, як хлопці виживають на війні.

«З першого дня служби усі солдати були поділені на «чорних» і «білих». Першими в зону АТО на Дачне відправили так звані сили забезпечення, танковий батальйон, після цього вводився ще 1, 3 батальйон. Так ось з сил АТО була виплачена премія тільки 1 і 3 батальйону, тобто ні командування, ні сили забезпечення, ні танковий батальйон. Ще один приклад – мій син служить у танковому батальйоні, і от одного дня їх передислоковують в Амвросіївку, інструктаж їм проводив цілий заступник командира бригади, який забув хлопцям сказати головне, що на наших танках має бути намальована біла полоса, як розпізнавальний знак, тому що в сепаратистів така ж техніка. Тим самим він ставить під загрозу життя 15 пацанів, які йдуть на танки. Перед самою Амвросіївкою їх зупиняє наш батальйон і це добре, що все так закінчилося, вони там з’ясували, що «всі свої», але якби був перший постріл, то я не знаю, щоб це було. Але і це не кінець – коли вже все з’ясувалося, то я виявляється їх там ніхто не чекав. Начальник штабу бригади навіть не знає, що до нього вислали групу», - заявив Ярослав Мудрик.

«Ситуація, яка зараз склалася вимагає негайних рішень. Зараз оперативно застосовуються штатні підрозділи Російської Федерації. Мій син пив воду з калюжи, тому що в них не було, до них не довозили. Тому що був транспорт такий, що вони поки їхали – їх два рази розстрілювали»,- продовжував чоловік.

«Наприклад в Дачному, коли я зайшов на продовольчий склад, то побачив, що їжа зовсім не якісна. Я не знайшов, закуплених за гроші простих людей, карематів для солдат, спальних мішків, генераторів, засобів індивідуального захисту. Це все наводить недобрі роздуми – або гроші виділялися тільки на папері, або ці речі попали в недобрі руки».

На думку чоловіка багато помилок допустили ще на самому початку – на етапі мобілізації.

«Це ж проводилися заходи часткової мобілізації, ми мали змогу відібрати найкраще підготованих хлопців. Чого в першу чергу пішло багато батьків багатодітних сімей? Прокуратура не проводила будь-яких заходів щодо реагування на осіб, які ухилялися від служби. Коли влада зв’язується з командирами, то всі кажуть, що в них все добре, але не має зв’язку з простими солдатами».

Після Ярослава Мудрика слово надали ще й представнику підрозділу «Айдар» Олександру Кралюку.

«Найстрашніше, що хлопці не можуть передзвонити додому, бо змушені відключати телефони, саме так їх відслідковують і беруть в полон. Але важкою темою є й те, що у нас немає розписаного порядку використання зброї, тобто коли, яку, і при якій ситуації застосовувати. Тому лишається побажати усім мужності, сил та терпіння», - резюмував Олександр Кралюк.

Обох доповідачів усі присутні на пленарному засіданні проводжали бурхливими та затяжними оплесками та вигуками «Слава Україні! Героям Слава!».