Екс-голову колгоспу з Ківерцівського району, який набрав мільйонних кредитів ніби то для розвитку сільськогосподарських підприємств, досі тягають по судах.

В Апеляційному суді Волинської області підсудний Сергій Роговський розповів, що він починав свою кар’єру з сільськогосподарського виробничо-наукового товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», де працював на посаді директора. Оскільки у той час ситуація із збутом колгоспної продукції була складною, керівник взяв кредит у банку для подальшого розвитку та роботи підприємства.

Вже через 2 роки, а саме – у 2004-му Сергій Роговський заснував власне селянсько-фермерське господарство «Граніт», яке сам і очолив. Будучи керівником обох підприємств, чоловік стільки напозичався у банків, що вже  7 років не може дійти порядку. Нині ж чоловік працює ветлікарем на підприємстві, яке очолює його старший син.

Однак, горе-фермера було запідозрено у тому, що він шляхом підроблення підписів, а також неправдиво внесених відомостей отримував кредити у досить великих розмірах. Найбільші кредитні суми, які отримував фермер – 550 тисяч гривень, 250 тисяч гривень та 880 тисяч. Звичайно при отриманні таких значних сум, залишалося майно під заставу. Однак Сергій Роговський додумався навіть продати комбайн, який був у заставі.

Проти чоловіка було відкрито кримінальне провадження по ряду аналогічних шахрайських дій. У травні цього року Луцьким міськрайонним судом Волинської області Сергія Роговського було призначено покарання – півтора роки іспитового терміну.

Мало того, екс-колгоспник вже тричі був звільнений від кримінальної відповідальності згідно Закону України «Про Амністію».

Однак не погоджуючись із цим вироком, як луцький прокурор так і обвинувачений звернулися із заявами до Апеляційного суду Волинської області. Один апелянт вважав, що обвинуваченому потрібно застосувати більш сувору міру покарання – 7 років позбавлення волі, а інший – скасувати обвинувачення за статтею шахрайства.

У Апеляційному суді Сергій Роговський стверджував, що усі інкриміновані йому протиправні дії він скоїв лише заради того, аби не втягнути сільськогосподарські підприємства у ще гірше становище, ніж вони були. Однак, він визнавав, що неуважно та несерйозно ставився до цієї ситуації. Судячи з його слів, можна зробити висновок, що не везе йому впродовж усього життя.

«Тоді головним було посіяти і зібрати урожай, а в юридичні питання я не вникав», - каже він.

А на рахунок кредитів, обвинувачений запевнив колегію суддів, що всі  кредити практично вже сплачені.

Дослідивши усі матеріали по справі, Апеляційний суд Волинської області ухвалив залишити обидві скарги залишити без задоволення та вирок суду першої інстанції залишити без змін.